УДК 930.2(477+430)"1941/1944"

І. М. Спудка

НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЙНА ПОЛІТИКА У СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ НА ТЕРИТОРІЇ РЕЙХСКОМІСАРІАТУ "УКРАЇНА": ОГЛЯД АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ

Стаття присвячена аналізу архівних джерел, що містяться як у центральних, так і місцевих фондах архівів України. Аналіз архівних джерел пов'язаний з проблемою німецької окупаційної політики у соціокультурній сфері на території рейхскомісаріату "Україна". Автор класифікує архівні джерела за принципом їх походження - радянського та німецького.

Ключові слова: архівні джерела, окупаційна політика, соціокультурна сфера, рейхскомісаріат "Україна".

Друга світова війна впродовж десятиліть була і є одним з головних об'єктів наукових пошуків істориків усього світу. На сьогоднішній день існує значна кількість різних, іноді діаметрально протилежних підходів щодо трактування певних моментів цієї найтрагічнішої події ХХ століття, зокрема дослідження однієї з її складових - запровадження та функціонування нацистського режиму на території рейхскомісаріату "Україна" у такій важливій сфері суспільного життя, як соціокультурна.

Метою даної статті є висвітлення джерельної бази (архівні матеріали), окупаційної політики нацистів у соціокультурній сфері на території рейхскомісаріату "Україна".

Найважливіший й найбагатший масив архівних джерел склали документи з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських об'єднань України (ЦДАГО України). Загал архівних матеріалів можна поділити на дві підгрупи. До першої підгрупи належать документи радянського походження, в яких знаходимо відомості щодо нацистської окупаційної політики, настроїв мирного населення окупованих територій, звіти радянських партизан, підпільників, агентів НКВС та ін. У фондах ЦДАВО України до таких належить „Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни" (Ф.4620). Документи цієї підгрупи у ЦДАГО України зібрані у „Колекції документів з історії Комуністичної партії України" (Ф.57), матеріалах „Комісії з питань історії Великої Вітчизняної війни при АН УРСР" (Ф.166), документах фонду „Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) України" (Ф.1). Серед них є звіти розвідувальних органів, доповідні записки, огляди НКВС УРСР, інформаційні повідомлення, листи і звернення, які проливають світло на події в Україні у період окупації.

Друга підгрупа використаних архівних матеріалів - це матеріали німецького походження, що зберігаються в оригіналах, фотокопіях, перекладах з фотокопій. Серед фондів ЦДАВО України можна виділити: „Колекцію мікрофотокопій документів в німецько-фашистських адміністративних закладах, армійських групах та їх тилових охоронних підрозділів, що діяли на окупованій східній території" (Ф.КМФ-8), „Рейхскомісаріат України" (Ф.3206), „Штаб імперського керівника (рейхсляйтера) Розенберга для окупованих східних територій" (Ф.3676). У фондах ЦДАГО України документальні матеріали німецького походження зустрічаються серед документів Ф.1 (оп. 23), Ф.57 та Ф.166. Документація, що знаходиться у цих фондах, містить інформацію щодо внутрішнього устрою рейхсміністерства у справах окупованих східних областей, а також і рейхскомісаріату „Україна"; діяльності різних за своїми функціями закладів та організацій (суспільних, культурних, освітніх), повідомлення окупаційних органів про політичне та економічне становище в Україні, оголошення і звернення окупаційних властей до населення, а також директиви, накази, розпорядження рейхсміністра А. Розенберга та інших нацистських посадовців, що стосуються не тільки економічної експлуатації окупованих територій, а й політики в соціальній та культурній галузях. Зокрема, про існування суперечностей між А. Розенбергом та Е. Кохом щодо професійної та вищої освіти, свідчить їх внутрішнє листування протягом 1942-1943 рр. Міркування д-ра О. Бройтигама, викладені ним у листі до А. Розенберга, щодо необхідності відкриття вищої школи на окупованій території України є ще одним свідченням неодностайності нацистської верхівки у цьому питанні [1, арк.7]. Певний інтерес викликають телеграми, розпорядження, інструкції та копії директив рейхскомісара України Е. Коха, листування між установами з широкого кола питань, донесення, оперативні зведення, звіти поліції та СД про становище на окупованих територіях. Особливу увагу привертають до себе документи стосовно діяльності видавництв і типографій на території України, про проведення пропагандистської роботи, зокрема, „Директиви щодо трактування українського питання у пресі та пропаганді від 22.04.1944 р." [2, арк.58]. Вони свідчать про створення розгалуженої системи засобів масової інформації по всіх областях України з метою проведення ефективної пропагандистської роботи.

Накази, оголошення, розпорядження і постанови комендантів, звіти, листування відділів міських та районних управ пояснюють і допомагають зрозуміти ситуацію, що склалася на місцях, а також суттєво доповнюють матеріали центральних державних архівів. У Державному архіві Київської області зберігаються документи відносно діяльності різних організацій та установ окупованого німцями Києва, а також цінні відомості стосовно організації й функціонування Київської міської управи та 11 районних управ міста, створення української охоронної поліції, перейменування київських вулиць та головних проблем міського господарства періоду окупації, роботу підприємств, адміністративних та культурно-просвітницьких закладів, функціонування середніх шкіл та професійних технічних училищ, вищих навчальних закладів, загалом - про утвердження окупаційного „нового порядку" і реакцію на нього місцевого населення. Також тут відклалися окремі матеріали про український церковний рух та стосунки православних діячів з окупаційною адміністрацією. Фонди Київської міської управи (Ф.Р-2356), управління бургомістра м. Біла Церква Київської області (Ф.Р-2225), Української Академії наук (Ф.Р-2462), Таращанського гебітскомісаріату Київської області (Ф.Р-2198) містять важливу інформацію з даної проблематики. Особливий інтерес викликає фонд Музею- Архіву Переходової доби (МАПд) (Ф.Р-2412), в якому зберігається як внутрішня документація МАПД, так і документи щодо діяльності різних установ та організацій на окупованій території. Внутрішня документація МАПД дозволяє скласти уявлення про функціонування та особовий склад установи, зрозуміти специфіку умов та оцінити