на викупі, колишні поміщицькі селяни, колишні козаки Азовського Війська, греки-поселяни, селяни-переселенці на казенних оброчних землях, нижчі чини у відставці), подвірно-ділянкове володіння (німці на купленій землі, німці на надільній землі, євреї-колоністи, селяни на придбаній землі), та хуторське володіння (хутора німців та руських селян на орендованих землях) [8, с.3].
Матеріали опубліковані Таврійським губернським земством відносяться до типу подвірних переписів. Перша публікація даних, зібраних земським статистичним бюро, була здійснена 1885 року. Це був зведений статистичний матеріал по обслідуваному в 1884 році Мелітопольському повіту [12].
«Статистические таблицы о хозяйственном положении селений Мелитопольского уезда», загальним обсягом 282 сторінки, складаються із двох змістів на початку книги та у кінці (останній у більш ширшому варіанті), передмови, додатків та списку друкарських помилок. Основна частина видання вміщає комбінаційні статистичні таблиці поділені на 5 розділів, кожен під окремою літерою - від А до Д. Слід додати, що це було перше використання таблиць такого типу для зведення статистичного матеріалу [12, с.114].
Дані, які стосуються землеволодіння представлені в таблицях А, Б та Г. У перші два розділи включено по три таблиці: загальні поселенні дані, звід даних по волостям та по розрядам селян.
В першому розділі А показано приписне та наявне населення кожної общини (община та сільське товариство у більшості випадків співпадали із селищем), кількість землі, яка їй належала, розподіл її по угіддям
Таблиця Б висвітлює господарський стан наявного населення Мелітопольського повіту по кожному селищу, а також по поселенням, волостям та розрядам селян. Тут дані наводяться не для кожного селища, а для окремої групи господарів. При цьому, фіксувалося тільки наявне населення, яке поділили на 6 груп у залежності від їх економічного стану. Показником була площа землі, яка засівалася, без залежності від того надільна, куплена чи орендована земля [12, с.1-3, Г1].
Перші дві таблиці - А та Б - супроводжуються зводами даних по волостям та розрядам селян (колишні державні селяни, колишні колоністи, колишні поміщицькі селяни-власники та колишні поміщицькі селяни із дарованою землею. Ці сумарні дані, крім іншого мали значення для перевірки інформації. Загальні висновки повинні взаємно контролюватися, що слугувало для статистиків непрямою перевіркою зібраних даних [12, с.6].
Окремий інтерес представляють примітки до таблиць у вигляді невеликих статей по 18 волостям повіту а також стаття окремо присвячена селищам, які не відносилися до жодної волості В ці описи було включено тільки найбільш характерні факти, які не укладалися в табличну форму або були відображені таблицями не досить повно.
Головним чином в цих описах звернуто увагу на характер ґрунту, історію заселення волості, спосіб володіння та розверстки землі, промисли, оренда землі, незручність в розташуванні наділів, епідемії худоби та інші випадкові обставини, які вплинули на економічний стан селищ [12, с.1-12].
Текстовий аналіз таблиць до видання 1885 року вийшов тільки в 1886 році під назвою «Сборник статистических сведений по Таврической губернии. Крестьянское хозяйство в Мелитопольском уезде». Цей збірник було видано із запізненням через те, що зусилля було спрямовано на скоріше закінчення перепису та його розробку. До того ж з 1885 року С.А. Харізоменова перевели на завідування статистичним бюро Саратовського земства, що ускладнило роботу. В збірник ввійшли тільки загальні висновки, які було взято із таблиць, рукописних даних статистичного бюро та літературних джерел. Для більш кращого висвітлення питань землеволодіння до цього збірника було додано зводні таблиці із розподілом населення на групи по розміру та формам землеволодіння [13, с.1].
Збірник включає в себе зміст, передмову за підписом К. Вернера та С. Харізоменова, перелік друкарських помилок. Текстовий матеріал складається із двох частин. Перша частина вміщає в себе два розділи, які поділяються на окремі рубрики: територія, населення, наділ та куплена земля, оренда землі, скотарство та землеволодіння. Другий відділ першої частини присвячений шкільній справі в Мелітопольському повіті [13].
Друга частина поділена на два розділи: «Історичний нарис заселення Мелітопольського повіту» та «Форми землеволодіння». Перший розділ містить такі рубрики: загальний нарис заселення повіту та типи заселення. Другий - історія форм землеволодіння та їх стан під час обстеження, значення землеволодіння та його форми [13, с.5-6].
Як додатки було надруковано групові статистичні таблиці про економічний стан селян - домогосподарів, поділених на групи. Таблиці були згруповані за розмірами та формами землеволодіння та розділені на дві частини. Перший розділ таблиць представляє дані в абсолютних числах, другий - ті ж самі дані у відсотках та середніх числах. За головну ознаку в поділі селян було взято розмір наділу. Таким чином, всього було виділено шість груп: безнадільні, з одним, двома, трьома, чотирма, п'ятьма і більше наділами. Всього було надруковано 22 таблиці: 1) загальна таблиця 13 селищ колишніх поміщицьких селян, які отримала дарований наділ, 2) звідна таблиця 7 селищ, які мали 2,6 - 3,8 десятин надільної пашні на одну розкладочну душу, 3) зводна таблиця 63 селищ, які мали від 4 до 6,8 дес. надільної пашні на одну розкладочну душу, 4) звідна таблиця 15 селищ, які мали 7-11 дес. надільної пашні на одну розкладочну душу, 5) звідна таблиця 98 селищ повіту, які мали общинну форму землеволодіння, 6) загальна звідна таблиця 34 колоній Пришибської та Ейгенфельської волостей (без Чехограду), 6) звідна