що створення залізничної мережі стимулювало процес виробництва усіх головних сфер господарства, викликало до життя нові галузі промисловості. До недоліків роботи можна віднести те, що через велику кількість поставлених завдань, це дослідження досить поверхово торкається багатьох проблем залізничного транспорту.
Іншою спробою висвітлити історію залізничного транспорту України стала колективна монографія „Залізниці України. Історичний нарис" [58]. Ця праця охоплює період від зародження залізничного транспорту України до 1918 року. В ній докладно розповідається про історію п'яти залізниць: Львівської, Південно-Західної, Донецької, Катерининської та Південної. Історія кожної залізниці розглядається окремо, причому практично в кожному випадку висвітлюється вплив її на розвиток регіону. Велике значення має і те, що автори певну увагу приділили і технічним питанням, висвітливши різні аспекти функціонування залізниць, їх матеріально-технічного забезпечення тощо. Ця робота залишається важливим та корисним дослідженням з історії залізниць України.
Науковці О. Реєнт та О. Сердюк [59] у своїй монографії висвітлюють стан залізничного транспорту в Україні напередодні та в роки Першої світової війни. Автори на широкій джерельній базі визначають причини стримування залізничного будівництва в передвоєнні роки, розкривають стан, в якому опинились залізниці в цей час. З іншого боку, оскільки автори не ставили завдання всебічно досліджувати залізничний транспорт, то частина актуальних проблем залишилась поза їх увагою. Важливі питання історії Одеської залізниці знайшли відбиття в роботі Ю.С. Линюка [60]. Використовуючи архівні матеріали, автор розкрив всі перипетії будівництва дороги, що першою з'явилася на Півдні України.
Цінним здобутком в історіографії морського флоту Чорноморсько-Азовського басейну є дослідження О.Б. Шляхова [61]. Використовуючи великий комплекс архівних матеріалів, автор дослідив проблему становлення капіталістичних відносин на морському транспорті. Але основну увагу приділено соціальному фактору, а саме складу судновласників і моряків, взаєминам між ними, політиці царату стосовно підприємництва в торговельному флоті, відношенню до робітничого питання.
Значним внеском у розробку проблеми залізничного транспорту є дисертаційне дослідження Пономаренка Р.О. [62], в якому описуються особливості будівництва залізниць, забезпечення їх рухомим складом, паливом, рейками та скріпленнями. Однак автора більше цікавлять технічні проблеми, які є невід'ємними від загального питання розвитку залізничного транспорту в Україні, але є недостатніми для з'ясування ролі залізниць у співпраці з морським флотом, що в свою чергу є умовою економічного розвитку регіону і налагодження зв'язків як з іншими районами Російської імперії, так і з іншими державами.
Відзначається, що в цілому для більшості праць останнього часу характерний багатоманітний спектр поглядів на історичні події, намагання дати всебічну об'єктивну характеристику суспільно-політичним та економічним процесам, які мали місце в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст.
До історіографії залізничного транспорту південного регіону України необхідно віднести роботи біографічного характеру [63-69], які вносять певний вклад у розробку даної проблеми.
Отже, можна сказати, що в сучасній українській історіографії питання історії залізничного і морського транспорту достатньо поширене. І все ж, на думку автора, ступінь розробки теми характеризується відсутністю узагальнюючих досліджень, присвячених формуванню залізничного та морського транспорту в другій половині ХІХ - на початку XX ст. Згадана проблематика у попередній період розглядалася фрагментарно та епізодично. Багато важливих питань історії виникнення і функціонування залізничного і морського транспорту дотепер ще не вивчені, не всі її аспекти знайшли рівномірне висвітлення у науковій літературі.
Таким чином, подальшого дослідження потребують питання, які залишились поза увагою науковців, пов'язані з загальним аналізом головних аспектів формування та функціонування залізничного і морського транспорту на Півдні України: проектування і хід будівництва залізниць на Півдні України у другій половині XIX - на початку XX ст.; розвиток морського транспорту; становлення науково-технічної бази транспорту; роль шляхів сполучення у забезпеченні транспортно-економічних зв'язків Півдня України з іншими регіонами Російської імперії й іноземних держав.
Джерела та література
Деятельность Русского общества пароходства и торговли за последние 10 лет. - СПб., 1897.
Иловайский С.И. Исторический очерк пятидесятилетия Русского общества пароходства и торговли. - О., 1907.
Кази М.И. Добровольный флот и Русское общество пароходства и торговли перед государством. - СПб., 1888.
Поггенполь М. Очерк возникновения и деятельности Добровольного флота за время ХХУ-ти летнего его существования. - СПб., 1903.
Скальковский К.А. Русский торговый флот и срочное пароходство на Черном и Азовском морях. - СПб., 1887.
Верховский В. Краткий исторический очерк начала и распространения железных дорог в России по 1897 г. включительно. - СПб., 1898.
Верховский В.М. Исторический очерк развития железных дорог в России с их основания по 1897 г. включительно. - СПб., 1809.
Головачев Л.Л. Железные дороги в России. - М., 1908. - Т.4.
Исторический очерк разных отраслей железнодорожного дела и развития финансово-экономической стороны железнодорожного дела в России по 1897 год включительно. / Под ред. В. Верховского. - СПб., 1901.
Безобразов В.П. Народное хозяйство России. - СПб, 1882.
Брандт Б.Ф. Иностранные капиталы. Их влияние на экономическую жизнь страны. - Т.Н. - СПб., 1899.
Рагозин Е.Л. Железо и уголь на Юге России. - СПб., 1895.
Фомин П.И. Горная и горнозаводская промышленность Юга России. - Т.І. - Харьков, 1915; Т.II . - Харьков, 1924.
Антошин Н.К. Сведения и данные о мастерских русских железных дорог и об некоторых заграничных. - СПб., 1910.
Антошин Н.К., Силуянов С.И. Развитие железных дорог по отношению к подвижному составу. - СПб., 1901.
Шотлендер Я.В. Паровоз. Руководство для технических железнодорожных училищ, железнодорожных машинистов и