УДК 94:821.161.1 П-94

О. Ф. Бєлов, Г. І. Шаповалов

ПРАЦЯ О. ПАСТЕРНАКА "ПОЯСНЕННЯ ТРИЗУБА, ГЕРБА ВЕЛИКОГО КИЇВСЬКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА СВЯТОГО" ЯК ПРИКЛАД СПРОБИ ВІДГАДУВАННЯ ЗНАЧЕННЯ ТРИЗУБА

Автори розглядають працю О. Пастернака "Пояснення тризуба, герба Великого Киевского Князя Володимира Святого", опубліковану в 1934 р. та перевидану великим накладом у 1990 та 1991 рр., як ненаукову та бездоказову спробу з'ясувати зміст символу. Відзначається, що О. Пастернак не відрізнявся від попередників та помилявся, витлумачуючи тризуб на княжих монетах як монограму, у своїй розшифровці.

Ключові слова: О. Пастернак, тризуб, тлумачення, монограма.

В історіографії українського тризуба праця О. Пастернака із амбітною назвою «Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого» є однією з найцікавіших і, можливо, найвідоміших.

Однією з найцікавіших вона є тому, що фактично у ній викладено два «пояснення» тризуба: одне - авторське, інше - у передньому слові професора С. Шелухіна.

Однією з найвідоміших вона стала тому, що видавалася тричі. Вперше робота О. Пастернака була видана вчительською громадою Ужгорода у мукачівській книгопечатні «Некудаг» в 1934 р. Вдруге, вже напередодні незалежності, у 1990 р. в Києві її було репринтно відтворено в друкарні Інституту підвищення кваліфікації працівників культури Міністерства культури УРСР накладом у 90о примірників [1]. І втретє працю видали зі вступним словом та за редакцією Б. Якимовича у київському видавництві «Веселка» 1991 р. небаченим для подібних робіт накладом аж у 200000 (!) екземплярів [2].

Наша праця має на меті розглянути «Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого» О. Пастернака як приклад однієї з перших в історіографії українського тризуба спроб вгадати його значення. Науковому внеску С. Шелухіна у вивченні тризуба, зокрема викладеному і в передньому слові до праці Пастернака [2; 3], ми присвятимо окреме дослідження.

Структурно вся робота О. Пастернака складається з чотирьох частин, в яких автор розглядає як загальні питання пов'язані із геральдикою, так і питання походження знака, як його називає О. Пастернак, «київського тризуба». Найвагомішою частиною цієї праці є частина друга, що складається з п'яти розділів. Розділ перший цієї другої частини складається в свою чергу із підрозділів «Пояснення київського тризуба з погляду геральдики», «Тризуб монограмою» і «Тризуб геральдичним гербом». Перший розділ автор цілком присвячує власному поясненню тризуба. Саме йому ми і приділимо головну увагу. Починає О. Пастернак з того, що проголошує тризуб гербом. «Київський тризуб, пише він, - це герб у всіх взірцях Вел. Київського кн. Володимира Святого та його спадкоємців Святополка, Ярослава й інш., тобто всі ті взірці становлять один родовий герб, який називаю «КИЇВСЬКИМ ТРИЗУБОМ». Київський тризуб є звичайним первісним гербом первісної геральдики.

Київський тризуб, продовжує автор - се нарисований образок із фігур старинної зброї, як лук, меч та інші старовинні воєнні приладдя, зложені в один образок (фігуру або піраміду). Ядро того образка є густо переплетене, з якого до верху виходять три остриці (стовпи або зуби, звідси названо його тризубом), боки того образка є обмежені сторчовими лініями, які внизу в'яжуться з поземною лінією в чотирикутник, вверху незамкнений. Із поземної лінії виходить вниз лук» [1, с.17].

О. Пастернак виділяє незмінні та змінні ознаки у зображенні тризуба і робить головний висновок, що «зовнішній вигляд (тип) київського тризуба є незмінним і становить геральдичний символ, родову гідність (титул) «князь». Внутрішній переплет ядра, пише він, та остриці (зуби) київського тризуба є змінними, інші в кожнім взірці і становлять особисто-пануючий клич поодиноких осіб княжого роду» [1, с.18]. Тобто «Особи київського княжого роду означували в тризубі свій особистий пануючий клич, який складається з кількох слів, зложених буквами (монограмою) та геральдичними знаками (образками)» [1, с.18].

Саме це виявлення в тризубах зображених на монетах часів Київської Русі закодованих у складні монограми частин написів «Володимир на столі», або «Володимир на столі а се его сребро», вважається багатьма авторами головним і оригінальним відкриттям у дослідженні О. Пастернака. Головна ідея праці полягає у тому, що, позаяк на деяких монетах написи зображені не повністю, а скорочено (із пропущеними літерами), Пастернак запропонував «пошукати» літери, яких не вистачає у зображенні тризуба. Для цього він і проголошує тризуб монограмою складеною з літер кирилиці. Для знаходження потрібних літер («розшифровки») Пастернак вважає можливим обертати тризуб як завгодно і навіть кілька разів. У символах на монетах князів Святополка та Ярослава автор вбачає лише княжий герб без монограми [1, с.28-29].

Праця О. Пастернака, безумовно, містить значний, інколи дуже цікавий матеріал до історії тризуба, розглянутий нами раніше [4, с.41-45]. Але ми рахуємо за можливе вважати головну її ідею, щодо тотожності зображень тризубів на монетах князя Володимира та монограм у розшифровці Пастернака як таку, що лежить за межами історичної науки. На те, що він саме вгадував, а не досліджував значення тризуба, Пастернак вказує сам. «Вже віддавна почав я цікавитись нашим українським тризубом, пише він, й іншими подібними знаками. Року 1913 попала мені під руку маленька книжечка з рисунком тризуба д-ра І. Крип'якевича, в якій було написано: «Се є тризуб (герб) Київського Князя Володимира Святого», але що значить цей герб, то не було пояснено.

Від того часу став я постійно