Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





О

О.Р. Давлєтов

АДОЛЬФ ГІТЛЕР У ВІДОБРАЖЕННІ ЗАХІДНОНІМЕЦЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ 70 - 80-Х РОКІВ ХХ СТ.

І сьогодні, на початку ХХІ століття, особливе місце в історіографії націонал- соціалізму займає тема "фюрера" нацистського руху - Адольфа Гітлера. Безумовно, що вже накопичено велику кількість наукових досліджень з історії НСДАП взагалі. Так, надрукована у ФРН ще у 1995 р. "Бібліографія націонал-соціалізму", що була укладена доцентом Манхеймського університету Міхаелем Рюком, вже мала обсяг у 1428 аркушів і охоплювала 20 356 робіт, що вийшли з цієї проблематики у Західній Європі та США [1]. Значна частина з цих робіт була присвячена саме постаті Гітлера, яка і зараз викликає постійний інтерес до себе і вчених, і засобів масової інформації, і суспільства.

Протягом досить тривалого часу у західнонімецькій історіографії домінувала теорія щодо персоніфікації та "демонізації" особи Гітлера. Розповсюдження цієї теорії було пов'язане з творами Фрідріха Майнеке, який вже після закінчення Другої світової війни, підкреслюючи історичну зумовленість генезису нацизму у Німеччині, акцентував увагу читачів на "демонізації" постаті лідера націонал-соціалізму. Саме його трактування Гітлера, як певного "злого духу", що захопив народні маси, привела до поширення в історіографії ірраціоналістичного трактування німецького варіанту фашизму. Протягом 50-60-х років ХХ ст. саме Гітлер зображався у чисельних дослідженнях західнонімецьких авторів, як майже єдиний "згубник" німецького народу. Мова йде про праці Вільгельма Герлітца та Хорста Квінта, Вернера Мазера та інших. У цей час у Німеччині найбільш об'єктивною біографією фюрера вважали працю британського історика Алана Буллока "Гітлер. Вивчення тиранії" [2], незважаючи на те, що вона теж не зовсім вільна від впливу вищезгаданої теорії. Між тим, історики не змогли дати адекватну відповідь на чітке запитання, як і чому Гітлер - людина досить посередніх здібностей, по суті без освіти взагалі, у ХХ ст. справила такий колосальний вплив на долю Німеччини, Європи та всього світу.

Досить великого впливу стан західнонімецької історіографії нацизму зазнав від так званого "психоісторичного дослідження" фашизму, з ініціативою якого виступили американські вчені. Найбільшу увагу читачів у ФРН привернула монографія Рудольфа Бініона "Гітлер та німці: психоісторія". Цей автор та деякі інші вчені з США у другій половині 70-х років ХХ ст. спробували використати психоаналітичний метод Фрейда та Юнга під час дослідження масової поведінки німців у Веймарській Республіці та "третьому рейху", особи самого Гітлера [3]. Психоісторики розглядали постать Гітлера як свого роду "інкарнацію" жаху народних мас. Саме вони відродили поняття "харизматичний лідер" та "менталітет нації", аби знову реанімувати теорію "демонічних здібностей" фюрера. Психоісторичні дослідження 70-х років ХХ ст. дали підставу для численних псевдонаукових спекуляцій. Було б антиісторичним спрощенням пояснювати через "демонічний феномен Гітлера" холокост, систему концентраційних таборів або агресивні зовнішньополітичні плани уряду "третього рейху". Інша справа, коли при дослідженні проблем, пов'язаних з генезою націонал-соціалізму, вчений враховує і психологічний фактор, що робить будь-яку історичну картину більш живою, краще наближеною до реального життя.

Психологічні методики досить широко застосовує відомий німецький історик- біограф Гітлера Вернер Мазер [4]. Вже понад 30 років він працює над біографією лідера НСДАП. Провідна праця цього вченого "Адольф Гітлер. Легенда, міф, дійсність", починаючи з 1971 р., вже витримала 16 перевидань, була основою для створення серії документальних фільмів у Німеччині, Австрії та Франції. В. Мазер одним із перших звернув увагу на дослідження перших років життя Гітлера та його предків, на його "психофізичний зв'язок" з матір'ю, на генезу гітлерівських "комплексів", на роль жінок у житті фюрера, його хвороби тощо. Незважаючи на безумовну популярність праць Мазера у читачів ФРН, його роботи завжди піддавалися гострій критиці з боку професійних істориків через перебільшення саме цих факторів, не завжди потрібну деталізацію подій і дещо інше.

У 1973 р. відомий у ФРН публіцист та історик Іоахім Фест зробив справжній прорив у біографічному жанрі щодо Гітлера, надрукувавши змістовне, за розміром понад 1200 аркушів дослідження його життя [5]. Через кілька років у ФРН за цією працею було знято багатосерійний фільм. З того часу у ФРН починається справжній підйом, шквал, бум інтересу до постаті Гітлера, який згодом отримав в історіографії назву "гітлерівська хвиля" [6] - приблизно 40 000 робіт [5.-С.10]. Незважаючи на те, що в центрі монографії Феста - персона Гітлера, його внутрішній світ, мотивація вчинків та поведінки, відправним пунктом дослідження була саме доба генези нацизму. Фундаментальна праця Феста не втратила наукового сенсу і в новому тисячолітті. Високу оцінку праці Феста дав провідний дослідник доби Веймарської Республіки Карл- Дітріх Брахер, який підкреслював: "створена Фестом біографія Гітлера значно перевершує всі попередні і за обсягом, і за широтою трактування" [7]. У роботі І. Фест, як і деякі його попередники, широко використовує елементи психоаналізу. Але він, на відміну від "психоісториків", деякі судження яких мають інколи абсурдний характер, перш за все, за допомогою психоаналітичних методик, розкриває "соціальний зміст" характеру Гітлера. При цьому, перебуваючи на позиціях "демонії" Гітлера, Фест намагається пояснити її першоджерела, способи впливу фюрера на різноманітні верстви населення Німеччини, на власних прибічників та оточення. Фест вводить у широкий обіг чимало раціональних спостережень, узагальнень та висновків.

"Гітлерівська хвиля", що розпочалась у ФРН після появи


Сторінки: 1 2 3