Т. І. Молдавська

ПЕРШІ ПОВОЄННІ ВИБОРИ ДО МІСЦЕВИХ РАД НА ТЕРИТОРІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ)

Історія формування та функціонування радянських представницьких органів влади - Рад народних депутатів всіх рівнів залишається на сьогоднішній день перспективним, але ще малодослідженим напрямком вивчення історії радянського суспільства. Проблеми виборів до Рад згадуються преважно лише в контексті вивчення радянських еліт або для ілюстрування авторитарного характеру радянської політичної системи [1, 2]. Документи та матеріали, що сформувалися в процесі підготовки до виборів, стають об'єктом самостійного дослідження вкрай рідко. Лише в 1990 році в Інституті історії Академії Наук Української РСР була захищена дисертація Ткаленко І.В на тему "Документи по виборам до Рад народних депутатів Української РСР 1960-1980-х рр. як історичне джерело" [3]. Між тим, залучення подібних документів, які тривалий час предназначалися лише для внутрішнього використання в обкомах та облвиконкомах можуть пролити світло на механізми та особливості проведення виборів в радянському супільстві, а віддтак - і розширити джерельну бази досліджень історії радянського періоду загалом.

Перші повоєнні вибори до місцевих Рад в УРСР відбулися 21 грудня 1947 р. Їм передували вибори до Верховної Ради СРСР та Верховної Ради УРСР, які відбулися відповідно в лютому 1946 р. та лютому 1947 р. Матеріали, що висвітлюють історію організації та проведення виборів до місцевих Рад на території Запорізької області, містяться в фонді П-102 Державного архіву Запорізької області. Матеріалів, що відображають вибори 1947 р. відносно небагато. Це переважно протоколи засідань бюро обкому, на яких обговорювалися питання підготовки до виборів. Жодне засідання бюро обкому у розглядуваний період (жовтень-грудень 1947 р) не було повністю присвячене виборам. Питання виборів виносились на розгляд бюро окремими параграфами, які складалися з наративної (констатуючої) частини та резолюючої частини - постанови. При аналізі протоколів засідань бюро обкому і в радянському діловодстві, і в сучасній історіографії посилання робиться не на протокол, а на прийняту постанову, зафіксовану в цьому протоколі [4, с.72]. Таким чином, в данній статті об'єктом дослідження виступає формуляр постанови бюро обкому. Також в статті аналізуються інформації та довідки про хід підготовки до виборів, підготовані відділом пропаганди та агітації для бюро обкому, та матеріали до протоколів, що містять описово-звітню інформацію і не мають резолюючої частини.

Перше засіданню бюро обкому, на якому обговорювадися питання виборів, відбулося 3-8 жовтня. Рішення складається з преамбули - посилання на Указ Президії Верховної Ради УРСР про день проведення виборів, та диспозиції. Згідно з постановою, горкоми та райкоми, керівники парторганізацій мали негайно розгорнути організаційну та агітаційну роботу з підготовки до виборів. До 15 жовтня треба було організувати роботу агітпунктів, оформити їх наглядною агітацією. [5, арк. 25, 28]. На засіданнях бюро міськкомів та райкомів мали затвердити склад агітколектививів; вся робота з виборцями мала зосереджуватися в агітпунктах.

15-18 жовтня відбулось наступне засідання, на якому обговорювались питання підготовки виборів. Було затверджено виборчі округи по виборам до обласної Ради депутатів трудящих, та підведено перші підсумки організації агітаційно-пропагандиської роботи. Бюро обкому визнало, що більшість райкомів та райвиконкомів цю роботу ще належним чином не розгорнули, а Сталінський, Оріхівський, Ново-Миколаївський, Велико-Білозерський, Великотокмацький та "деякі інші" райкоми преклали всю роботу на первинні партійні оргінізації. [6, арк. 10]. Великобілозерський та Новомиколаївський райкоми, щоправда, самостійно укомплектували виборчи комісій, але підійшли до цього питання формально. Агітколективи, не дивлячись на попередню постанову обкому, ще не були укомплектовані.

Згідно з цією новою постановою, підбір обладнань і приміщень для виборчих дільниць було продовжено до 1 листопада. Виборчі комісії рекомендувалося комплектувати з інтелегенції, комсомольців, студентів вузів та технікумів. До 23 жовтня треба було розбити всі виборчі округи на десятидворки. Протягом 10 днів всі культурно-просвітницькі будівлі, зайняті не за призначенням, мали бути очищені, забеспечені освітленням та паливом.

На засіданні бюро обкому, яке відбулося 17 жовтня, було затверджено списки окружних та районних виборчих комісій [7, арк. 1]. Ще через три дні, 20 жовтня, в протоколі засідання бюро обкому знаходимо інформацію про висування кандидатів до складу обласної виборчої комісії [8, арк. 1-12].

Наступне засідання, на якому обговорювалися питання виборів, відбулося майже через місяць - 12-17 листопада. Для щоденного оперативного контролю за ходом підготовки виборів було створено оперативну групу, куди увішли представники обкому та облвиконкому. На них покладалося надання практичної допомоги райкомами та місккомам в вирішенні питань, пов'язаних з виборами [9, арк. 1] Які саме питання могла чи була зобов'язана вирішувати ця група, в розпорядженні не вказується.

З протоколу засідання бюро обкому від 18 листопада дізнаємося, що за період з 5 жовтня на території області було створено 13135 десятидворок, відібрано та направлено на роботу 28550 агітаторів. [10, арк. 13]. Було виділено оновні проблеми, з якими стикнулися партійні організації та виконкоми під час підготовки до виборів. Першою проблемою стала нестача приміщень та обладнання для виборчих дільниць. Так, наприклад, в Новомиколаївському та Андріївському районах не було нормальних умов в приміщеннях виборчих дільниць. В Веселівському, Андріївському. Якимівському, Новомиколаївському, Сталінському, Орджонікідзевському районах в виборчих дяльницях бракувало столів, тумбочок, телефонів, не було проведено освітлення [10, арк. 15]. В Запорізькому районі взагалі бракувало навіть приміщень для виборчих дільниць