У зарубіжній історіографії більшість досліджень з даної проблеми належить польським науковцям. Висвітлення становища Римо-католицької церкви в СРСР, у тому числі в Україні, розпочалося у Польщі ще у 1920-х рр. Переважно, ці розвідки велись представниками римо- католицького кліру, серед яких слід назвати праці ксьондзів Я. Василевського, Ю. Крушинського, А. Около-Кулака та інших, які виступали на захист гнаної в СРСР РКЦ. Найбільшої уваги, на наш погляд, заслуговує узагальнююча праця А. Около-Кулака, яка, не зважаючи на досить значні недоліки, містить аналіз становища РКЦ в умовах радянської держави, у тому числі цікаві дані про Україну [21].

Закордонні роботи із цієї проблематики у міжвоєнний період представлені також авторами із Ватикану. До низки таких праць належать публікації єпископа М. д'Ербіньї, який у середині 1920-х рр. тричі відвідав Радянський Союз і мав змогу ознайомитися із становищем РКЦ на українських землях [22].

З другої половини ХХ ст. для зарубіжної історіографії (як і для української) став характерним пріоритет вивчення формування етноконфесійних діаспор в історії Католицької церкви.

Німецька історіографія віддає перевагу етнорелігійним сюжетам розвитку німецьких колоній на території Російської імперії, ставить питання про співвідношення національного й конфесіонального факторів у житті колоністів [1; 23]. У цілому одним із недоліків німецької історіографії виявилося те, що для більшості авторів залишилися недоступними українські джерела, що висвітлюють багатогранні сторони діяльності РКЦ та її взаємини з державою.

Сучасні польські автори, у тому числі церковні, останнім часом досліджують загальну релігійну ситуацію у міжвоєнному СРСР, у першу чергу становище Римо-католицької церкви. Загальносоюзна тематика в деяких публікаціях ілюструється окремими прикладами з історії взаємин РКЦ та влади в УСРР. У сучасну польську історіографію з історії католиків істотний внесок зробили досить докладні роботи професорів Люблінського католицького університету (Республіка Польща) священика Б. Кумора [24] та ксьондза Р. Дзвонковського, якому належить цінна історіографічна розвідка про стан наукової розробки історії РКЦ у Радянському Союзі 1917-1990-ті рр. [25]. Праці Р. Дзвонковського вигідно вирізняються з-поміж публікацій інших зарубіжних науковців завдяки використанню у них архівних матеріалів не тільки Польщі (державних і церковних), Ватикану, Франції, але й колишніх республік СРСР, у тому числі й України. Однак роботи названого автора теж не позбавлені певних недоліків. Зокрема, вони містять надто стислий виклад історії католицької людності не польської національності, насамперед німців, котрі належали до Тираспольської дієцезії.

Головним недоліком зарубіжних праць, що стосуються проблеми діяльності РКЦ на території України, є використання їх авторами обмеженого кола джерел, а то й цілковита відсутність матеріалів із архівів колишнього СРСР та однобічний підхід до висвітлення проблем.

Із сучасних російських дослідників, які займаються проблемами історії РКЦ міжвоєнного періоду, більшість віддають перевагу взаєминам «Москва - Ватикан», лише незначною мірою торкаючись питань, пов'язаних з Україною.

Ґрунтовністю і залученням документів із архівів Ватикану і зовнішньополітичного відомства РФ відзначаються праці Ю. Карлова, зокрема його стаття «Радянська дипломатія та Ватикан в 1917-1924 рр.» [26], роботи московських дослідників В. Задворного та О. Юдіна, які зробили істотний внесок у переосмислення ролі Католицької церкви в Росії [27].

Окремої уваги заслуговують роботи російської дослідниці О. Ліценбергер [28], яка робить детальний аналіз історії та правового становища Римо-католицької церкви в Росії, дещо торкаючись питань, пов'язаних із становищем РКЦ на територіях Південної України.

Таким чином, аналіз стану наукової розробки характеристики діяльності Римо-католицької Церкви на півдні України на початку ХХ ст. дозволяє віднести її до майже неопрацьованих проблем української історичної науки, дослідження якої дозволить істотно поглибити наші уявлення про історію та особливості релігійно-церковного життя України.

Джерела та література

Kessler J. A. Geschichte der Diozese Tiraspol. - Dickinson. N. Dakota, 1930; Kessler J. A. Reiseerlebnisse. - Dickinson. N. Dakota, 1930.

Zerr A. Einwanderungsgeschichte der Familie Zerr in Russland. Komissionsverlag des Klemensvereins. - Odessa, 1914.

Цветаев Д.В. К истории изучения вопроса об иностранцах в России. - Варшава, 1891; його ж. Положение иноверия в России: историческое обозрение. - Варшава, 1904.

Толстой Д.А. Римский католицизм в России. Историческое исследование. - Т. 1-2. - СПб., 1876-1877.

Морошкин М., свящ. Иезуиты в России с царствования Екатерины II и до нашего времени. - Ч. 1-2. - СПб., 1867-1870.

Григулевич И.Р. Папство: Век ХХ. - М., 1978.

Рамм Б.Я. Папство и Русь в X-XV веках. - М., 1959.

Шейнман М М. Ватикан во второй мировой войне. - М., 1951; Його ж. Краткие очерки истории папства. - М., 1952; Його ж. Современный Ватикан. - М., 1955; Його ж. Ватикан и католицизм в конце ХІХ - начале ХХ в. - М., 1958; Його ж. Папство. - М., 1959; Його ж. От Пия ІХ до Иоанна ХХІІІ: Ватикан за 100 лет. - М., 1966.

Гентош Л. Католицька церква та становлення української державності (1917-1923 рр.) // Другий Міжнародний конгрес україністів: Доповіді і повідомлення. Історія. - Ч. 2. - Львів, 1994.

Історія релігії в Україні: У 10 т. - Т. 4: Католицизм / За ред. П. Яроцького. - К., 2001.

Ковальчук А. Територіальна динаміка римсько-католицької церкви в Україні // Історія релігій в Україні: Матеріали ІХ міжнародної конференції 11-13 травня 1999 р. - Т. 1. - Львів, 1999.

Рублева Н.С. Особенности существования немецкой