вона належить не стільки до конкретної національності або народності, а є мешканцем Півдня"[44, с.34], дозволяють розглядати історичні події відповідного періоду під новим кутом зору.
Останнім часом з'явилася низка статей, присвячених громадським і партійним об'єднанням, в яких історики намагаються неупереджено показати розвиток таких утворень. Так, здобутки і прорахунки партій та їх осередків висвітлюють у своїх публікаціях В.Волковинський [45], О.Кульчицька [46-47], А.І.Павко [48], Є.Романенко [49]. Також позитивним моментом слід вважати появу публікацій, присвячених фізкультурно-спортивним організаціям. Наприклад, історію дореволюційних товариств такого напрямку вивчають А.Андреєв [50], В.Чуніхін [51], Б.Кедровський, С.Степанюк [52], однак їхні статті мають переважно публіцистичний характер, що не дозволило названим авторам зробити глибокі узагальнення та висновки.
Отже, активна пошукова робота сучасних науковців свідчить про позитивні зрушення в напрямку даної тематики. Історики ретельно дослідили окремі питання функціонування благодійних, культурно-освітніх організацій, теоретичну і практичну діяльність політичних утворень, розпочали вивчення фізкультурно-спортивних товариств на регіональному рівні. До наукового обігу було введено значний масив неопублікованого матеріалу, здійснено нові підходи до вивчення історичного минулого досліджуваних організацій. Водночас праць, які б показували цілісну картину розвитку громадських і політичних об'єднань на теренах Півдня України в означений період, майже немає.
У зв'язку з цим ми підтримуємо точку зору доктора історичних наук В.В.Масненка, який вважає, що переважна більшість спеціальних досліджень, що безпосередньо стосується студіювання теми, має компенсаторський характер, тобто розраховані на заповнення теоретичних та фактологічних лакун, що утворилися у вітчизняній науковій традиції в результаті тривалого "ігнорування" даної проблеми. Втім сучасні дослідження дають підставу для оптимістичних сподівань - появи принципово нових теоретичних узагальнень та наукових інтерпретацій щодо можливостей недержавних і політичних організацій та їх впливу на громадсько-політичне життя регіону [53, с.67].
Отже, аналіз історіографії теми свідчить про певний інтерес дослідників до питань історії громадських об'єднань і осередків політичних партій на Півдні України в означений період, однак він потребує її подальшого вивчення.
Джерела та література
Єременко Т., Чирко Б., Калакура О. Поляки в Україні // Віче. - 1993. - № 2.
Павленко В. Болгари в Україні // Віче. - 1995. - № 7.
Нариси історії української інтелігенції (перша половина ХХ ст.): У 3 кн. - К., 1994. - Кн. 1.
Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX-XX століть: соціально-політичний портрет. - К., 1993.
Коновець О.Ф. Просвітницький рух в Україні XIX - першої третини XX ст. - К., 1992.
Євселевський Л., Фарина С. "Просвіта" в Наддніпрянській Україні: Історичний нарис. - К., 1993.
Болдирєв О. Одеська громада. - Одеса, 1994.
Колосовська Н.Д. До питання про історію Миколаївської "Просвіти" // Джерела духовності: науково- практична конференція до 140-річчя М.М.Аркаса: тези доповідей і повідомлень. - Миколаїв, 1993.
Петришина Л., Юрій А. Анархісти в Одесі в період першої революції в Росії // Наукові праці з питань політичної історії: Міжвузівський науковий збірник. - К., 1992. - Вип. 172.
Левенець Ю.А. Ліворадикальні партії в Україні напередодні жовтневого перевороту // Український історичний журнал. - 1992. - № 3.
Шморгун П.М. Політичні партії України на початку XX ст.: Соціальний склад, чисельність, типологія // Наукові праці з питань політичної історії: Міжвідомчий науковий збірник. - Вип. 172. - К., 1992.
Шморгун П.М. Про формування національних традицій у Південній Україні на початку ХХ століття // Південь України і складання української державності: історія і сучасність. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, 26-27 травня 1994 р. - Одеса, 1994.
Орлова З.С., Шинкаренко О. І. З історії благодійництва на Херсонщині. - Державний архів Херсонської області. - Херсон, 2000.
Гребцова И.С. Болгарское настоятельство в системе национальных благотворительных обществ Одессы второй половины ХІХ в.: сравнительная характеристика источниковой базы // Україна і Болгарія: віхи історичної дружби (матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського іга). - Одеса, 1999.
Мисечко А.І. Український культурно-освітній рух на Півдні України (1900-1914 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Одеський державний ун-т ім. 1.1.Мечникова. - Одеса, 1999.
Ярещенко О.Т. Одеська "Просвіта": історія, сучасність: історико-популярний нарис. - Одеса, 1998.
Ржепецький Л.А. "...Не утратить і любити своє слово, свою мову..." (М.М.Аркас і діяльність товариства "Просвіта" в Україні на початку XX століття: За бібліотечними архівами // Історія Півдня України від найдавніших часів до сучасності: проблеми національного, політичного, соціального, економічного, технічного, правового, релігійного та культурного розвитку: Збірник наукових праць. Ч. ІІ. - Миколаїв; Одеса, 1999.
Одеса на зламі століть (кінець ХІХ - початок ХХ ст.): Історико-краєзнавчий нарис / Ф.О.Самойлов, М.О.Скрипник, О.Т.Ярещенко. - Одеса, 1999.
Колосовська Н.Д., Соболь П.І., Шитюк М.М. Політичні партії України та Миколаївщини XX ст. - Миколаїв, 1996.
Савчук В.С. Історико-науковий аналіз діяльності природничо-наукових товариств Півдня України, Криму і Бессарабії: друга половина ХіХ - початок ХХ ст.: Автореф. дис. докт. іст. наук: 07.00.07; 07.00.01 / Дніпропетровський держ. ун-т - Дніпропетровськ, 1996.
Омельянчук И.В. Черносотенное движение на Украине в 1904-1914 гг.: Дисс... канд. ист. наук: 07.00.01 / Киевский ун-т им. Тараса Шевченко - К., 1997.
Гусєв В.І. Бунд в суспільнополітичному житті України (кінець ХІХ - 1921 р.): Дис. докт. іст. наук: 07.00.01 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1999.
Сарбей В.Г. Національне відродження України. Україна крізь віки: У 15 т. - Т. 9. - К., 1999.
Лебеденко А.М. История анархизма в Украине (конец ХІХ - начало ХХ