Стосовно характеристики землеволодіння в таблицях наводяться дані: по наділу (число, кількість десятин пашні), по купчій землі (число дворів, число десятин), подвірній землі (число дворів, число десятин), орендуванні пашні (число наділів, десятин), здачі пашні (душових наділів, десятин) [13, с.16-17]. Відрізняється тільки таблиця яка характеризує селища зі змішаною наявно-ревізькою розкладкою. Тут дається більш детальна характеристика пашні (скільки засіяно, дворів без посіву, оренда та здача пашні) і дані по купленій землі (дворів, десятин) [13, с.19].

В 1887 році статистичне бюро видало матеріали по Бердянському повіту під назвою «Статистические таблицы о хозяйственном положении селений Бердянского уезда», загальним обсягом 337 сторінок.

План розробки даних залишився практично таким же як і для матеріалів по Мелітопольському повіту. Зміни в даних у більшості стосувалися населення на стороні, а також даних по церквам, школам та торгівельно-промислових закладам. У збірнику відсутні дані по німецьким колоніям, опис яких планувалося видати окремими монографіями [14, с.1]. Видання включає в себе зміст, передмову та список друкарських помилок, підстрокові примітки. Основна частина складається із п'яти таблиць - від А до Г.

Що стосується таблиць, то в першій таблиці А (загальна поселенна) графи, що характеризують землеволодіння, надаються у більш скороченому вигляді, ніж в збірнику по Мелітопольському повіту. У графах 10-11 наводиться число десятин зручної та незручної надільної землі, графа 12 показує розмір наділу на ревізьку душу [14, с.А10]. Звідна таблиця поділяє селянське населення повіту за розрядами - німці-колоністи, болгари-колоністи, колишні державні селяни, колишні поміщицькі селяни-власники, колишні поміщицькі селяни із дарованою землею.

Таблиця Б - це характеристика груп наявних дворів за площею посіву. Землеволодіння стосуються ті ж самі графи, що і у виданні 1885 року, додано тільки графу «Здача землі в оренду» (скільки сімей здають землю і скільки всього десятин) [14, с.Б53]. Звідна таблиця до цього розділу поділена таким же чином як і таблиця А.

Таблиця Г - поєднання господарських елементів - має два розділи. Перший наводить інформацію по посівній площі, чоловічий робочій силі та робочій худобі для чотирьох типів дворів - німців-колоністів, колоністів болгар, колишніх державних та колишніх поміщицьких селян. В кінці наводиться звідна таблиця по всьому повіту. Другий розділ вміщає дані по кількості десятин надільної пашні, чоловічій робочій силі та робочій худобі характеризує двори колоністів з подвірно-спадковим володінням землею та двори із розкладкою землі по наявним душам. І перша і друга таблиці однаково наводять дані про десятини надільної пашні, купчу земля (дворів, десятин), оренда (дворів, десятин) та здачу землі (дворів, десятин).

Як додаток до таблиць надруковано короткі описи 20 волостей (без трьох німецьких) Бердянського повіту [14, с.1-72]. Матеріал подається за тією ж схемою, яка була використана у виданні по Мелітопольському повіту 1885 року. Але слід зауважити, що в збірнику по Бердянському повіту дається більш детальна характеристика самих селищ, тоді як в Мелітопольському збірнику в основному описуються волості.

Текстова обробка всього матеріалу, зібраного в 1884-1887 роках Таврійським земством була видана у вигляді Пам'ятної Книги у 1889 році. Насправді це видання не мало тієї форми, у якій зазвичай виходили Пам'ятні Книги. Крім даних земських експедицій 1884-87 років в цьому видані було використано матеріали «Літопису Головної фізичної обсерваторії», видань Центрального Статистичного Комітету, Департаменту

Землеробства та Сільської Промисловості, «Оглядів Зовнішньої Торгівлі», «Статистичного Збірника» Міністерства шляхів сполучення, Додатків до звітів Губернатора та Градоначальників та ін. [16, с.1].

Пам'ятна книга включає в себе зміст, передмову К. Вернера, перелік друкарських помилок, а також перелік статистичних видань Таврійського губернського земства у вигляді реклами із вказівкою ціни, за якою їх можна було купити.

Вся книга поділяється на 7 розділів. Матеріал по землеволодінню та землекористуванню розміщено у третьому розділі - «Статистика землеволодіння та землекористування», який поділено на п'ять частин: розмір та розподіл поземельної власності (до земських даних додано дані видання ЦСК 1885 року), общинне землеволодіння в материкових повітах, подвірне володіння в материкових повітах, оренда землі.

В додатках до видання розміщені алфавітний список селищ Таврійської губернії, а також статистичні таблиці по селянському господарству. В першій таблиці, яка надає дані по повітам, характеризується стан безземельних домогосподарів, приватна та орендована землі, наводиться площа надільної та общинної землі [16, с.6-7]. Друга таблиця представляє той самий матеріал, але розподіляє його по окремим районам: 1) материковий район (Бердянський, Мелітопольський, Дніпровський), 2) степовий кримський 3) підгірний 4) гірський 5) звід по губернії [16, с.75].

За даними обслідування, проведеного навесні та восени 1904 року було видано два збірники з основної статистики Бердянського повіту. Обсяг першого, який отримав назву «Сборник по основной статистике. Бердянский уезд. Подворная перепись» складає 1141 сторінок.

До видання ввійшли передмова та перелік друкарських помилок. Основний зміст поділено на дві частини: «Поселенний підрахунок»