місце для оселення з виплатою їм жалування. Доволі цікавим є рапорт Муромцева до намісника Г. Потьомкіна про оселення арнаутів та козаків, які вже дісталися на місце призначення, та збудували собі землянки для ведення господарства [14; 374-375]. Величезна кількість матеріалів існує також стосовно переселення з Криму вірменів та греків. В джерелах про будівництво міст та укріплених ліній присутні чисельні матеріали про переселення росіян. Все це створює доволі необ'єктивну картину щодо етнічного складу населення степового краю, навіть на рівні існуючої тенденції.
Саме тому нагальним завданням є здійснення суцільної архівної евристики в архівосховищах Росії та України, зокрема в Російському державному архіві давніх актів. Як першим результатом проведення такої евристики є виявлена «Ведомость, учиненная в Новороссийской губернской канцелярии о числе состоящих в здешней губернии в провинциях и в уездах по нациям обоего пола душ, якото отставных, ранговых, государственных и владельческих поселян, равно купечества, мещан и цеховых, попов и церковников за 1778 год» [6; арк.119]. Ця відомість впорядковувалась за наказом генерал-губернатора Г.Потьомкіна, який бажав мати чітке уявлення про стан речей із залюдненням степового регіону. Як наслідок, вже 16 липня 1778 року губернський товариш Булацель надіслав відомість князю Г.Потьомкіну.
За змістовим навантаженням ця відомість становить досить великий інтерес. Новоросійська губернська канцелярія зробила спробу визначитися із кількісним складом усіх соціальних груп населення губернії в залежності від етнічного складу. Відомість містить дані про кількість росіян, українців, греків, волохів, поляків, болгар, сербів, угорців, македонців, турок, німців та калмиків. При цьому росіяни представлені двома групами: «правовірні» та старообрядці. Кількість населення подається як по чоловічій так і жіночій статі окремо. Кількісний етнічний склад окремо подається по Єлизаветградській, Славянській, Херсонській провінціям, а також по Кременчуцькому та Новосенжарівському повітам. Територіальний розподіл відповідав поділу 1776 року, адже відомо, що восени 1778 року стався новий територіально- адміністративний розподіл Новоросійської губернії. Втім, цей розподіл стосувався більше внутрішніх кордонів губернії і не сильно позначився на якісних змінах кількості населення.
Буде цікаво простежити певні закономірності стосовно етнічного складу населення. Зокрема, в історичній літературі, у того ж В.Кабузана маємо ствердження про перевагу російського населення в 60-70-х роках вісімнадцятого століття. Дана відомість дає підставу не погодитись з таким твердженням. Так, російське населення становило в Новоросійській губернії 12529 осіб, тоді як українське - 140387 осіб. Фактично, українське населення в 11 разів перевищувало російське [6; 120 - 120зв.].
Досить специфічна ситуація склалась із такою соціальною групою як купецтво. Російське купецтво нараховувало 1267 осіб, тоді як українське 408. Перевага російського купецтва сталася через таку соціальну категорію як старообрядці, адже записаних до купецтва старообрядців нараховувалося в Єлизаветградській провінції та Кременчуцькому повіті 873 особи. Це ж саме стосується і такої категорії як міщани, цехові та державні селяни, коли старообрядці складали 10509 осіб. Таким чином, російське населення в Новоросійській губернії формувалось в 70-х роках XVIII століття за рахунок старообрядців, які переважно переселялись до цього краю з Правобережної України та Новгород-Сіверщини.
Після українців та росіян найбільшу кількість складали угорці, яких налічувалось в Єлизаветградській провінції 25257 осіб. Відповідно болгар визначено 1243 особи; сербів - 1468; поляків - 1602; греків 243 особи.
Звичайно, що дані, які наведені у відомості, є далеко не абсолютними, але треба визнати, що вони дають чітке уявлення щодо тенденцій в етнічному складі населення Степової України у визначений період.
Джерела та література
Скальковський А.А Хронологическое обозрение истории Новороссийского края. 1730-1823, ч. I-II. - Одесса, 18361838
Багалій Д.І. Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры. - К.: НУА, 1889.
Шебальский П.К Потемкин и заселение Новороссийского края / Сборник антропологических и этнографических статей о России и странах ей прилижащих. - Кн. 1. - М., 1869.
Дружиніна О.Й. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. - М.,1959.
ПСЗРИ т. XX с 321.
РДАДА, ф. 16, оп. 1, спр. 797, част. 14, арк.118-122.
Архів СПб відділення Інституту історії РАН, ф.200, оп.2, спр.52, арк. 1-6.
РВ РНБ ім. М.Є. Салтикова-Щедріна, ф.885, Ерм. 264.
РДВІА, ф.52, оп.1, част.1, спр.79.
РДАДА, ф.16, оп.1, спр.588, част.2, арк.280.
Бумаги князя Григория Александровича Потемкина-Таврического. Академика Н.Ф.Дубровина. Сборник военно- исторических материалов. Выпуск VI-й. - СПб.: Военная типография (в здании Главного Штаба), 1893. - Часть 1. - С.42-44.
Богумил. К истории управления Новороссии князем Г.А.Потемкиным. Ордера 1775 и 1776 года.- Екатеринослав: Типография губернского земства, 1905. - Вып. 2. - С. 9-11.
Сборник военно-исторических материалов. Выпуск VI-й. -Спб.: Военная типография (в здании Главного Штаба), 1893. - Ч. 1. - С. 64-65.
РДВІА. - Ф.52. - Оп.1. -Част.!. - Спр.79. - Арк.374-375.10 сентября 1775 г. № 1431.
Бойко П. А. Источники по истории этнического состава населения Степной Украины последней четверти XVIII века
В статье представлены результаты сплошной эвристики, осуществленной в Разрядном архиве Русского государственного архива давних актов. Делается попытка представить информационный потенциал обнаруженной ведомости относительно количественного и этнического состава населения Степной Украины за 1778 год; обнаружить тенденции направлений формирования этнического состава населения. Ключевые слова: колонизация, Южная Украина, этнический состав
Boyko P. A. Sources with history of ethnic composition of population of steppe Ukraine on the last fourth of a XVIII century
The results of continuous heuristic, carried out in the Bit archive of the
