На початку грудня, меншем ніж за два тиждні до виборів, обком звернув увагу на той факт, що виборчі дільниці засобами зв'язку не забеспечені, а працівники зв'язку, не дивлячись на заборону, використувуються на роботах, не пов'язаних з виборами. 372 виборчі дільниці по області залишались не радіофікованими [14, арк. 11].

Окрему увагу хотілося б звернути на проблему відбору кандидатів в депутати. Традиційно в сучаснй історіографії радянського періоду прийнято вважати, що це питання "цілком та повністю" лежало на ідеологічному відділі обкомів КП(б)У, які затверджували списки кандидатів в депутати і ретельно відслідкувували, хто потрапить до радянських органів влади. З проаналізованих нами документів в трьох зустрічаємо інформацію щодо цього питання. В протоколі засідання бюро обкому від 15-18 жовтня обком зобов'язує райкоми та міськкоми ретельно підійти до підбору кандадатів в депутати, але ніяких практичних порад по "відбору" не наводиться (див. документ 1). В довідках відділу пропаганди та агітації [11] зустрічаємо згадку про проведення зборів по висування кандидатів в депутати. При цьому зазначається, що всі намічені кандадати в обласну та районні Ради були висунуті, за виключенням двох випадків в Оріхівському та Верхньохортицькому районах. Проте райкомами "ця ситуація" була своєчасно виправлена. [11, арк. 47]. В чому саме виражалась проблема з висуванням кандидатів в цих районах, в документі не зазначається. З цього речення можемо зробити висновок, що кандадати в обласну та районні Ради були відібрані обкомом, але документи, які б конкретно вказували на це, відсутні.

В цій же 663 справі в "Довідці про підготовку до виборів в місцеві Ради депутатів трудящих по Велико-Білозерському району" [11, арк. 62] знаходими дещо протилежну інформацію. В документі говориться, що райком "не оцінив важливості підбору кандидатів в районну і сільські Ради..." (див. документ 3), внаслідок чого кандадатами в депутати до районної та сільських Рад були відібрані особи з сумнівним минулим.

Таким чином, проаналізувавши представлені документи, можемо констатувати значну неорганізованість та безлад в організації виборів до місцевих Рад депутатів трудящих. При цьому досить читко простежується тенденція: головними "саботажниками" "виборчої кампанії" виступають райкоми, міськкоми КП(б)У, які мали відповідати за агітаційно-масову роботу, та виконкоми місцевих Рад, на яких, згідно з Положенням про вибори, лежала відповідальність за організаційне та матеріальне забеспечення виборів [15, с. 25]. Проте, як видно з тих же документів, практична допомога обкома була досить несуттєвою, і виражалася у відрядженні до сільських районів 1000 осіб агітаторів [10, арк. 20]. Крім того, основна увага обкому була звернута на організацію масово-агітаційної роботи, а не на матеріально-технічне забеспечення виборів.

В протоколах засідання бюро обкому не вказується, що саме - конкретні особи чи певний відділ обкому - готували представлену інформацію. Але наративна частина постанов досить інформатина, часто займає декілька сторінок, в той час як диспозиція (резолююча частина) зазвичай має загальнорекомендаційний характер і не містить конкретних пропозицій. Не дивлячись на те, що постанови обкому систематично не виконувались, в документах відсутні санкції.

Також можемо відзначити, що представлена в документах інформація часто має поверхово- вибірковий характер. Наприклад, з документів не зрозуміло, чим викликаний інтерес до Куйбишевського та Приморського району, адже після аналізу матеріалів по цим районам не можна сказати, що ситуація з організацією виборів в них була гіршою в порівнянні з іншими районами. Для ілюстрації недоліків в організації виборів конкренті приклади по виборчим дільницям області, що також може вказуват на вибірковість перевірки. (Адже навряд чи можна було перевірити в с і виборчі дільниці по області і виділити саме ті з них, що мали якісь конкретні недоліки).

Певну вибірковість інформації, відсутність санкцій можна ітперпретувати по-різному. З одного боку, це могло бути викликане браком часу для перевірки, необхідністю хоч якось забеспечити організацію виборів в складних повоєнних умовах. Проте з іншого боку, недостатня увага до питань виборів з боку райкомів та міськкомів, та недостатній контроль за останніми з боку обкому може також вказувати на відносно невелике значення виборів до місцевих Рад.

Представлені документи були предназначені, в першу чергу, для внутрішнього, обкомівського користування. Можливісті доступу до цих матеріалів сторонніх осіб, які не були так чи інакше пов'язані з обкомом, фактично не існувало. Основною метою створеня наративної частини постанов, матеріалів до протоколів та довідок відділу пропаганди та агітації було своєчасне і об'єктивне інформування бюро обкому про хід підготовки до виборів. Тому можна говорити, що відображена в цих документах інформація, попри сві перераховані вище її особливості є достовірною і відображає загальні тенденції та особливості проведення виборів до місцевих Рад депутатів трудящих на території Запорізької області в 1947 році.

Додатки Документи подано зі збереженням орфографії та пунктуації оригіналів

Документ 1

Протокол № 365 заседания бюро Запорожского обкома КП(б)У. От 15-18 октября 1947 г. [...]

§ 5. О ходе организационной и агитационно-пропагандистской работе в связи с выборами в местные Советы депутатов трудящих //

[...] Постановление Политбюро ЦК Кє(б)У и бюро обкома КП(б)У об организационной и агитационно-пропагандистской работе в связи с выборами в местные Советы депутатов трудящихся большинством райкомов КП(б)У и исполкомов горрайсоветов депутатов трудящихся выполняется все еще неудолитворительно, а подготовительная работа