зазначених документів в значній мірі спростовує загально вживані твердження радянських істориків про катастрофічне положення в усіх сферах життя російського суспільства в умовах Першої світової війни. Розгляд цієї проблеми на регіональному рівні, показує, що при всіх соціально-економічних витратах, пов'язаних з війною, Південь України в цей час ще не стояв перед дилемою обов'язкових різких змін в житті широких верств населення. Відносна стабільність в збиранні урожаю, забезпеченість населення, хоча і за спекулятивними цінами, продуктами харчування і товарами першої необхідності дозволяли утримувати ситуацію в межах буржуазно-демократичних перетворень на значно довший час, ніж в європейській Росії. І тільки більшовицька ліворадикальна демагогія, що знайшла підтримку, в першу чергу, серед зросійщеної частини робітничого люду, біженців і солдат, та практика насильницьких дій поступово вплинула на загальний перебіг подій, призвела до розгортання братовбивчої громадянської війни.
Друга підгрупа містить інформацію про розвиток суспільно-політичних процесів, зокрема, матеріали виборчих до Установчих зборів комісій, які зберігаються в фондах ЦДАВО України (ФФ. 907, 1133, 2176) тощо.
Відтворювати процес суспільно-політичного розвитку дозволяють і такі значні за обсягом і змістом джерела, як документи комісій по виборах до Всеросійських та Українських Установчих зборів (окружних, міських та повітових). Так, тільки в ЦДАВО України знаходяться десятки фондів зазначених комісій, вони дають уявлення про великий фактичний матеріал, в якому відбивається розвиток суспільно-політичної ситуації на місцях. Матеріали про підготовку, проведення і результати виборчих кампаній 1917 р. та розгортання боротьби за владу (осінь 1917 - зима 1918 рр.) розміщено, зокрема, у фондах: Ф.469 (Протоколи засідань Катеринославської міської думи) - ДАДО; Ф.Р.-2030 (Олександрівська міська управа) - ДАЗО; Ф.Р.-3829 (Одеська рада робітничих депутатів та представників армії і флоту), Ф.1115 (Українська Центральна Рада), Ф.3156 (ЦВК Румчероду), Ф.1133 (Головна комісія по справах виборів до Установчих зборів УНР), Ф.2185 (Окружна комісія Румфронту по справах виборів до Установчих зборів УНР) - ЦДАВО України; Ф.1718 (Канцелярія Установчих зборів); Ф.1810 - Установчі збори (Загальноросійська комісія у справах виборів до Установчих зборів) - ДАРФ. Матеріали вищеназваних фондів, при відносній бідності кожного з них, при комплексному використанні дають можливість познайомитися з проблемами співвідношення сил в органах місцевого самоврядування та різноманітних громадських об' єднаннях, результатами боротьби під час виборів до міських дум, Всеросійських та Українських Установчих зборів, партійними списками та списками кандидатів і членів вищеназваних установ, з динамікою розгортання боротьби за владу восени 1917 р.
До наукового обігу вводяться сьогодні і матеріали регіональних архівів, що стосуються вільнокозацького та махновського руху на Півдні України [6].
Окрему групу джерел складають опубліковані документи з історії революційної боротьби в Україні. За радянського періоду вийшла друком значна кількість збірників документів і матеріалів. Усі вони мали чітко визначену спрямованість, яка зводилась до того, щоб на підставі спеціально підібраних фактів довести "закономірність перемоги більшовиків" у боротьбі за владу та очорнити і знівелювати роль українського національного руху в революційних подіях 1917 - 1918 років [7 -18].
Проте, попри ідеологічну тенденційність та упередженість, у цих публікаціях нагромаджено значний фактологічний матеріал, який, після серйозного критичного аналізу, слушно використовувати у наукових дослідженнях і нині.
До сучасних здобутків української археографії можна віднести двотомний збірник документів і матеріалів "Українська Центральна Рада". Документи збірника дозволяють простежити політичний курс і практичну діяльність Центральної Ради й УНР та суспільно-політичну обстановку в регіонах у хронологічних рамках досліджуваного періоду [19].
Великий масив документів, що характеризують зміни в настроях українського суспільства після Лютневої революції в Росії розміщено у збірнику документів і матеріалів «Український національно- визвольний рух. Березень-листопад 1917 року» [20].
Цікаву добірку матеріалів, виявлених у фонді Р.-2030 (Олександрівська міська Дума та управа) Державного архіву Запорізької області опублікував запорізький історик В.Г. Ткаченко [21].
Документи умовно можна поділити на кілька груп. Першу складають документи політичного характеру, які дають можливість простежити зміни у ставленні різних політичних блоків та фракцій до поточного моменту. Вони також містять цікаву інформацію про взаємовідносини між місцевими органами влади у різні періоди національної революції. Друга група документів стосується економічних проблем і дає змогу оцінити стан промислових підприємств та використання праці військовополонених. Третя група охоплює питання соціально-культурного напрямку.
Сьогодні історики мають можливість широко використовувати джерела мемуарно-епістолярного характеру, що створювались буквально по слідах подій того часу і через ці обставини становлять особливу цінність, виступаючи в ряді випадків фактично єдиним джерелом відтворення тогочасних процесів. У мемуарній літературі правомірно виділити два визначальні напрямки.
Перший із них складають праці діячів українських державотворчих процесів: М. Грушевського [22], В. Винниченка [23], Д. Дорошенка [24], І. Мазепи [25] та антибільшовицького руху: Н. Махна [26],
М. Рафеса [27] тощо. Другий - спогади безпосередніх активних учасників боротьби за радянську владу як в Україні в цілому, так і в досліджуваному регіоні, зокрема [28].
Перша група мемуарних творів, як правило, створювалась до 30-х років у нашій країні або видавалась за кордоном і широко не популяризувалась. Література ж другого напрямку, навпаки, за радянської доби широко й активно поширювалась та пропагувалась.
В 20-ті роки масовий характер отримали видання мемуарів активних більшовицьких діячів регіонального рівня (підготовлені обласними відділеннями Істпарту), які, з одного боку, відігравали роль важливого джерела, з іншого - стали переважаючим видом історичної літератури про революційні події 1917 р.,
