Ф. Г. Турченко

ТАЄМНІ ДОКУМЕНТИ ЗАПОРІЗЬКОГО ОБКОМУ КП УКРАЇНИ ПРО ПОЛІТИЧНУ БОРОТЬБУ В РЕГІОНІ НАПЕРЕДОДНІ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 1991 Р.

Україна переживає період глибоких суспільних трансформацій, початок яким поклала горбачовська "перебудова", розпад Радянського Союзу і проголошення незалежності. Ці події вже відійшли у минуле, хоча переважна більшість їх учасників і свідків ще живі. Разом з тим, виросло нове покоління, яке про обставини краху Радянського Союзу і проголошення незалежності України знає лише з підручників.

У вітчизняній публіцистиці і політології про цей короткий період минулого України писалося багато, хоча, як правило, відверто упереджено. Тепер ці роки належать історії. Але історики все ще мовчать, чекаючи, коли природний плин часу створить необхідну часову дистанцію, а з нею й умови для більш об'єктивного, неупередженого аналізу подій. В результаті, роки, відзначені прагненням суспільства "дійти до правди", ліквідувати "білі плями" історії, скоро можуть перетворитися у свого роду "білу пляму".

У кожному регіоні України ці історичні процеси, які відбувалися напередодні незалежності, свою неповторну специфіку. Одним із унікальних історико-географічних регіонів України є Запорізька область.

У свідомості населення Запорізького регіону, особливо старшого покоління, переддень незалежності і обставини її проголошення до сьогоднішнього дня викликають різні, часто протилежні оцінки. Значна частина населення перебуває в полоні ідеологічних міфів, які культивують політичні сили певної орієнтації. Науковці-історики і краєзнавці на підставі джерел цей період в історії Запоріжжя ще не вивчали, а оцінки місцевих політиків, журналістів і політологів відверто заполітизовані і суб' єктивні.

У цій ситуації буде доцільним звернутися до документів того доленосного часу, зокрема, писемних джерел, які для розуміння подій дають значно більше, ніж публіцистичні чи політологічні розвідки заангажованих авторів.

Здавалося б, на брак писемних джерел сучасні дослідники не повинні скаржитися. Події відбувалися відносно недавно, з їх приводу державними органами різних рівнів і сфер компетенції, а також недержавними структурами і різноманітними самодіяльними об'єднаннями було складено, опубліковано і поширено серед різних категорій громадян величезну кількість різноманітних документів. Про ці події писалося також у офіційній і неофіційній (самвидавській) пресі, у відозвах, резолюціях, листівках тощо. Можна було сподіватися, що значна частина цих документів вже давно "осіла" в архівах і бібліотеках і чекає дослідників. Але в дійсності, це не так. Зокрема, переступивши поріг Державного архіву Запорізької області (ДАЗО), дослідник може сподіватися лише на інформаційний потенціал документів Запорізького обкому КП України, які опинилися в ДАЗО після заборони діяльності Компартії України і націоналізації її майна, у тому числі і фондів обласних партійних архівів.

Парторгани області, виходячи з політичної лінії київських і московських зверхників, ретельно аналізували суспільно-політичну ситуацію в області і прагнули впливати на неї. Це і знайшло своє відображення в партійних документах, які відклалися в архівних фондах - постановах бюро обкому, довідках, пропозиціях та інструктивних листах ідеологічного відділу обкому, інформаціях обкому в ЦК КП України, інформаціях парткомів в обком, тощо.

Як відомо, КПРС до 1991 р. була єдиною політичною силою, яка монопольно управляла суспільством. Наведені документи свідчать, що, керуючись вказівками з Москви і Києва, та й із власної ініціативи, обком до останніх днів функціонування КП України робив усе від нього залежне для недопущення принципових змін у житті запоріжців, які вони чекали від "перебудови".

Ці документи є типовими зразками тодішнього канцелярського компартійного "новоязу", переповнені специфічною апаратною термінологією, політичними штампами і ярликами. Дослідник виявить в них прізвища і посилання на факти, причому досить конфіденційні, але майже ніде не знайде, від кого і яким чином отримана відповідна інформація. Специфіка жанру вимагала від авторів цих документів не допускати й тіні сумніву у власній правоті і непогрішимості партійної політичної лінії.

Показовим є й режим чи не абсолютної секретності обкомівських документів - навіть тих, у яких йшлося про "всебічну демократизацію" і "гласність", отримували грифи "таємно", "надтаємно" чи "для службового користування".

Ці документи дають достатньо широку картину ставлення владних структур до демократичного руху, що розгортався в Запорізькому краї, про політичну лінію обкому в умовах "перебудови" . Наведемо лише декілька прикладів.

Ще у травні 1986 р. обком партії намагався у зародку придушити перші паростки демократизації, які найраніше проявилися в чутливому до змін молодіжному середовищі. Обком партії турбували критичні висловлювання окремих представників молоді про радянську виборчу систему, газети, радіо і телебачення, поширення серед молоді інформації про життя на Заході, її захоплення зарубіжною атрибутикою і символікою, речами західного виробництва, західною музичною продукцією в стилі "рок" і "панк", піснями емігрантів Сєвєрного, Токарєва, Шиванського та інших, що оцінювалося як "одна из форм идеологической диверсии, направленной на отрыв советской молодежи от марксистско- ленинской идеологии...". Констатувалася також активізація в молодіжному середовищі релігійних сект тощо. Все це оцінювалося як "политически вредные проявления", з якими необхідно боротися [1, арк. 17-19].

9 лютого 1988 р. відділ пропаганди і агітації обкому Компартії України звернувся до бюро обкому партії з довідкою "Про подолання негативних тенденцій в діяльності деяких самодіяльних організацій", у якій ішлося про проникнення в самодіяльні клуби "различных антиобщественных элементов, стоящих на явно враждебных советскому строю позициях". Була прийнята спеціальна постанова бюро обкому "Про заходи з протидії негативним тенденціям в діяльності самодіяльних громадських організацій". Мова йшла, зокрема, про