УДК 930.2(477.74)

В. В. Скрипник

ПРО ПОЧАТОК СХОДОЗНАВСТВА В ОДЕСІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ)

Діяльність Одеського товариства історії та старожитностей була вагомим внеском у формування сходознавства в Україні. Сформовані членами товариства колекції східної давнини та низка наукових публікацій лягли в основу подальших історичних досліджень країн Сходу та розвитку сходознавчих дисциплін. Ключові слова: Одеське товариство історії та старожитностей, сходознавство, арабістика, Рішельєв- ський ліцей.

Одеське товариство історії та давнини (далі - ОТІС) відіграло велику роль у становленні та розвитку різних галузей історичної науки. Однією з яких стало сходознавство. Сходознавчі студії стають одним з головних напрямків в науковій діяльності Одеського товариства історії та старожитностей, про що свідчать опубліковані матеріали. Вже у першому томі "Записок" товариства (1844 р.) були опубліковані три статті відомого сходознавця В.В. Григор'єва, крім цього М.Н. Мурзакевич опублікував донесення Никифорова (російського резидента при Кримському хані) про падіння Крим-Гірея, а А. Негри турецькі і татарські акти, що приналежать ОТІС та Вилучення з Турецького рукопису Товариства, що містить історію Кримських ханів". В наступному другому випуску (1850 р.) М. Мурзакевичем був виданий Ески-кримський арабський надпис, Я.О. Ярцовим - Кримські ханські ярлики, А. Негри - фірман турецького султана Мустафита, а також разом з А. А. Борзенко - бахчисарайські арабські та турецькі надписи. Публікації на східну тематику продовжували з'являтися і надалі.

Більш повне уявлення відносно цього напрямку в ОТІС допомагають скласти архівні матеріали. В Інституті рукопису Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського у V- му фонді (Одеського товариства історії та старожитностей) велика кількість документів має відношення до даної проблематики. їх можна поділити на декілька груп. Першу складають фірмани турецьких султанів та ярлики кримських ханів; надписи (Бахчисарайські та вірменські); рукописи на санскриті. Друга група представлена документами, що були присвячені Кримському ханству (різні аспекти: переписка, опис Криму, списки ханів і т.п.). Третя група - щоденники та журнали подорожей та місій (подорож по Індії, Грузії, Персії, місія в Бухару і т.п.). Четверта - літературні твори (наприклад, поема Арефі, записи віршів різних авторів та ін.). У п'яту групу зібрані матеріали російсько-турецьких війн. І, нарешті, останню групу можна окреслити як "різне", і вона також представляє великий інтерес. Це ціле зібрання різних документів, листів та зібрань на турецькій, кримськотатарській, ногайській мовах, а також мові греків-урумів (XVIII-XIX ст.). На турецькій мові - основи мореплавства сер. ХІХ ст., 7 корабельних журналів (сигнальні, обсерваторні, щоденні).

Все це свідчить про серйозний підхід членів ОТІС до вивченню Сходу, і, звісно, в першу чергу, Кримського ханства. В V фонді коло 200 одиниць збереження, які безпосередньо мають відношення до сходознавства. Особливий інтерес викликає рукописний переклад творів Мартина Броневського "Опис Татарії", виконаний в Одесі в 1830 р. Автором перекладу зазначається Д.С. Мутєв, хоча на 51 сторінці тексту вочевидь вбачаються декілька почерків [2]. Вперше російський переклад твору М. Броневського був здійснений у VI томі "Записок" ОТІС (пер. І.Г. Шершневича, передм. Н.Н. Мурзакевича). Переклад, що зберігається в фондах ОТІС, можливо був виконаний по розпорядженню генерал-губернатора Новоросійського графа М.С. Воронова, оскільки йому був притаманний інтерес до історії південної Росії. Так, наприклад, по його розпорядженню в Кишинівській духовній семінарії з латинської мови була перекладена передмова до "Периплу" Арріана, що стосуються Понта Евксинського [3] Й.В. Стуккіі, ось чому таке припущення досить вірогідне.

Безпосередньо, велику роль в пробудженні інтересу до сходознавства відіграв Василь Васильович Григор'єв (1816-1881), випускник Санкт-Петербурзького університету, ученик професора О.І. Сенковського, видатного арабіста, що отримав професорську посаду в 22 роки [10, с.105]. З 1838 по 1844 рр. Григор 'єв був професором східних мов Ришельєвського ліцею. Він постійно підтримував зв'язки з Санкт-Петербургом, про що свідчать відпускні свідоцтва, видані йому Одеським учбовим округом у відрядження до Туреччини на шість тижнів задля практичного вивчення турецької мови протягом "літних вакацій". Але головною ціллю поїздки було придбання необхідних східних книг на виділені кошти - 500 руб. На 487 р. 85 к. в Туреччині для бібліотеки Інституту східних мов (відкритого при ліцеї в 1837 р.) були придбанні: літописи Наім-ефенди, Субхи, Іззета і Васіфі, історичний твір Джевет ал-Абрара та Джихана Нюма, книги "Гюлістан", "Маариф", "Меджнун і Лейла", логіка аль-Бургана, граматика Кяфіє та ін. [4, с.116].

Велику колекцію східної давнини привіз в Одесу Артемій Олексійович Рафалович (1816-1851) професор судової медицини Ришельєвського ліцею. Він був направлений для вивчення чуми та холери і входив до складу експедиції в Туреччину, Єгипет, Сирію, Палестину, Алжир та Туніс (1846-1848). Ним, було докладено багато зусиль для боротьби з цими небезпечними епідеміологічними захворюваннями. Два його листа на французькій мові, що були надіслані з Каїру 15/27 листопада 1846 та 26 лютого/6 березня 1847 рр. зберігаються в відділі рукописів Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург). Адресата, нажаль, не встановлено [9]. Під час свого перебування на Сході Рафалович вивчав арабську та турецьку мови, збирав та накопичував цінний матеріал з етнографії, економіки, соціальних умов життя народів Ближнього Сходу та Північної Африки [4, с.116]. В 1850 р. у Санкт-Петербурзі вийшла книга А.А. Рафало- вича "Подорож по Нижньому Єгипту та внутрішнім областям Дельти", з картою