Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 94 (=512

УДК 94 (=512.145)

С. В. Кучеренко

КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ПРОБЛЕМА: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Поняття «кримськотатарська проблема» містить у собі наслідки депортації, реабілітацію, репатріацію, адаптацію та інтеграцію кримських татар в українське суспільство. Наявність цієї проблеми в українському суспільстві актуалізує наукові дослідження, пов'язані з вивченням її витоків, еволюції, наслідків та шляхів вирішення. Історіографія кримськотатарської проблеми є багатоманітною, різносторонньою, політематичною.

Ключові слова: кримськотатарська проблема, кримськотатарська проблематика, проблеми кримськотатарського етносу.

Серед проблем, які Україна успадкувала від свого радянського минулого, - кримськотатарська проблема, тобто наслідки депортації, реабілітація, репатріація, адаптація та інтеграція кримських татар в українське суспільство. 18 травня 2009 року виповнилося 65 років події, яка стала трагедією для цього народу. Кожен рік, починаючи з 1993 року в цей день кримські татари згадують жертв депортації і закликають світову громадськість визнати її за акт геноциду [1].

За даними ГУ МВС України в Криму, на 01.04.2004 року в Автономії Республіці Крим чисельність репатрійованих громадян досягла 2б5.5тис. осіб, з них 243.4 тис. кримських татар, у т.ч. переселилися з Узбекистану - 189тис. (72%), Казахстану - 21тис. (8%), Таджикистану 30тис. (11.5%), Росії - 19тис. (7.2%), з інших країн СНД - 3тис. (1.3%) [2, с.3].

Особливістю національного складу населення Автономної Республіки Крим є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території аРк проживають представники більш як 125 національностей і народностей.

Серед національного складу населення Автономної Республіки Крим переважна більшість росіян, чисельність яких склала 1180,4 тис. осіб, або 58,5% від загальної чисельності населення. Друге місце за чисельністю займають українці - 492,2 тис. осіб. Частка українців у загальній чисельності населення Автономної Республіки Крим склала 24,2 Третє місце за чисельністю займають кримські татари. їх чисельність, порівняно з переписом населення 1989 року, збільшилася в 6,4 рази і налічувала на дату перепису 2001 року - 243,4 тис. осіб. Частка кримських татар у загальній чисельності населення АРК, які вказали національність, збільшилася на 10,2 відсоткового пункту і становила 12,1% [3].

Існують декілька моделей соціальної адаптації репатріантів до нової ситуації - асиміляція (розчинення), сегрегація (відокремлене існування), інкорпорація (приєднання), інтеграція (відновлення, доповнення). Найбільш прийнятним є шлях цивілізованого і безконфліктного становлення нових відносин, побудованих згідно з людськими цінностями та правами: життя, свобода, добробут кожної людини, незалежно від національностей або віри [4, с.4].

Сьогодні в Криму проживає 280 тисяч кримських татар, що складає 13% населення автономії. Ці дані було наведено у доповіді М. Джимілєва на Всесвітньому конгресі кримських татар, що працював у Сімферополі 19-23 травня. Голова меджлісу зазначив, що за межами Криму на території колишнього СРСР, переважно в Узбекистані, залишаються ще 150 тисяч чоловік, більшість з яких хотіла б повернутися на батьківщину, але вони не можуть цього зробити в першу чергу через економічні причини [5].

420 делегатів і 200 гостей конгресу, що представляли 162 громадсько-політичні організації з 12 країн світу, вперше зібралися разом на історичній батьківщині кримськотатарського народу - в Криму.

Делегати ВКТТ направили телеграму до Президента України з проханням вжити термінових заходів щодо справедливого вирішення питань, пов'язаних з виділенням землі для облаштування кримських татар, що повернулися з місць вигнання та повідомили, що представники громадської організації «Авдет» на знак протесту невиконання попередніх домовленостей розпочали голодування.

Також було прийнято Звернення до президента України, Верховної ради України, Організації Об'єднаних націй, Ради Європи, Європейському Союзу та Організації з безпеки та співробітництва у Європі, в якому зазначено, що дискримінаційний стан кримськотатарського народу є наслідком відвертого ігнорування державою Україна необхідності прийняття спеціальних законів, спрямованих на ліквідацію наслідків геноциду, здійсненого проти кримськотатарського народу 18 травня 1944 року та протягом десятиліть його насильницького утримання в місцях вигнання. «Процес відновлення прав кримськотатарського народу повинен стати предметом особливої уваги ООН, Ради Європи, Євросоюзу та інших міжнародних інститутів», - вважають делегати ВККТ [5].

Річниця депортації та вищенаведені відомості ще раз нагадують про наявність кримськотатарської проблеми в українському суспільстві та необхідність її цивілізованого вирішення. Виходячи з цього, актуальними є наукові дослідження, пов'язані з вивченням кримськотатарської проблеми, її витоків, еволюції, наслідків, шляхів вирішення.

Предметом розгляду у даній статті є рефлексія кримськотатарської проблеми в українському суспільстві. Мета статті показати тематику досліджень кримськотатарської проблеми на науковому рівні. Запропонований історіографічний огляд буде цікавий і корисний всім, хто цікавиться історією і сучасними проблемами кримськотатарського етносу.

Протягом 1990-х років почали виходити перші узагальнюючі історичні праці окремих авторів історію кримськотатарського етносу [6]. За період незалежності загалом було написано велику кількість статей і монографій. Науковий аналіз цього доробку ще попереду.

У даній статті взято до уваги лише ту частину, яка стосується результатів наукових зібрань та колективної думки. Показово, що у травні 1994р. в Києві - відбулася Міжнародна наукова конференція «Кримські татари: історія і сучасність», присвячена 50-річчю депортації кримських татар, яка започаткувала низку конференцій кримськотатарської проблематики протягом наступного десятиліття. Серед них «Исторический опыт межнационального и межконфесионального согласия в Крыму», «Проблеми інтеграції кримських репатріантів в українське суспільство» та інші [7].

Різним аспектам адаптації кримських татар в українському суспільстві були присвячені «круглі столи», у яких взяли участь науковці, політики, службовці, представники громадських організацій: 1) «Кримські татари: «національна меншина» або «корінний народ»; 2) «Соціально-економічні аспекти інтеграції кримських


Сторінки: 1 2 3