М
М. М. Паньків
РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ У ПОЛЬСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ: ОГЛЯД СУЧАСНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ (1989-2007)
Російська імперія була багатоскладовим (політичним, культурним, економічним і суспільним) організмом. В останні десятиліття феномен «імперії» став предметом вивчення для науковців з різних галузей, що призвело до утворення нової, міждисциплінарної за своєю сутністю, сфери досліджень - «імперіології», яка репрезентує багатомірний погляд на імперську проблематику. Поштовхом для розвитку цієї наукової течії стало падіння останньої імперії на європейському континенті - Радянського Союзу. Дослідники цього напрямку підкреслюють безперервність імперських структур між царською Росією і СРСР, замислюючись в цьому контексті над відношеннями центр- периферії, над значенням національного чинника у розвитку і кризах імперської системи, розглядаючи імперський простір, як зону взаємодії різних факторів [1-5]. Імперія сприймається як дослідницька ситуація, а не структура, проблема, діагноз. На сьогодні є очевидним, що Російську імперію неможливо описати в межах однієї моделі, одного метанарративу. «Побачити» загальноімперську перспективу можливо, лише поєднуючи перспективи окремих національних історіографій і враховуючи різні дослідницькі оптики.
В даній статті ми спробуємо окреслити сучасну польську перспективу російського імперського феномену. Слід зазначити, що Російська імперія стала об'єктом зацікавлення для багатьох польських істориків ще на початку XIX ст., після поділів Речі Посполитої. Вагомий вплив на розвиток цих досліджень мало багаторічне сусідство обох народів, що позначилося численними конфліктами і драматичними подіями (війни Речі Посполитої з московською державою, участь Росії у поділах, польські повстання у XIX столітті: листопадове 1831/1832 і січневе 1863/1864). Протягом віків у
Польщі сформувалася багата історіографічна традиція трактування Російської імперії, яка безумовно відбивається в працях сучасних польських істориків. В межах цієї статті ми не будемо зупинятись на характеристиці попередніх періодів польської історичної думки, але зазначимо, що в останні роки з'явилося кілька праць, присвячених цим питанням, які дозволяють зорієнтуватись у концептуальних конструкціях, сформованих до 1989 р. [6-9]
Починаючи з 1989 p., розпочався сучасний етап вивчення історії Російської імперії в Польщі. Політичні зміни у Східній Європі на межі 80-90х років XX ст., трансформація державного устрою Польщі, скасування цензури, можливість вільного доступу до архівних документів, створили нові умови для розвитку цих досліджень. Зважаючи на обмеження щодо обсягу даної статті, авторка не ставить за мету вичерпно описати всі джерела, праці істориків, які висвітлюють російську проблематику. Метою даної статті є висвітлення окремих аспектів, що характеризують розвиток сучасної польської історіографії історії Російської імперії. Основна увага при цьому буде приділена пробле- мно-тематичним уподобанням польських дослідників та інтерпретаційним тенденціям, які домінують при зверненні до російської проблематики.
У сучасній польський історіографії відбувається перенесення акцентів з традиційних дослідницьких тем (політична історія, історія культури) на нові, або слабо присутні до того часу в польському дискурсі з історії Росії, площини. Передусім це стосується історії ментальності та історії ідеї [10-14]. До того ж, дослідження з історії Російської імперії набрали міждисциплінарного характеру. В дев'яностих роках опубліковано було багато праць, які стосуються взаємних польсько-російських уявлень та стереотипів [16-20]. Без цензурних обмежень розпочалося вивчення польсько- російських стосунків в XIX і XX ст. Значно легший доступ до основних документів з російських, литовських, українських і білоруських архівів, дозволив покласти в основу більшості з нових студій вагому джерельну базу.
Слід звернути увагу на проблему визначення меж дефініції «імперія» в польській історіографії. Загальновідомо, що в назві російської держави з 1721 р. по 1917 р. містився термін «імперія». Однак, цей формальний критерій є неприйнятним, оскільки в польській історичній свідомості історія Росії сприймається як імперська починаючи з часів правління Івана Грозного. Як зазначає відомий польський історик Анджей Новак: «Матеріальні основи Російської імперії будувалися століттями, за довго до появи царя-реформатора. Але він змінив її характер, встановлюючи надовго передусім західний вектор її подальшого розвитку, її стратегічних і що не менш важливо цивілізаційних прагнень» [21, с. 64]. Таким чином, характеризуючи рецепцію Російської імперії в сучасній польській історіографії, ми будемо застосовувати проблемний, а не хронологічний чи географічний принцип.
Важливе місце в польській історіографії займає тема формування імперського компоненту російської державної парадигми у XV- XVI ст. З комплексу праць, присвячених цій проблематиці, слід виокремити монографію Кристини Хойницької [22]. На тлі суспільно-політично-релігійної ситуації Московської Русі у XV-XVI ст. авторка показує формування і ґенезу державної доктрини. Вона розкриває механізми, які московські правителі використовували для «збирання руських земель» (дипломатія, підкуп, збройні сили) і які, в інтерпретації дослідниці, дорівнювали «московському імперіалізму». У праці Хойницької міститься ряд дискусійних тез, серед яких найбільший резонанс у середовищі польських істориків отримала критика мегаідеї «Москва - Третій Рим». Дослідниця стверджує, що ця ідея виникла в церковному середовищі, виражала «християнський дух» і ніколи не була офіційною державною доктриною [22, с. 14-15]. Однак, Анджей Андрусевич, відомий дослідник історії та культури царської Росії, у рецензії на книгу К. Хойницької зазначає: «Глибша історична проблема в тому, що державна доктрина особливо по відношенню до внутрішніх справ, сформована була у церковних «інтелектуальних» осередках Новгороду, Пскова, Твері, Володимира» [23, с. 229]. Релігійна ідея перетворилася в ідеологічну підпору московської держави.
В окремій статті А. Андрусевич прослідковує ґенезу доктрини «Третього Риму» у Росії від XVI ст. до сучасності, підкреслюючи безперервність цієї ідеї в історії