Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





А

А. І. Клос

АРХЕТИПІЧНІ ОБРАЗИ В СИСТЕМІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Образотворче та монументальне народне мистецтво є важливим історичним матеріалом для визначення, зокрема, військових рис вітчизняного національного характеру, а також манери вираження саме цієї категорії через систему архетипічних образів, спрямованих на формування особистості воїна. В народному мистецтві творчістю багатьох поколінь, з використанням різноманітних матеріалів та технік, було випрацьовано звичаєві форми та образи і доведено їх вираження до ступеню найвищої досконалості.

Опрацювання надбань даного напрямку образотворчого мистецтва, значно поширеного протягом останніх століть, та монументального мистецтва у більш давній період - з тим же змістовим значення, але іншою манерою виконання щодо матеріалу та техніки - на сучасному етапі історичних досліджень може показати певну спадкову лінію у творені архетипічного образу. Це також пов'язане з розкриттям важливого питання щодо генетичної спадковості носіїв вказаного образу досконалого воїна від давніх часів до козацької доби та сьогодення.

Конкретизуючи вищевказане, предметом дослідження є: в сфері образотворчого мистецтва - народні картини «Козак Мамай», в сфері монументального мистецтва - кам'яні стели.

Картини «Козак Мамай» описували та досліджували: А.Скальковський, Де Ля Фліз, П.Куліш, І.Павловський, А.Лазаревський, Я.Новицький, В.Данилов, Г.Галаган, Н.Петров, І.Франко, Г.Нарбут, Д.Бурлюк, К.Костенко, К.Широцький, Д.Щербаківський, П.Клименко, Г.Хоткевич, П.Жолтовський, Я.Затенацький, Н.Бутник-Сіверський, Ф.Уманцев, А.Жаборюк, І.Семенчук, М.Ткач. Вказані дослідники класифікували картини «Козак Мамай» за певними ознаками, аналізували техніку малювання, компонування сюжету, образотворчу конструкцію, типологію персонажів. Вони досліджувались у контексті народного іконопису, портрету, розглядалась соціальна значимість і роль даного твору в житті суспільства, важливість як історико-етнографічного джерела. Були спроби пояснити можливе походження композиції картини та її назви: дехто вважав що вона має Східне, інші - Західне коріння; навіть припускалось, що це були зображення конкретної особи — гайдамаки Мамая середини XVIII ст., тощо.

Узагальнюючими роботами з тематики картини «Козак Мамай» стали роботи П.О.Білецького «Козак Мамай» - українська народна картина» та Т.М.Марченко «Козаки-Мамаї», які є досить повними дослідженнями з цієї тематики. В них творчо проаналізовано, досліджено значну кількість творів та класифіковано їх за певними ознаками. У роботі Олександра Шокало «Козак Мамай образ українського лицаря» зроблено підхід до розкриття сутнісних категорій образу.

Кам'яні стели, як пам'ятники монументальної скульптури, досліджували: В.Ястребов, А.Міллер, П.Шульц, Є.Попова, Д.Раєвський, А.Мелюкова, Н.Єлагіна, М.Артамонов, Б.Граков, Ю.Шилов, Л.Залізняк. Стосовно цих кам'яних стел дослідниками визначені їх типи, час, територія розташування, означені аспекти семантики (хто зображений), синтактичності (яким засобом) та прагматичності (з якою метою).

Вказані дослідження та узагальнення дають можливість у цій роботі порівняти зразки образотворчого та монументального мистецтва, які відносяться до різних історичних епох, але мали розповсюдженість на території нашої Вітчизни.

Завданням даного дослідження є спроба розкриття сутнісної символіки, семантики та прагматики архетипічних образів народного мистецтва, їх значимості у світлі питання звичаєвої підготовки воїна, існування цих образів у вітчизняному військовому середовищі протягом усього історичного періоду, як стрижневої основи та показ прямої спадковості в їх глибинному значенні.

Наш народ протягом історії свого існування творив самобутній культ досконалого воїна, втілюючи його в мистецьких образах - носіях інформації.

«Козак Мамай» - найпопулярніша народна картина, яка прикрашала в давнину кожну козацьку хату [1, с.34]. «Козаки-Мамаї» — найдорожчий скарб спадкоємців козацьких родів, що передавався в спадщину від покоління до покоління [2, с.6]. Козак Мамай наш народний святий, його зображення, було неодмінним атрибутом хати [3].

Ця картина була однією з форм образотворчого фольклору, що відбивала світогляд народу [1, с.34]. В оселях наших пращурів вона розташовувалася на найпочеснішому місці. «Мамаї» протягом кількох століть вироблялися по всій Україні - від Карпат до Слобожанщини і Херсонщини, знаходили їх там, де оселялися вихідці з України - від Кубані до Волги [4, с.3].

На підставі тих пам'яток, що збереглися, «Козака Мамая» слід вважати традиційним і повторюваним майже без змін принаймні років 200 - 300. Найдавніша зі збережених до нашого часу картин датується 1642 роком [4, с.11, с.6].

Картини «Козак Мамай» виділяються в окрему групу подібністю, майже тотожністю своєї композиції аж до дрібних деталей [4, с.4]. Досконала форма існувала протягом віків, міцно ввійшовши в свідомість народу [5, с.14].

Різноманіття способів виконання картини «Козак Мамай» величезне: від монументальних полотен до схематично-обрисних зображень. Кожним автором індивідуально подано бачення кольорової гами, компонації елементів сюжету, але точно дотримано його самого.

Малювали «Козака Мамая» на полотнах і на стінах хат, на дверях і на віконницях, на кахлях і скринях. Навіть на липових вуликах і пранишних дошках. Зображення запорожця набувало значення оберегу, охоронця житла [5, с. 14].

Ті картини, які дійшли до нашого часу - чи то на полотні, чи то на дереві - мають достатньо незначний вік. Але інформація, яку передає образ «Козака Мамая» явно більш давня, ніж ті носії, на яких вона зафіксована. Порівнюючи велику кількість картин «Козак Мамай», можна зазначити, що незалежно від регіону та періоду написання саме того чи іншого зразка, - всі вони мають не лише однакову назву, але дійсно один і той же композиційний зміст, який походить, як це можна припустити, від спільного дуже давнього інформаційного джерела - певної духовно-чарівної сутнісної категорії, яка була основоположною для мудрості пращурів. І саме ця інформація дала поштовх для створення образу, який на сучасному


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ДЕМОГРАФІЇ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ - Стаття - 28 Стр.
ІДЕЯ ОБ'ЄДНАНОЇ ЄВРОПИ В ДОСЛІДЖЕННЯХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ (1990-ТІ РОКИ - ПОЧАТОК XXI СТ.) - Стаття - 13 Стр.
МАТЕРІАЛИ ФОНДУ НОВОРОСІЙСЬКОЇ ГУБЕРНСЬКОЇ КРЕСЛЯРНІ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТА БОРОТЬБИ З КОНТРАБАНДОЮ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХУІІІ - НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. - Стаття - 12 Стр.
ДМИТРО ДОРОШЕНКО ЯК ПРЕДСТАВНИК ДЕРЖАВНИЦЬКОЇ ПОЛІТИКИ ТА ІСТОРІОСОФІЇ - Стаття - 18 Стр.
СУБ'ЄКТ-ОБ'ЄКТНА ДИХОТОМІЯ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА І ПИТАННЯ КОГЕРЕНТНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ - Стаття - 28 Стр.
ЗЕМСЬКІ СТАТИСТИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ ЕТНІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ГРУП ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ'Я - Стаття - 17 Стр.
ТАЄМНІ ДОКУМЕНТИ ЗАПОРІЗЬКОГО ОБКОМУ КП УКРАЇНИ ПРО ПОЛІТИЧНУ БОРОТЬБУ В РЕГІОНІ НАПЕРЕДОДНІ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 1991 Р. - Стаття - 12 Стр.