Ф. Г. Турченко

САМОСТІЙНИЦЬКИЙ ТРАНЗИТ ЗАПОРІЗЬКОЇ ПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКОЇ НОМЕНКЛАТУРИ 1991 РОКУ

Досвід історії свідчить, що успіхи трансформаційних процесів, які проходили після краху політичних режимів в посткомуністичних країнах наприкінці 80-х років ХХ ст., багато у чому залежали від політичної еліти, під контролем якої відбуваються ці процеси. Не стала виключенням і Україна. Особливості її пострадянського розвитку значною мірою залежать від того, хто стоїть при владі.

В історичній літературі це питання ще не розглядалося. В запропонованому читачеві матеріалі робиться спроба проаналізувати становлення пострадянської управлінської еліти в Україні на прикладі Запорізької області - типової для областей південно-східного регіону держави.

Історичних джерел для вивчення цієї проблеми обмаль. Тому, окрім традиційних газетних матеріалів, автору статті довелося звертатися до листівок різних громадсько-політичних груп, свідчень активних учасників і очевидців подій.

Почнемо з бурхливих серпневих подій 1991 р. Згадуючи анти- тоталітарні революції кінця 80-х років у сусідніх європейських країнах, зокрема Румунії, НДР, Польщі, представники партійного і ра-

SUMMARY

The ceramics of the second period of the Azovo-Dnieprovskaya culture from the Vovchok settlement are considered in the article. This settlement was excavated by

У. Dobrovolsky in 1929. Its materials are not published till now. They are kept in the National Museum of History of Ukraine in Kyev. The collection of the Azovo-Dnieprovskaya pottery includes the fragments from 31 vessels. They are made of clay with various impurity, ornamented by strokes and drawn lines. The age of the materials is defined on the basis of a series of radiocarbon dates made for the monuments of the second period of the Azovo- Dnieprovskaya culture (Table 1). According to these dates, the Vovchok materials could be dated about 6300-5800 ВР or about 5200-4700 ВС.

В.А. Бусел, В.М. Саєнко ЗНАХІДКА СКІФСЬКОЇ СКУЛЬПТУРИ В НИЖНЬОМУ ПОДНІПРОВ'Ї

Кілька років тому з одного із насипів у курганній групі, що знаходиться в 6 км на північний захід від с. Кам'янського Запорізької області, було виорано і відтягнуто в лісосмугу скіфську кам'яну скульптуру. В 2001 р. В. Бусел розшукав її та перевіз у м. Василівку, де вона і зберігається в його колекції.

Підквадратна у поперечині масивна скульптура (вага близько 450 кг) виготовлена з вапняку місцевих виходів. Витвір із слідами вивітрювання, вся передня сторона стесана плугами на глибину декілька сантиметрів, що призвело до втрати зображення, за винятком обрисів правої руки. На знахідці рельєфом пропрацьовано руки і плечі, поєднані з овальними лопатками, виділена масивна гладенька гривня та широкий пояс. На поясі праворуч причеплений келеп (переданий рельєфом), ліворуч - лук в гориті (гравірування). На голові - гостроверхий шолом-башлик і овальні, виділені гравіруванням "вуха". Нижня чверть скульптури масивна, без слідів відпрацювання.

Витвір виглядає досить раннім, що перегукується за рядом ознак і загальним масивним виглядом із відомою серією архаїчної скіфської скульптури, яка зустрічається в Передкавказзі та у степовому поясі на захід, до Дунаю. Незважаючи на територіальну розкиданість, близько двадцяти відкритих скульптур, які датуються загалом кінцем VII- VI ст. до н.е., досить схожі між собою. Вони мають фаломорфні обриси, підпрямокутні в розтині, голова не виділена ("антропоморфний стовп", за термінологією

С. Ольховського), на шиї масивна гривня, пояс широкий, сокира та лук майже обов'язкові, зустрічаються також акінак і нагай, виступами передані "вуха", що надають голові вигляду своєрідного "шоломофону", характерне зображення фала. Техніка обробки каменю - глибоке гравірування в поєднанні з невисоким рельєфом.

Усе це не дозволяє погодитись з давньою тезою П.М. Шульца [1.-С.229] про відсутність сталого канону в скіфській скульптурі. Досить близькою аналогією нашій стелі можна вважати скульптуру із Сібіоари, де, зокрема, ідентично передані профільні зображення рук, спини, вуха.

Подібні і хронологічно близькі скульптури з Ольховчика (81), особливо овал навколо вух, Куцеволовки (78), Інгуло-Кам'янки (79), Придніпровського (80), Білоцерківки (86) тощо. Нумерація наводиться за каталогом В.С. Ольховського та Г.Л. Євдокимова [2].

На Південному Кавказі відомі витвори цього кола, знайдені біля станиць Бесскорбна (120), Олександрівська (128), Прохладної (147), Зеленчук Мостової (149), Маничська (154).

Скульптуру, про яку йде мова, можна датувати часом не пізніше VI ст. до н.е., вірогідніше, його першою половиною. Поховання з кам'яною скульптурою кінця VI ст. до н.е, більш примітивною за загальним виглядом, пласкуватою і виділеною вже головою - було досліджено біля с. Гладке, на схилі балки Широкої, у 18 км від місця нашої знахідки [3].

Джерела та література

Шульц П.Н. Скифские изваяния // Художественная культура и археология античного мира. - М., 1976.

Ольховский В.С., Евдокимов Г.Л. Скифские изваяния VII - III вв. до н.е. - М., 1994.

Самар В.А. Раннескифское погребение со скульптурой с Нижнего Днепра // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. - Запорожье, 1999.