[10, арк. 14]. В Великобілозірському, Великотокмацькому, Оріхівському, Веселівському, Розівському та Приморському районах райкоми не провели нарад з окружними виборчими комісіями, а в Веселівському та Кам'янко-Дніпровському районах навіть не було проведено засідання районних виборчих комісій.
Обком КП(б)У зобов'язав райкоми та місккоми забеспечити чітке керівництво виборчою кампанією [10, арк. 18], а облвиконком та райвиконкоми - забеспечити виборчі дільниці засобами зв'язку, транспортом та всім необхідним [10, арк. 19].
Проте ще більшою проблемою стала організація безпосередньо агітаційно-пропагандиської роботи. За данними міськкомів та райкомів, станом на 18 листопада по області було створено 810 агітпутктів, але працювало лише 737 [10, арк. 15]. Проте, як показувала перевірка, з заявлених 737 агітпунктів відкрилися і приступили до роботи не всі, а ті, що почали працювати, не були обладнані всім необхідним. Наприклад, в Оріхівському районі працювала лише третина агітпунктів (10 з 31). Подекуди така не дуже весела ситуація з агітацією прямо пояснювалась безвідповідальністю та байдужістю до "агітаційного процесу" безпосередньо місцевого керівництва. Наприклад, в с. Щербани Оріхівського району агітпункт не відкрився через те, що приміщення, предназначене для нього, було засипане зерном. [10, арк. 16]. В Сталінському районі м. Запоріжжя в агітпункті № 37 замість агіторів сиділи робітники Милтресту - в якості сторожів, і то лише по ночам.
На початку - в середині листопада відділ пропаганди та агітації підготував для бюро обкому п'ять повідомлень про хід організаційно-пропагандиської роботи на території області. Довідки з інформаціями про хід підготовки до виборів підшиті в одну справу разом з довідками про підготовку до святкування 30-ти річчя Жовтня, про роботу газет, розміщення займа та ін.; три з них стосуються загалом ситуації по області, одна - ситуації в Великобілозерському районі, і одна - станові агітаційної роботи в Осипенківському (сучасному Бердянському) районах.
В "Довідці про масово-політичну роботу партійних організацій в зв'язку з підготовкою до виборів в місцеві Ради депутатів трудящих" подано інформацію про оргінізацію саме агітаційно- масової роботи. Кількість агітаторів вказано дещо меншу, ніж в протоколі від 18 листопада - 23010 осіб. З них комуністи складали 10310 осіб, комсомольці - 5610, безпартійні - 7090. З цих 23010 агітаторів 5846 осіб мали лише початкову освіту. За досвідом роботи "агітаційний стаж" більше 10 років мали 1566 особи, 5-10 років - 1795, 3-5 років - 6208, і до трьох років (тобто фактично ті, що працювали агітаторами вперше, бо останні довоєнні вибори відбулися в 1939 р.) - 13491 [11, арк. 34].
В даній довідці вказується також на недостатню активність в агітаційній роботі партосередків. Із запорізьких 8849 міських парторганізацій працювало 25% - 2626. В Мелітопольському районі з 2503 парторганізацій працювало лише 817. З 45320 комсомольських організацій області над організацією агітаційної роботи працювало лише 5610. Як і попередніх проаналізованих документах, вказано на слабкість і безвідповідальність агітаційної роботи "на місцях". Наприклад, в колгоспі "Комунар" Якимівського району в листопаді в конторі висіли показники продуктивності праці за серпень. Таку неоперативність керівництво колгоспу пояснювало... хворобами колгоспної худоби. На заводі ім. Войкова в м. Запоріжжі вести агітаційну роботу довірили деякому Акулову, який три роки відпрацював в німецькому полоні ( як відомо, до таких людей в перші повоєнні роки ставились особливо недовірливо). До того ж, читав цей Акулов по складах [11, арк. 36-37].
В "Довідці про стан підготовки до виборів в місцеві Ради депутатів трудящих і забеспечення успішного їх проведення" теж зазначаються повільне проведення агітаційної роботи, факти неявки агітоторів та членів виборчих комісій на робочі місця. Також в цій довідці знаходимо інформацію про те, що на середину листопада по області бракувало близько 400 ящиків для голосування. Ці ящики малися на складах Облспожиспілки, але в села вони чомусь не завозилися [11, арк. 44-49].
В "Інформації про хід підготовки до виборів в місцеві Ради на 14 листопада 1947 року" знаходимо відомості про проведення інструктивних нарад в вборчих округах [11, арк. 58-61].
Одним з видів контролю за організацією виборчого процесу в районах було винесення інформації на обговорення бюро райкому. В протоколі засідання засідання бюро обкому від 2 грудня розглядається ситуація з підготовкою до виборів в Куйбишевському та Приазовському районах. "Деяку" проведену роботу було визнано недостатньою. Набір недоліків був все той же: відсутність наочної агітації, чергування на агітаційних пунктах, не працювали столи довівдок та консультацій. [12, арк. 6] Гуртки самодіяльності в цих районах не працювали, а завідуючи районними відділами культпросвітустанов т. Корній (Куйбишевськитй район) та т. Бурлаченко (Приазовський район) використовували постійних уповноважених (очевидно, з області) для проведення господарських кампаній. В довідці про стан організаційної і агітаційно-масової роботи в зв'язку з виборами до місцевих Рад депутатів трудящих по Приазовському району работа районого комітеиту партії вже визнана значною, проте кількості недоліків, висвітлених в документі в порівнянні з попереднім, це не зменшило. Рівень агітаційно-масової роботи знову визнано низьким. [13, арк. 64]. Виборчи дільниці фактично за два тиждні до виборів ще знаходились на стадії обладнання: не вистачало навіть паперу та олівців, а столи, стільці, доріжки було вирішено "мобілізувати в колгоспників. " [13, арк 65].
В Великобілозерському [11, арк. 62] та Осипенківському [11, арк. 68] ситуація була приблизно та