Так, більшу частку документів фонду B.C. Попова (ф. 609) становлять матеріали із похідної канцелярії Г. Потьомкіна. Саме В. Попов за дорученням імператриці мав закінчити справи, розпочаті ще за життя головного командира Новоросійського краю. Переважна більшість документів фонду являє собою офіційне листування В. Попова з В. Каховським, Ф. Ушаковим, О. Остроградським, М. Фалєєвим. Серед матеріалів значна кількість рапортів, відомостей, напівприватних та приватних листів від чиновників різних рангів та представників дворянства. Безпосереднє відношення до історії південноукраїнських козацьких військ останньої чверті XVIII століття має рапорт катеринославського предводителя дворянства Руденка про втечі селян до Чорноморського козацького війська

. Звертає на себе увагу й рапорт академіка А. Гільденштедта стосовно подорожі Єлисаведград- ською провінцією, в якому він не останнє місце відводить мешканцям козацьких населених пунктів

.

Перетворення секретаря канцелярії головного командира Новоросійського краю В. Попова на значного сановника урядової адміністрації призводить до зосередження в його руках значної кількості паперів із похідної канцелярії Г. Потьомкіна. Як наслідок - розпорошеність потьомкінської канцелярії по різних фондах архівосховищ і бібліотек Російської Федерації та України. У Відділі рукописів Національної бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна також є фонд Г. Потьомкіна-Таврійського (ф. 612), де зосередились документи, що виникли в ході російсько-турецької війни 1787-1791 років та одразу після її закінчення: розпорядження та накази по армії, донесення військових посадовців командуючому Катеринославською армією, пам'ятні записки. Реляції та донесення про штурми і взяття турецьких міст та фортець за участю козаків південноукраїнських іррегулярних військ є особливо цінними [49; 50]. Разом із тим слід зазначити, що матеріали саме цього фонду - це ніщо інше, як одна з чотирьох частин сімейного архіву Попових, яка ще в 60-80-х роках XIX століття була передана до Імператорської публічної бібліотеки (нині - Російська Національна бібліотека ім. М.Є. Салтикова-Щедріна). Друга частина сімейного архіву Попових нині зберігається в ДААРК (ф. 535, 3101 од.зб. за 1653-1920 роки). До передачі в архівосховище Автономної Республіки Крим вона належала до зібрань TBAK [51, 9]. Дві інші частки сімейного архіву Попових знаходяться в ЦДВІА та в Державному історичному музеї в Москві [52,17].

У персональному фонді М.П. Погодіна (ф. 588) зберігається датоване 16 вересня 1788 року звернення Г.О. Потьомкіна до запорозьких козаків із закликом повернутися до Росії [53]. та записи вченого про поїздку в Причорномор'я і Приазов'я з метою вивчення економічного становища краю, де він відтворив і спосіб життя запорожців, рід їхніх занять.

У зібранні рукописних матеріалів О.В. Суворова (ф. 755) відклалися: копії іменних указів та рескриптів; донесення полководця Катерині II, Павлу І, Г.О. Потьомкіну; напівофіційне та приватне листування О. Суворова. Серед матеріалів - офіційні листи Й.М. де Рибасу за 1794 рік, у яких полководець наголошує на необхідності й можливостях збору козаків-чорноморців, що залишилися після переведення війська на Тамань у різних місцях новоприєднаної області, з найскорішим зарахуванням їх на військову службу [54, арк. 55-56 зв.]. І хоча листи частково були опубліковані, повні їх текти (у тому числі й французькою мовою) зберігаються в зібранні рукописних матеріалів О.В. Суворова [55, 328-329].

Серед матеріалів "Основного зібрання рукописної книги" (OCPK) - журнал воєнних дій російської армії проти турецьких військ у 1809 році [56], в якому вміщено фрагментарні відомості про участь у бойових діях козацьких підрозділів на боці двох армій - російської та турецької.

Спогади про військову службу в Катеринодарі у 1803-1804 роках, побут і звичаї мешканців козацьких станиць та військового містечка залишив по собі С.Б. Броневський [57]. В OCPK зберігається пізніша редакція "Заміток з мого життя, власноручно мною записаних на пам'ять багаточис- ленному сімейству. Спогади. 1786-1846.", переписана в 1887 році В.І. Мамишевим. Остання редакція "Записок..." переплетена, нараховує 563 аркуші. Уривки з редакції В.І. Мамишева були опубліковані [58, 501-512], однак у повному обсязі введені до наукового обігу не були.

В "Основному зібранні рукописної книги" відклались і записи про воєнні дії російської армії проти турецьких війську Бессарабії та Добруджі P.M. Цебрикова [59]. Чиновник КІС (згодом МІС), перекладач похідної канцелярії Г.О. Потьомкіна у своєму щоденнику описав події, пов'язані з просуванням російської армії в 1787-1789 роках по території Бессарабії та Добруджі; акцентував свою увагу на взятті Очакова, Акермана, Бендер; підкреслив роль армійських та іррегулярних частин в підготовці до штурму та взятті добре укріплених турецьких фортець. Його записи ґрунтуються на даних "Журналу військових дій та руху армії Катеринославської під керівництвом... генерала- фельдмаршала і кавалера князя Г.О. Потьомкіна-Таврійського на кампанію сього 1788 року", який зберігається разом зі щоденником. Витяги зі щоденника очевидця подій 1787-1789 років, а саме про підготовку до штурму і взяття Очакова, були опубліковані [60, 147-212], однак повністю записи P.M. Цебрикова про воєнні дії проти турок у Бессарабії та Добруджі в 1787-1789 роках надруковані не були.

У фонді зібрання карт та планів РВ РПБ (ф. 342) зберігаються рукописні карти та плани повітів, маєтностей 80-90-х років XVIII століття Півдня України.