та планами, що високо була оцінена в колі наукової спільноти. І.Ю. Крачковський стосовно цієї праці Рафаловича писав, що вона "представляє у всій нашій літературі того часу явище виключне", як цінне джерело "для розуміння багатьох сторін соціально-економічного життя Єгипту в ту епоху" [5, с.182].
Колекція, привезена Рафаловичем, нараховувала коло 90 предметів, серед яких статуетки богів, людей та тварин, амулети, скарабеї, погребальні та туалетні сосуди, папіруси, предмети щоденного використання та багато іншого [7, р.336-337]. Поява роботи Ф. Шампольона в Європі викликала неабиякий інтерес до єгипетської давнини. Росія не стала виключенням. "В тій чи іншій степені інтерес до Єгипту та його вивченню проявляли... П.Я. Чаадаєв, М.П. Погодін, М.І. Надєждін, М.І. Греч, П.А. Вяземський, О.І. Тургенєв, А.Н. Оленин, а також професор Санкт-Петербурзького імператорського університету Йосиф Юліан (Осип Іванович) Сенковський (1800-1858) та Олександр Васильович Микитенко (1805-1877), історик Сибірі Григорій Іванович Спаський (1783-1864), письменник, бібліофіл та перекладач Авраам Сергійович Норов (1795-1869), декабрист Гавриіл Степанович Батеньков (1793-1863)" [6, с.43]. Можливо, що таку велику колекцію Рафалович придбав під впливом моди на єгипетську давнину.
Про те наскільки великий інтерес був до сходознавчих сюжетів в ОТІС, свідчать також і "Записки" товариства. В двох перших томах ЗОТІС 12 статей та публікацій матеріалів по сходознавству.
Як ми бачимо, в більшій частині це публікація документальних пам ятників (надписів, ярликів, фірма- нів, актів), що загалом походять з території Кримського ханства. При цьому, активну участь при вивченні та публікації східних пам'ятників приймали як професійні сходознавці (В.В. Григор'єв, а надалі В. Смирнов, О. Блау, І. Березин), так і історики, зацікавлені даною проблематикою, як, наприклад, Миколай Ники- форович Мурзакевич.
№\рік Прізвище автора Назва Відділ Стор.
Про куфічні монети VIII, IX, Х та частково Від. Перший. Т.1. г иго 'єв в VII XI століть, знайдені в Росії та прибал- Роздуми та досліджен- 115166 1844 р р . тійських країнах, як джерело з найдавні- ня. шої вітчизняної історії I. Археологія
Монети Джучидів, Генуезців та Гиреїв, биті Від. ДРугий. Мірник
Григор'єв В. на Таврійському півострові та приналежні . ,-, матеріалів. 301-314
r г Г Г Г I. Памятники монумен-
суспільству 1 _ _ тальні
Від. Другий. Збірник
Григор'єв В. Ярлики Тохтамиша та Сеадет-Герая матеріалів 337-346
II. Документи та акти
З й Донесення Російського резидента при
.. д Кримському хані Никифорова про низло- -\\- 375-378
Мурзакевичем
_ ження Крим-Гирея
,-,-,- -,- Від. Другий. Збірник
Негри А. Вилучення з ТУрецького рукопису Товари- матеріалів 379-392 г ства, що містить історію Кримських ханів ... „ . . _ III. Повісті та сказання
Турецькі акти, що зберігаються в Одесь- Від. Третій Суміш 637
кому міському музеї III. Вісті
Татарські та Турецькі акти, W 638
доставлені в Товариство
Надписи видаються Від. Другий. Збірник
Т.2. за рукописами Бахчисарайські Арабські та Турецькі над- матеріалів 489 528
1850 А.А. Борзенко та писи I. Пам'ятники монумен-
А.Ф. Негри тальні
Мурзакевич Н. Ески-Кримська арабська надпис 529-531
Статейний список Великого Государя Єго
Царської Величності посланників: Столь- Від. Другий. Збірник 568 Мурзакевич Н. ника Василя Михайловича Тяпкина, деяка матеріалів 658
Микити Зотова, до Кримського Хана Му- II. Документи та акти
рад-Гирея, в 1681 році
Пер. Я.О. Ярцова Кримські Ханські ярлики -\\- 675-679
Фірман, даний Турецьким Султаном Мус- Пер. А. Негри тафою, митрополиту Гедеону, на Кримсь- -\\- 680-684 ку єпархію
У цілому, в Одесі в першій половині ХІХ століття розвивався цілий комплекс сходознавчих дисциплін (філологія, нумізматика, епіграфіка та ін.), що безпосередньо було пов'язано з відкриттям Інституту східних мов при Ришельєвському ліцеї та з діяльністю Одеського товариства історії та давнини [1]. В ОТІС була зібрана велика колекція східних рукописів та предметів давнини й почалася робота по введенню їх в науковий обіг.
Джерела та література
Избаш Т.А., Скрыпник В.В. Одесское общество истории и древностей и становление востоковедения в Одессе // Лукомор'я. Археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор'я. Вип. 2. - Одеса, 2008.
Інститут рукопису Національної біблиотеки України ім. В.І. Вернадського. - Ф. V. - Д. 866.
Інститут рукопису Національної біблиотеки України ім. В.І. Вернадського. - Ф. V. - Д. 666.
История отечественного востоковедения до середины XIX века / Отв. ред. Г.Ф. Ким. - Москва, 1990.
Крачковский И.Ю. Очерки по истории русской арабистики. Избранные сочинения. - Т.5. - М.-Л., 1958.
Куликова А.М. Российское востоковедение XIX века в лицах. - СПб., 2001.
Romanova O. History of the Egyptian collection of the Odessa Museum of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine // Studien zur Altagyptischen kultur. Hamburg, 2008. - Band 37.
Російська національна бібліотека (СПб). Відділ рукописів. - Ф. 608. - Оп. 1. - №2147.
Російська національна бібліотека (СПб). Відділ рукописів. - Ф. 1000. - Оп. 1. - №2057.
10. Санкт-Петербургский государственный университет. 275 лет. Летопись 1724-1999. - Спб., 1999.
Скрипник В. В. О начале востоковедения в Одессе (по материалам Одесского общества истории и древностей)
Деятельность Одесского общества истории и древностей была весомым вкладом в формирование востоковедения в Украине. Сформированные членами общества коллекции восточной старины и ряд научных публикаций легли в основу дальнейших исторических исследований стран Востока и развития востоковедческих дисциплин.
Ключевые слова: Одесское общество истории и древностей, востоковедение, арабистика, Ришельевс- кий лицей.
Skrypnik V. V. To the start of Oriental Studies in Odessa (based upon materials of Odessa Association of History and Antiquities)
The activity of