Багато з цих питань спираються на відомості документів, що продукувались в Азовській губернській канцелярії або були вхідною документацією канцелярії. Джерельна база дослідження, використана для висвітлення вищенаведених питань, складається з таких документів Азовської губернської канцелярії: відомості коменданта Олександрівської фортеці, що стала перехідним пунктом на шляху поселення греків на території Азовської губернії; ордери Г.О. Потьомкіна В.О. Черткову щодо підготовки до поселення греків та подальшого облаштування переселенців; рапорти В.О. Черткова про хід переселення греків в Азовській губернії; пропозиції та звітна документація чиновників губернії. Наприклад, цікавим в даному відношенні є документ, на який посилається В.О. Пірко, створений губернаторським товаришем Георгієм Гар- севановим з проханням застосувати військову силу проти греків, які не хотіли йти далі по шляху заселення губернії. В роботі знайдені посилання окрім опублікованих джерел на архівні документи, що зберігаються в 588, 693, 797 справах 16 фонду РДАДА. Також автор вказує на використання архівних матеріалів РДВІА та РДАВМФ, де у фондах зберігається документація Азовської губернської канцелярії. Отже, автор використовував документи Азовської губернської канцелярії, але в більшості користувався законодавчими актами та доступними опублікованими джерелами.

В рамках дослідження питання заселення південного регіону Російської держави слід відзначити роботи донецької дослідниці Г.В. Гедьо, яка вивчає історію переселення греків з Криму до Російської імперії. Так, у статті "Розміщення кримських греків в Призов'ї" автор висвітлює проблему влаштування греків в Азовській губернії після виходу з Криму [25]. Автор намагалась комплексно простежити історію греків Приазов'я. Стаття представляє собою хронологічний перелік основних подій, що відбувались на території Азовської губернії щодо поселення греків-християн. Саме така структура роботи завдячує використанням автором документальних матеріалів. Кожен факт з історії переходу з Криму та поселення греків в Азовській губернії підкріплюється, окрім інших документів, ордерами Г.О. Потьомкіна, рапортами В.О. Черткова, наказами Азовської губернської канцелярії, листами митрополита Ігнатія до азовського губернатора. Саме використання архівних матеріалів дозволила поступово прослідкувати історію грецького переселення, навести цитати з документів, які об'єктивно висвітлюють тогочасні процеси досліджуваного питання та наситити статтю статистичними відомостями. Отже, процес заселення південних прикордонних територій Російської імперії, досліджений Г.В. Гедьо, викладений в статті досить докладно, заснований, в основному, на документації Азовської губернської канцелярії.

Подальші дослідження історії греків Приазов'я Г.В. Гедьо викладені в статті "Умови життя та господарська діяльність греків у Приазов'ї (1778 - 1820 рр.) [26]. Праця визначила основні історичні віхи переселення християн з Кримського півострову: причини переселення, заходи держави, що спонукали до переселення на територію Російської імперії, умови заселення південного регіону держави, хід оселення в Азовській губернії, господарська діяльність греків і т.д. Стаття відрізняється наявністю багатого фактичного матеріалу, заснованого на документальних джерелах, зокрема на документах Азовської губернської канцелярії.

Окрім питання колонізації південного регіону іноземцями, дослідників цікавить питання заселення державою регіону в цілому. Дослідник Південної України А.В. Бойко саме на основі документів Азовської губернської канцелярії побудував статтю "Поселення відставних солдатів по Новій Дніпровській лінії" [27]. Матеріали про поселення відставних солдатів на Півдні України, а саме на лінії, яка знаходилась на території Азовської губернії, ґрунтуються на пропозиції азовського губернатора оселити саме тут відставних солдатів, про створення укріплених селищ при фортецях для них; рапортах та відомостях колезького радника Л. Алексєєва, на якого було покладено вирішення даної справи. Для підкріплення поданої інформації автор здійснює в статті археографічну публікацію вищезгаданого рапорту та відомості Л. Алексєєва про оселення відставних солдатів на Новій Дніпровській лінії. Опубліковані документи містяться в 588 справі 16 фонду РДАДА. Отже, автор побудував свою статтю на основі документів АГК.

Історію створення та функціонування міст південноукраїнських губерній, пов'язану з історією заселення та освоєння південних регіонів Російської імперії, розглянемо як окремий тематичний блок. Дане питання досліджується на основі джерельної бази, включаючи документацію Азовської губернської канцелярії.

Книга І. Лимана та І. Бастрига "Начала истории Бердянска" [28] розповідає про початок створення м. Бердянська. Як ми знаємо, Бердянськ бере свій початок з Петровської фортеці Нової Дніпровської лінії укріплень, будівництво якої почалося з 1770 року. Для ілюстрації ходу історичних подій по заселенню Петровської фортеці автори використали ордер Г.О. Потьомкіна від 29 вересня 1779 року [28, с.12-13]. Згідно з цим ордером, відповідно до тогочасної політики заселення південного регіону, Азовське побережжя надавалось кримським грекам окрім Петровської фортеці, а всі жителі територій, які підлягали передачі грекам, повинні були продати майно і перейти до фортеці. Таким чином, населення Петровської фортеці значно збільшилось.

До історії створення губернського міста Катеринослав (зараз - Дніпропетровськ) зверталось багато істориків. Більшість статей заснована, в основному, на матеріалах одних і тих же документів. Так, директор Дніпропетровського історичного музею Н.І. Капустіна в статті "Довідка щодо історії заснування Катеринослава" [29] посилається на рапорти В.О. Черткова генерал-губернатору. Наприклад, автор звертається до рапорту азовського губернатора від 23 квітня 1776 року, при якому були кошториси і плани будівництва міста та прилеглих укріплень. Н.І. Капустіна наполягає на тому, що датою створення губернського міста треба вважати саме 1776 рік. Для підтвердження цього положення автор наводить перелік документів, які підтверджують даний факт. Серед них знаходимо представлення азовського губернатора