Своє «Пояснення...» Пастернак писав протягом семи років від 1913 до 1920 року. Як він ображено зазначив у вступі до своєї праці «Один примірник того пояснення послав я акад. М. Грушевському р. 1920, другий д-ру К. Трильовському р. 1921, а третій примірник передав я особисто проф. В. Пачовському р. 1923. Згадані особи надзвичайно похвалили мою працю. Я думав, що вони опублікують її, або моя праця спонукає їх до власних студій, але так не сталось» [1, с.11-12]. Ближче до кінця роботи Пастернак повертається до власної оцінки своєї праці: «Коли був би мій рукопис про тризуб з р. 1920 вповні опублікований, всі пізніші публікації про тризуб були би набрали іншого змісту, і автор, що написав статтю до «Української Загальної Енциклопедії» [В. Січинський - Авт.], не міг би твердити, що значення тризуба «невияснене» [1, с.38]. Згадані науковці не полишили своїх позитивних відгуків щодо праці О. Пастернака, але, як бачимо, і не сприяли тому щоб вона була опублікована в ті роки.

На те, що Пастернак не досліджує значення тризуб, а «вгадує» вказує його повна необізнаність із працями його попередників. І справа навіть не в тому, що Пастернаку невідомі такі автори класичних праць із досліджуваної проблеми як О.С. Уваров, А.А. Куник та 1.1. Толстой [5].

Він не обізнаний із роботами попередників, які набагато раніше за нього так само припускали в тризубах на давньокиївських монетах монограму, але при цьому науково обґрунтовували це припущення. Адже ще у 1889 р. київські дослідники К.В. Болсуновський і М.П. Чернєв у своїй праці «Замітка про загадкову фігуру на монетах Великого Князівства Київського» першими запропонували розглядати тризуб як монограму із закодованого слова «BAZIAEY2» [6]. Саме вони, відзначаючи зміни у формі знаку, зауважували: „Вдивляючись уважно у поступові зміни цієї фігури, ми бачимо, що на найдавніших монетах... вона має найпростіший вид, вид геометричної фігури. З течією часу ця проста форма шляхом різних ускладнень і додатків набирає більш умовного, так би мовити геральдичного характеру, особливо на монетах пізніших князів" [6, с.4]. Автори висловили думку щодо того, що можливо той, хто виготовляв монети хотів зобразити на них «щось таке, що мало більш внутрішній, ніж зовнішній сенс. Сенс цієї фігури, - додають вони, - був цілком зрозумілий свого часу, але поступово, внаслідок ускладнення змісту її, як умовний, став менш зрозумілий, а потім забутий» [6, с.4].

Болсуновський і Чернєв, нагадавши читачам про звичай ставити на монетах монограми в давній Греції та її чорноморських колоніях в Криму, звернули увагу на те, що деякі з них, на їх думку, „представляють по зовнішньому вигляду своєму чудову аналогію із загадковою фігурою на монетах Великого Князівства Київського". Поставивши питання «чи не заключає у собі і ця фігура якої небуть монограми», вони пропонують свій варіант відповіді, розклавши фігуру герба на «складові» частини. Це дозволило дослідниками прочитати на монетах слово «BAZIAEY2». Звертаючись до читачів із проханням висловитись щодо їх гіпотези, вони пропонують взяти до уваги те, що: а) слово «BAZIAEYZ» нерідко зустрічається на монетах царства Боспорського у вигляді монограми, аналогічної загадкові фігурі на київських монетах; b) на візантійських монетах Херсонеса Таврійського (древнього Корсуня, який знаходився у дуже близьких відносинах з Києвом), сучасних першим київським князям, ім'я царя зображувалось звичайно у вигляді менш чи більш складної монограми; c) на найдавніших монетах південно-слав'янських народів титул або ім'я особи, що карбувала монету, також зображувалось інколи у вигляді монограми; d) значна частина давніх гербів руських фамілій Київщини, Галичини, Волині і Подолії, відображених у польській геральдиці створювались або з окремих літер або з монограм. [6, с.7].

Пастернак не знав і те, що після сенсаційної знахідки В.В. Хвойкою у 1907 р. в Києві цеглини X ст. із зображенням тризуба, К.В. Болсуновський доповнив спільну з Чернєвим працю і у 1908 р. видав нову під назвою «Родовий знак Рюриковичів, великих князів Київських: Геральдичне дослідження, призначене до читання на XIV Археологічному З'їзді у Чернігові» [6]. У ній він, зокрема, писав: «Вдивляючись уважно у рисунок фігури на нововідкритій цеглині і порівнюючи його з такими ж на монетах, складається переконання, що це найпростіша форма інших - прототип усіх знаків цього роду» [6, с.3]. «На більш давніх монетах, продовжує Болсуновський, як і на цеглині, вона має вигляд геометричної фігури..., але з бігом часу ця форма ... набирає вигляду середньовічного герба, що особливо помітно, коли порівняти з рисунками на монетах пізніших князів Київського уділу. Не вдаючись у надмірну критику різних поглядів, висловлених попередніми дослідниками, які вбачали у цьому знаку птаха, корогву, тризуб тощо, ми схиляємось до думки тих, хто вбачає в ньому вираз абстрактної ідеї або поняття» [7, с.3-4].

Вважаючи такий підхід найбільш перспективним Болсуновський писав: «Якби різьбяр монетних штемпелів, який зумів ясно