докладним індексом [3, с. 33]. У 1988 році спільно з академічним видавництвом Петра Белея і Українською Автокефальною Православною Церквою в Австралії НТШ в Європі здійснило перевидання "Требника" Петра Могили. Упорядником, укладачем передмови і вступного слова був Аркадій Жуковський. Також видано такі праці вченого як "Коротка історія України" (1997 p.), "Франція та Україна" (1998 p.), "Нарис історії Наукового товариства імені Шевченка в Европі" (2000 р.) та ін. У франкомовній антології "Європейська літературна спадщина" Аркадій Жуковський є автором статей про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, а також він підготував до видання вибрані переклади творів цих письменників [6, с. 8].
Аркадій Іларіонович працював також в напрямку налагодження співробітництва НТШ з іншими науковими установами діаспори. Така робота була в основному спрямована на організацію і проведення конференцій та виставок. Так, 29 листопада 1959 р. для відзначення 70-ліття проф. О. Шульгина було організовано конференцію Українським академічним товариством та НТІІІ в Європі, на якій А. Жуковський виголосив доповідь "Політична й громадська діяльність О. Шульгина" [11, с. 15]. 13-18 березня 1961 p. Аркадій Іларіонович організував ювілейну виставку видань творів та перекладів Тараса Шевченка в залі Інституту славістичних студій. З нагоди виставки вийшов згаданий вище бібліографічний покажчик "Шевченкіана в бібліотеках Парижу", укладений А. Жуковським [12, с. 18].
Спільно з бібліотекою імені С. Петлюри НТШ в Європі 17 квітня 1988 р. організувало виставку церковно-релігійної книжки. Члени управи Товариства - А. Жуковський, К. Дмитрович і В. Косик - взяли участь у конгресі СКВУ в листопаді 1988 р. у Торонто. Аркадій Іларіонович виголосив на ньому доповідь на тему: "Підсумки відзначення тисячолітнього ювілею хрещення Руси-України". Під час конґресу СКВУ відбулися Загальні збори Наукової Ради при СКВУ, у яких Жуковський теж брав участь [13, с. 278].
Крім того НТШ в Європі ініціювало і спільно із Новою Сорбоною і Державним інститутом східних мов і цивілізацій (INALCO) організувало П'ятий міжнародний французько-український колоквіум на тему "Козаки - історична доля, літературні та мистецькі представлення", що відбувся 6-8 червня 1991 року у Сорбонні і в INALCO [3, с. 44]. 9 червня 1991 року для відзначення 125-ліття від дня народження М. Грушевського НТШ в Європі спільно з Українським історичним товариством провело в Парижі ювілейну конференцію [3, с. 45]. Активну участь в організації конференцій брав А. Жуковський.
Для налагодження практичного співробітництва у червні 1991 року Аркадій Жуковський взяв участь у Загальних зборах Фундації приятелів "Енциклопедії України" в Нью-Йорку, а пізніше в Фундації "Енциклопедії України" в Торонто. Обидві фундації зобов'язалися допомагати Сарсельському осередку в завершенні одинадцятого тому "Енциклопедії українознавства-2", частково також у перевиданні "Енциклопедії українознавства-1" та "Енциклопедії українознавства-2" в Україні та допомагати редакції "Енциклопедії українознавства-3". Ця допомога передбачалась до кінця 1997 року.
Для налагодження зв'язків з відновленим 1989 р. НТШ уЛьвові, у січні 1990 р. НТШ в Європі за посередництвом Головної Ради отримало запрошення взяти участь у Першій науковій сесії Товариства, що відбувалась у Львові 16 - 17 березня 1990 р. Управа НТШ в Європі вирішила вислати свого спостерігача, яким обрано А. Жуковського. За пізнішим його звітом стало відомо, що в сесії взяло участь близько 700 учасників з України та діаспори. Загальна тема сесії "НТШ та національне відродження" була покликана роз'яснити спрямування Львівського НТШ. Після доповіді А. Жуковського "Діяльність Інституту "Енциклопедії українознавства" при Європейському НТШ" у резолюціях сесії попередньо планувалося підготувати друге видання "Енциклопедії українознавства". Але вирішено фототипічним способом перевидати великим тиражем 10-томник. Після наукової сесії зав'язуються міцні контакти між Львовом і Сарселем [3, с. 40].
Найбільш масштабними заходами, проведеними за сприяння та участі А. Жуковського були конференції, присвячені таким видатним діячам як Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Андрей Шептицький, Петро Могила, Володимир Кубійович, а також з нагоди чотирьохсотліття прийняття Берестейської унії. Зокрема, НТШ було представлене на конференції про митрополита Андрея Ше- птицького, організованій Католицьким Університетом у Ліоні 19 січня 1995 p., де вчений виголосив доповідь "Листи митрополита Андрея Шептицького до православної інтеліґенції", а 17 січня 1996 р. - доповідь на тему: "Берестейська унія та її наслідки до 1900 року" [14, с. 10].
15-20 травня 1995 року Аркадій Жуковський взяв участь у Міжнародному Науковому Конґресі у Львові, що був присвячений 400-річчю прийняття Берестейської унії. На Конгресі він прочитав доповідь "Участь митрополита Петра Могили в унійних спробах першої половини XVII ст." 16 січня 1996 р. Апостольський Екзархат Українців у Франції у співпраці з Католицьким Інститутом у Парижі організував конференцію, яка теж була присвячена цьому ювілею і, на якій голова НТШ виступив з доповіддю "Доля Української Греко-Католицької Церкви в часі 1647 - 1944", а на конференції в Мюнхені він виголосив доповідь "Переслідування Греко-Католицької Церкви російським урядом і православною церквою" [14, с. 10].
В десяту річницю смерті проф. Володимира Кубійовича управа НТШ в Сарселі вшанувала пам'ять покійного голови Товариства соборною панахидою і тризною 4 листопада 1995 р. Слово пам'яті покійного на цих заходах виголосив А. Жуковський, який відмітив роль В. Кубійовича у виданні "Енциклопедії українознавства" і прозвітував про закінчення видання цього проекту та його англомовного варіанту [14, с. 13].
З нагоди 135-ліття Тараса
