додатках. Його основою став описовий матеріал по кожному селищу, який було зібрано під час подвірного перепису [11, с.69].
Упорядниками збірника було проаналізовано склад та розміри землеволодіння в повіті по земельно- адміністративним одиницям, порівняно землеволодіння різних селянських груп. Крім того, досить цікавою є інформація про розміри земельного наділу, ступінь достатку та нестачі селянських наділів. Особливу увагу привертає характеристика безземельних селян, причини їх появи та їх відсоток серед населення.
Дуже важливим для історії землеволодіння та землекористування є характеристика їх форм, історичний нарис виникнення та розвитку, особливості розподілу по угіддям надільної землі.
Окрема глава другої частини присвячена оренді. Історія орендних цін з 1861 до 1884 років розкривається через особливості здачі в оренду та орендування надільної та ненадільної землі. Досить цікавою є глава про сімейні розділи, де описуються їх особливості серед колишніх поміщицьких та державних селян.
У четвертому відділі охарактеризовано господарство приватних власників. їх землеволодіння аналізується за волостями, розмірами землеволодіння та станами власників. Наводяться дані по дрібному, середньому та великому землеволодінню. Увага також приділена землеволодінню іноземних колоністів. Детально охарактеризовано особливості оренди приватних власників.
Таблична частина збірника це додатки, які представляють собою значну кількість цифрового матеріалу по історії землеволодіння та землекористування. З цієї точки зору її можна поділити на декілька груп: 1) таблиці статистико-економічних даних по різним адміністративно-господарським одиницям та категоріям населення, 2) таблиці статистичних даних про оренду 3) таблиці про купівлю-продаж землі [11].
Таким чином збірник даних по Бахмутському повіту видано на досить високому рівні із значним об'ємом інформації по землеволодінню та землекористуванню. В цілому, збірник представляє дані по землеволодінню всіх соціальних та етнічних груп землевласників та особливостям оренди в повіті.
Значно гірше було видано збірник матеріалів, зібраних під час обстеження Маріупольському повіту в 1886. Це видання вийшло в 1887 році під назвою «Экономико-статистические таблицы по Екатеринославской губернии. Мариупольский уезд», об'ємом всього 475 сторінок, що було обумовлено як меншими розмірами повіту так і неповнотою та поспішністю обстеження. Збірник вміщує передмову, перелік друкованих помилок, примітки до основних таблиць. На початку розміщено список усіх землеволодінь повіту по волостям, а в кінці надруковано список всіх населених пунктів Маріупольського повіту, які було обстежено [15].
Основна частина збірника це статистико-економічні таблиці по селищам із подвірно-ділянковим землеволодінням (група німців, євреїв, селян на куплених землях, хутора німців та руських селян на орендованій землі) та по селищам із общинним землеволодінням (колишні поміщицькі селяни, колишні державні селяни, селяни колишні козаки Азовського Війська, колишні греки-поселяни).
Як висновок надруковано чотири загальні таблиці: по волостям повіту про сторонні сім'ї, по волостям та розрядам селянського земельного населення, по групам та розрядам всього населення, по маєткам приватних власників (маєтки від 50 до 500 дес., маєтки більше 500 дес.) [15].
Текстова частина досить незначна та поділена на два розділи. Перший - «Приложения к хуторам» - характеристика оренди землі хуторянами на приватновласницьких, казенних землях та землях поселян- греків. Матеріал розміщено у вигляді маленьких статей про німецькі та руські володіння. Другий - «Примечания к статистико-экономическим таблицам» - вміщує короткі зауваження стосовно особливостей розміщення інформації в таблицях та загальні висновки по групам землевласників [15].
«Материалы для оценки земель Екатеринославской губ. Александровский уезд» були видані обсягом 540 сторінок, в 1902 році, це дані не подвірного перепису а оцінки земель. Під час проведення обстеження досліджувалися не двори, як в Бахмутському повіті, а межові дачі [6].
Збірник має в собі дві текстові частини та додатки (таблиці). Частина перша - це характеристика території, народонаселення, землеволодіння та землекористування, частина друга - опис земельних угідь.
Дані по «землеволодінню та землекористуванню» представлені в третій главі збірника. Досить детальними є висновки по загальній площі повіту і огляд приватного одноосібного та колективного землеволодіння, землеволодіння надільного та установ. У кінці наводяться дані подвірного опису надільного населення. Дані про оренду окремим підрозділом не виділені. Інформація про особливості оренди та здачі землі розпорошена по всім вище перерахованим текстовим блокам.
Додатки представлені восьма таблицями: 1) звід земель по повіту, 2) землеволодіння та землекористування повіту по станам та волостям, 3) приватне землеволодіння за розмірами володінь, 4) приватне землеволодіння за розмірами володінь, станам та волостям, 5) землі компаній за розмірами середнього та дійсного паю, 6) таблиці статистико-економічних даних по селянським селищам, 7) підсумки по повіту, по волостям, 8) підсумки по повіту, по категоріям селян [6].
Видання «Материалы для оценки земель Екатеринославской губернии. Мариупольский уезд», за матеріалами другого обстеження Маріупольського повіту, проведеного у 1901-1902 рр. вийшло двома частинами в 1904 році [7, с.8]. Що стосується першої частини, то її об'єм становить 454 сторінки. В Російській національній бібліотеці зберігається сигнальний екземпляр цього видання, який вміщує резолюцію губернатора від 4 грудня 1904 року, про дозвіл надрукувати 350 екземплярів збірника [7, с.1].
Частина перша вміщає передмову та зміст. В тексті представлено дані по населенню, обліку земель, землеволодінню та землекористуванню, земельним угіддям. В додатках розміщено таблиці землеволодіння та землекористування повіту за станами землевласників та волостями.
Другий випуск має в собі 245 сторінок, передмову, список друкарських помилок, зміст [8]. Основна частина повністю складається з таблиць землеволодіння, які за типом власництва поділяються на три групи: общинне землеволодіння (колишні державні, колишні поміщицькі