Т.Л. Подкупко

ВПЛИВ КОЗАЦЬКОГО СВІТОГЛЯДУ НА УКРАЇНСЬКІ СТАРОДРУКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. (за матеріалами ОДНБ ім. М. Горького)

Нині Одеській державній науковій бібліотеці (ОДНБ) виповнюється 175 років. Наша книгозбірня є найстарішою публічною бібліотекою в Україні. Фонди налічують понад 5 мільйонів одиниць. Серед цілого ряду рідкісних видань і рукописів почесне місце займають українські стародруки. Метою цієї статті є спроба продемонструвати, як впливало козацьке світобачення на зміст і оформлення українських видань першої половини XVII ст. на прикладі лише кількох примірників, що зберігаються в ОДНБ.

На початку XVII ст. на території нинішньої України виготовляли різноманітні книжки і поруч із рукописними активно почали створюватися друковані раритети. У багатьох відношеннях поширення друкарства стало складовою частиною національно-культурного та релігійного відродження українського народу в останніх десятиріччях XVI - першій половині XVII ст. [1.-С.6-7].

Козацтво як таке, незважаючи на складність і суперечливість умов розвитку, весь час відігравало вагому роль у самоусвідомленні нації, формуванні її політичної культури й духовності. І саме в книгах часів розквіту козацтва знайшло віддзеркалення те, що застосовуючи сучасну термінологію, називаємо ментальністю. І це при існуванні певних визначених стандартів як у технології друкарського процесу, так і в художньому оздобленні для всієї світової видавничої продукції.

Промовисте свідчення впливу світогляду козацтва на розвиток культури можна простежити вже з перших кроків українського книгодрукування. Незважаючи на достатню географічну віддаленість, видання острозькі, київські, стрятинські, крилоські, чернігівські об'єднує духовна спорідненість.

Багатство книжкового оздоблення є характерною рисою друкарень, заснованих Федором і Гедеоном Балабанами у Стрятині й Крилосі, що діяли в 1604-1606 рр. Одеська державна наукова бібліотека зберігає "Божественну літургію" 1604 року і "Молитовник или Требник из греческого языка на словенский переведенный" 1606 року, що побачили світ у Стрятині [2; 3]. Наші примірники надзвичайно добре збереглися. На виданні 1604 року навіть рідна палітурка, із золотим орнаментованим тисненням на шкірі й двома позолоченими застібками. Чудовий чіткий шрифт, крупний кегель, який відповідає приблизно 28 пунктам. Ініціальні букви, заголовки, ряд строк тексту прикрашені кіновар'ю [2.-С.3].

Орнаментування ініціальних літер перегукується з іншими витворами українського козацького побуту - вишиванками, рушниками, писанками, оздобленням зброї тощо. Це - дрібні напрочуд природні рослинні орнаменти, вази з незвичними штучними квітами, фантастичні і стилізовані тварини...

Обидва видання на звороті титульної сторінки містять родинний герб Балабанів [2.-С.4; 3.-С.4]. Усередині книги текст "Божественної літургії" прикрашають гравюри із зображеннями Іоанна Златоуста, Василя Великого, Григорія Двоєслова.

Бібліотека пишається тим, що в її фондах є прижиттєві видання творів Петра Могили (15971647) - видатного українського громадського, церковного, культурного діяча. Він дбав про розвиток Києво-Печерської друкарні, сприяв письменникам, художникам [4.-С.36-39]. Був одним із перших православних мислителів в Україні, хто, виходячи з учення про природне право, почав окреслювати майбутнє української держави, теоретично виважено обґрунтовуючи основні ідеї. П. Могила своєю діяльністю сприяв духовній консолідації українського народу, творенню єдиного комунікативного простору культури.

Одна із родзинок колекції українських стародруків бібліотеки - "Євангеліє учительное", яке побачило світ 1637 року. Це видання вирізняється гарним художнім оздобленням. Крім кіноварі й фігурних ініціальних літер, застосованих як прикраси, у книзі містяться мініатюри і заставки. Частину гравюр взято з попередніх видань, а частину спеціально було зроблено для цього видання "Євангелія учительного". У книзі міститься всього сорок вісім гравюр, зроблених із дерева, кожна займає по півсторінки. Крім того, видання прикрашене двома великими гравюрами на всю сторінку, де зображено розп'яття і портрет патріарха Каліста. Наведено старожитній герб родини Проскурів- Сущанських і звична для видань кінця XVI - початку XVII ст. епіграма-присвята [5.-С.3]. Книга містить передмову, у якій висловлюється подяка панові Федору Проскурі-Сущанському (земському писареві Київського воєводства). П. Могила пише також про важливість видання, дає йому характеристику. Далі йде оповідь про походження сім'ї Проскури-Сущанського, конкретні біографічні відомості про окремих, яскравих представників славетного роду [5.-С.4-6]. Потім п'ять сторінок - звернення до читача, де подається роз'яснення основних теологічних засад книги, її мети і завдань.

За основним змістом "Євангеліє учительное" - це збірка повчань на недільні дні протягом усього року й на окремі свята. Автором переважної частини казаней був Іоанн Златоуст. Укладали збірник спочатку патріарх Константинопольський Каліст, який жив у середині XIV ст., а пізніше - його наступник патріарх Філофій. Збірка повчань була перекладена з грецької мови церковнослов'янською в XIV-XV ст. У XVII ст. Віленське братство, у свою чергу, переклало збірник із грецької і церковнослов'янської мов тодішньою українською й видало в 1616 році. Саме цей варіант "Євангелія учительного" і передрукував П. Могила. Однак, як сам зазначив, "допустив окремі зміни" в тексті [5.-С.7].

Для нащадків примірник "Євангелія учительного", у якому відбито історію складних філософських і теологічних хитросплетінь, цінний і як джерело, і як пам'ятка мистецького оформлення Книги.

"Крест Христа Спасителя, и кожного человека." також було видано П. Могилою в друкарні Києво-Печерської лаври 1632 року. Це - стислий текст казані, яку публічно виголосив П. Могила в церкві Києво-Печерської лаври в День Вознесіння Матері Божої. Видання містить зображення гербу княжої родини Корибутів-Вишневецьких і вірш на цьому гербі [6.-С.2].

Перш за все цікавою й ексклюзивною є передмова до видання. Саме перші сторінки стародруку дозволяють нам заглибитись у ту