Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





В

В. С. Гвоздик

ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ У РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЯХ 1917 - ПОЧАТКУ 1918 рр. (ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ)

Докорінні зміни, що відбулися в Україні на зламі 80-90-х рр. XX ст., сприяли виникненню умов для вільного розвитку української історичної науки. З'явилася можливість неупереджено поглянути на раніше заборонені та спотворені теми з історії українського народу, вийти за рамки усталених догм та стереотипів. В першу чергу це стосується подій 1917 - початку 1918 рр., коли внаслідок Української національно-демократичної революції виникла перша у XX ст. українська держава.

Слід зазначити, що завдяки наполегливій праці широкого загалу сучасних українських науковців, особливо в останнє десятиріччя, відбулася зміна парадигми у висвітленні та трактуванні основних проблем цієї унікальної в українській державотворчій історії епохи [1].

Протягом багатьох років радянська історіографія розглядала події зазначеного періоду в Україні лише в контексті соціальної революції в Росії. Сьогодні ми говоримо, що Українська революція, в період розвалу імперії, стала унікальним, самодостатнім історичним явищем, на фоні якого йшов процес розбудови нового громадянського суспільства.

Однак увага істориків сьогодні зосереджена переважно на вивченні революційних подій загальнонаціонального масштабу, тоді як регіональні аспекти революції, багаті на різнобічний, часом - унікальний конкретно-історичний матеріал, все ще залишаються недостатньо дослідженими. Насамперед, це стосується революційних подій на Півдні України - в регіоні зі значними етнонаціональними та соціокультурними особливостями.

Ясна річ, що нові концептуальні підходи до вивчення тієї чи іншої історичної проблеми, вимагають не лише переосмислення уже відомих науці фактів, але й спонукають науковців до творчого пошуку нових джерел, які несуть в собі в значній мірі інше інформаційне наповнення [2].

Мета цієї статі - окреслити репрезентативні можливості джерел, що стосуються вивчення ролі і місця Півдня України в революційних подіях 1917-початку 1918 рр.

Джерельну базу вивчення та висвітлення зазначеної проблеми становить широкий масив різних за походженням і функціональним призначенням опублікованих та неопублікованих джерел.

Це, в першу чергу, матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України), Центрального державного історичного архіву (м. Київ) (далі - ЦДІАК), Російського державного архіву соціально-політичної історії (далі - РДАСПІ), Державного архіву Російської Федерації (м. Москва) (далі - ДАРФ) та державних архівів Запорізької (далі - ДАЗО), Дніпропетровської (далі - ДАДО), Одеської (далі - ДАОО) Кіровоградської (далі - ДАКО), Миколаївської (далі - ДАМО); Херсонської (далі - ДАХО) областей, преси рад, політичних партій, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, урядових установ, що видавалася у 19171918 роках; опубліковані документи; мемуарні та епістолярні джерела.

До першої групи джерел можна віднести законодавчий та актовий матеріал органів державної влади та управління. Найбільш цінними серед них є закони, універсали, декрети та постанови, видані Українською Центральною Радою, Генеральним Секретаріатом, Тимчасовим урядом, Радою Народних Комісарів, місцевими органами влади і самоврядування, які визначали основні тенденції економічного та суспільно-політичного життя мільйонів людей у 1917 - початку 1918 рр. як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Зосереджені вони у фондах Центральної Ради (УЦР) (Ф.1115), Генерального Секретаріату (ГС) (ФФ. 1063, 1064), Центрального Виконавчого Комітету Рад солдатських, матроських, робітничих і селянських депутатів Румунського Фронту, Чорноморського флоту і Одеського округу (ЦВК Румчерод) (Ф.3156) - ЦДАВО України; Ради Народних Комісарів РРФСР (Ф.130); Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих і солдатських депутатів (Ф.1235); Міністерства внутрішніх справ (Ф.398); Головного управління в справах міліції Міністерства внутрішніх справ (Ф.406); Головного Управління в справах місцевого господарства Міністерства внутрішніх справ (Ф.404); Всеросійського Центрального Виконавчого комітету Рад робітничих і солдатських депутатів (першого скликання) (Ф.6978) - ДАРФ тощо.

Слід вказати фонди, які зберігають документи про діяльність місцевих органів влади та самоуправління на Півдні України як в соціально-економічній так і в політико-правовій сферах, а саме: Ф.158 (Виконавчий комітет Катеринославської губерніальної ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів м. Катеринослава), Ф.469 (Протоколи засідань Катеринославської міської думи 1917 р.) - Державного архіву Дніпропетровської області; Ф.Р.- 2030 (Олександрівська міська управа) Ф.56 (Олександрівська повітова земська управа) - Державного архіву Запорізької області; Ф.Р. - 3829 (Одеська рада робітничих депутатів та представників армії і флоту), Ф.16 (Одеської міська управа), Ф.615. (Одеський громадський комітет) - Державного архіву Одеської області; Ф.78 (Єлисаветградська повітова земська управа) - Державного архіву Кіровоградської області (ДАКО); Ф.206 (Українське товариство "Просвіта" м. Миколаєва), Ф.222 (Миколаївська міська дума), Ф.2247 (Миколаївська Рада робітничих і військових депутатів) - Державного архіву Миколаївської області (ДАМО); Ф.1099 (Херсонський губернський виконавчий комітет Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів), Ф.Р.- 3264 (Зібрання документів та спогадів про перемогу Радянської влади на Херсонщині) - Державного архіву Херсонської області (ДАХО) тощо.

Другу групу джерел складають судово-слідчі матеріали донесення, листування, агентурні дані, звіти, рапорти і повідомлення поліцейських урядників та документи політичного плану жандармсько- поліцейських органів Російської імперії, що зберігаються у фондах Одеського (Ф.385), Катеринославського (Ф.313), губернських жандармських управлінь; Південного районного охоронного відділення, м. Одеса (ф. 268), Катеринославського охоронного відділення (Ф.1597) та Прокурора Одеської судової палати (Ф.419) ЦДАВО України та у фонді 102 (Особливий відділ. Департамент поліції МВС Росії) Державного архіву Російської Федерації. Джерела даного різновиду є дуже цінними для вивчення опозиційної діяльності різних суспільно-політичних сил регіону напередодні Лютневої революції, хоча і потребують обережного ставлення до себе, перевірки даних шляхом


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ДИНАМИКА КАЧЕСТВЕННЫХ ХАРАКТЕРИСТИК АДМИНИСТРАТИВНО-ПОЛИТИЧЕСКОЙ ЭЛИТЫ СРСР В "ЭПОХУ" Л.И. БРЕЖНЕВА: ИСТОРИКО- ПОЛИТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ - Стаття - 16 Стр.
ГОЛОВА РАДНАРКОМУ УРСР П. П. ЛЮБЧЕНКО: ІСТОРІОГРАФІЯ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Стаття - 8 Стр.
АДОЛЬФ ГІТЛЕР У ВІДОБРАЖЕННІ ЗАХІДНОНІМЕЦЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ 70 - 80-Х РОКІВ ХХ СТ. - Стаття - 7 Стр.
МЕТОДОЛОГІЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО. РОЛЬ ІДЕОЛОГІЇ В ІСТОРИЧНОМУ ПРОЦЕСІ: ПРОБЛЕМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ - Стаття - 23 Стр.
ІСТОРІОГРАФІЯ РОЗВИТКУ ВІДНОСИН ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ТА РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКОВ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ - Стаття - 29 Стр.
Героїчний міф в контексті праць істориків державницької школи: спроба реконструкції образу героя - Стаття - 8 Стр.
Земельна громада УСРР в історіографії - Стаття - 11 Стр.