і виразно передати лик Спасителя та рисунки самого князя, захотів зобразити птаха (голуба), прапор, або інший предмет із зовнішнього світу, то в нього, безперечно, вистачило б уміння зобразити їх так виразно і близько до природи, що цей предмет легко можна було б упізнати з першого погляду і він би не породжував сумнівів і сеперечливих тлумачень, викликаних пізнішими його формами. ... Так само слід сказати і про майстра знайденої нині кахлі; на такому великому предметі майстер певно зумів би зобразити будь-яку річ, а тим часом це, безперечно, монограма; тому очевидно, що різьбяр перших рисунків, зробивши поряд з іншими ясними зображеннями і круговий напис, хотив неодмінно зобразити щось таке, що мало більший внутрішній сенс, ніж зовнішній вигляд» [7, с.4]. Болсуновський наводить яскраві приклади використання монограм складених з імен царів на монетах Босфору за часів їхньої незалежності від Риму та Візантії та на візантійських монетах Херсонеса Таврійського (давнього Корсуня).
Завершує свою працю Болсуновський наступним висновком: «проблема значення загадкового знака і його складу може бути розв'язана наступним чином:
Загадковий знак, запозичений з Візантії, утворився з літер грецької абетки, які складають титул монарха;
Титул цей після Володимира Св. утримали всі його наступники до Ярополка-Петра, включно;
Після змін, від додання хреста і місяця, він дістав значення геральдичної емлбеми, через що його й слід вважати за Герб Рюриковичів» [7, с.6].
Як бачимо, праці К. Болсуновського і М. Чернова, на відміну від роботи О. Пастернака, надають історичній науці цілком обґрунтованої і важливої перспективу. Вона дає можливість припустити, що спираючись на існуючу в багатьох сусідніх країнах традицію зображувати на монетах монограми складеної із грецького (візантійського) слова «BAZIAEY2» (цар, монарх), князь Володимир, охрестившись і породичавшись із візантійським імператором, надав своєму гербу відповідного змісту через монограму. Тобто, зображення на монеті засвідчує, що князь Володимир також є «BAZIAEYZ».
Не обізнаний із цими науковими припущеннями Болсуновського і Чернєва Пастернак обмежив свої пошуки тим, що вгадав, на його думку, у тризубі написи «Володимир на столі», або «Володимир на столі а се его сребро». Це абсолютно штучно вибудована на випадкових збігах реконструкція, яка ніяк науково не пов'язана із історією появи та використання монограм на монетах і не додає нічого нового до історії герба Київської Русі, а тим більше до її історії взагалі. Адже такі написи на давньокиївських монетах були прочитані раніше і без застосування «дешифрування» тризуба, тож були добре відомі й до праці О. Пастернака [8].
Може здатися, що не варто піддавати критиці роботу написану майже 90, а видану 75 років тому. Але досвід О. Пастернака по вгадуванню значення тризуба у його праці «Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого», поширений з 1991 р. величезним накладом, покликав до життя послідовників. Спроби вгадати значення українського тризуба і, зокрема, через розгляд його як втаємниченої монограми тривають і в наш час. Фантастичні розшифровки, якими начебто закодований у давнину сучасний державний герб України, безумовно, шкодять і іміджу молодої держави і становленню сучасної історичної концепції щодо значення та духовного змісту герба. Ми вже мали нагоду розглянути ідею О. Хмельовського щодо тризуба як монограми містичного змісту [4, с.159-164], викладену у його опусі «Теорія образотворення: Кн. 4.1. Тризуб. Таємне вчення українців» [10]. Не повинні залишитися поза увагою історіографів українського тризуба інтернет-видання В.А. Чудинова [8] та щойно презентовані на книжковому форумі у Львові, але вже відомі читачам за самвидавівськими накладами спроби О.А. Коваленко [11].
Джерела та література
Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Киевского Князя Володимира Святого / Переднє слово проф. С. Шелухін. Репринте відтворення видання 1934 р. - К., 1990.
Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Киевского Князя Володимира Святого / [Вступ, слово та ред. Б.З. Якимовича]; Худож. офомл. О.В. Коваля. - К., 1991.
Шелухін С. Переднє слово // Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київского Князя Володимира Святого / Репринте відтворення видання 1934 р. - К., 1990.
Бєлов О.Ф., Шаповалов Г.І. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт / НАН України. Ін-т археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. - Київ-Запоріжжя, 2008.
Уваров А.С. Розыскания о славяно-византийских монетах. Письмо гр. А.С. Уварова (из Поречья от 26 дек. 1861 г.) к А. А. Кунику о монетах Владимира и Ярослава. - СПб., 1862; Куник А. А. О русско-византийских монетах Ярослава I Владимировича с изображением Св. Георгия Победоносца: Историко-нумизматическое исследование. - СПб., 1860; Куник А.А. Розыскания о славяно-византийских монетах. О древности монет с именем Владимира. Письмо И.А. Бартоломея из Тифлиса от 12. янв. 1861 г. к А.А. Кунику // ИАО. - СПб., 1861; Толстой И.И. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. Нумизматический опыт. - СПб., 1882. - I-IV; Толстой И.И. Знамя первых наших христианских великих князей // Труды V! Археологического съезда. - Одесса, 1886. - Т.1.
Б. и Ч. [Болсуновский К.В. и Чернев Н.П.]. Заметка о загадочной фигуре на монетах великаго княжества Киевскаго.
Киев, 1889.
Болсуновский К.В. Родовой знак Рюриковичей, Великих Князей Кіевских. Геральдическое изследование, предназначенное к чтенію на XIV Археологическом Съезде в г.Чернигове. - К., 1908; Болсуновський К. Родовий знак Рюриковичів, Великих Князів Київських. Геральдичне дослідження призначене для прочитання