Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Євгенія Шишкіна

Євгенія Шишкіна

Джерелознавча критика бон України (1914-1925рр.): методика, висновки, наукові перспективи

Актуальність постановки проблеми джерелознавчої критики бон перед історичною наукою обумовлена, з одного боку, поширенням сурогатного грошового обігу в сучасній Україні, а, з іншого, нинішнім рівнем розвитку спеціальних історичних дисциплін. Сучасні роботи і публікації з боністики є ознакою посилення інтересу вчених до проблеми місцевих та приватних грошових емісій, втім комплексних наукових праць сьогодні явно не вистачає. Аналіз історіографії приводить нас до висновку, що критика бон України 1914-1925рр. сьогодні вже склалась як дослідницька проблема, сформувалися основні напрямки її вивчення, намітилися прийоми і методи дослідження, визначилась її джерельна база. Скудність наукових розробок, а також абсолютна відсутність у науковому обігу (навіть у роботах з історії економіки) представлених джерел роблять беззаперечною тезу про новизну дослідження.

Хронологічні рамки дослідження визначаються максимальним випуском бон на українських землях у 1914-1925 рр. Можливе виділення двох складових необов'язкового грошового обігу в Україні в зазначений період: 1) обіг на українських землях, що відносились до складу Австро -Угорській імперії (пізніше Польщі, Румунії, Чехословаччині), у 1914-1924 рр., який був пов'язаний з веденням Першої світової війни і впровадженням національних грошових одиниць у створених на теренах імперії державах після її закінчення; 2) обіг на українських землях, що відносились до складу колишньої Російської імперії, у 1917-1925рр., який був викликаний подіями Першої світової війни, однак набув розмаху тільки після її закінчення з початком громадянської війни і припинився лише по закінченню проведення в СРСР грошової реформи 1922-1924 рр.

Надзвичайно велика кількість необов'язкових грошей зумовила необхідність представницького вивчення бон. Для чого було досліджено випуски Харкова, Одеси, Києва і Львова, оскільки вони найкращім чином репрезентували Україну (історично, географічно, хронологічно тощо). [8, с.57-59, 68-69, 74-75, 84-85,172-173,257-261, 272-279, 306-324]

Теоретичні і практичні потреби боністики зумовили слідування у роботі двом основним напрямкам, в наслідок чого мета дослідження включає в себе вирішення завдань двох рівнів - спеціального і допоміжного. Перший - спрямований на вирішення суто боністичних проблем, зокрема на розробку методики джерелознавчого аналізу необов'язкових паперових грошей. Другий - ставить задачі, допоміжні по відношенню до історичного джерелознавства (висвітлення перспектив використання бон як історичних джерел) та історії (одержання всебічної і максимально повної інформації про застосування бон в торгівельно-грошових відносинах на українських землях у 1914-1925рр.).

Джерелознавча критика необов'язкових паперових грошей обраних міст дозволила виділити ряд особливостей у аналізі зовнішніх ознак необов'язкових паперових грошей, а також виробити низку прийомів і підходів до роботи з джерелами такого плану. Головною властивістю необов'язкових паперових грошей є їх функціональна відмінність від загальнообов'язкових грошових знаків, яка знайшла відображення у зовнішньому оформленні бон.

На бонах в меншій мірі ніж на грошових знаках представлено геральдичну і емблематичну ознаки. Дуже рідко використовуються державні герби і геральдичні знаки, оскільки використання цих атрибутів є прерогативою державних емітентів. Інколи на місцевих бонах можна зустріти герби міст, які допомагають нам з'ясувати місце випуску і, подекуди, територію обігу. Для приватних же бон найбільше значення у встановленні емітенту має сама його назва, яка є неографічною Зовнішні ознаки бон (як пам'яток писемності), по-декуди, за традицією називають палеографічними. ознакою. Лише зрідка зустрічаються негеральдичні знаки, які вказують на емітент і символізують рід його діяльності. Тож, на відміну від обов'язкових грошей, для яких геральдична ознака є ключовою у визначенні приналежності грошового знаку [2, с.9-10; 6, с.7-8; 9, с.11; 11], основною такою ознакою для більшості бон є неографічна [2, с.12; 12; 13; 14; 16, с.53-54; 17, с.161-167].

Критика бон за цією ознакою дозволила виявити кілька груп необов'язкових паперових грошей. Одна з них - це бони, які випускали місцеві органи влади для поповнення місцевого бюджету. Вони виникали тоді, коли забезпечення провінцій грошима центральною владою переривалось або відбувалось з перебоями. Інші емісії були випущені внаслідок грошового голоду в певній сфері господарства. Тоді установи, що представляли певну галузь, заміняли кошти, які їм бракувало, власними відомчими, бухгалтерськими і т.п. документами та просили підлеглі організації використовувати такі документи замість грошей. Більшість бон забезпечували внутрішні розрахункові операції організацій, виконували функцію розмінної монети, кредитування власних робітників і службовців.

Втім неографічна ознака говорить не тільки про організацію, що випускала гроші, але й розповідає про територію обігу бон (дається перелік магазинів, товариств тощо), що для обов'язкових грошей не може бути характерним. Ця ж ознака розкриває причини випуску, умови використання і можливість та хід вилучення бон з обігу. Вона разом з хронологічною часто вказує на тимчасовість обігу бон [4]. Отже, на відміну від неографічних ознак обов'язкових грошей, для яких характерні вказівки на державне забезпечення, гарантії, застереження щодо фальшування грошових знаків, для необов'язкових грошей властиві атрибути, що засвідчують тимчасовість бон і обмеженість території їх обігу.

Аналіз інформації про масштаби необов'язкового грошового обігу України спонукав нас до поділу бон на три групи. Перша випускалась в обіг з приватної ініціативи невеликих організацій, діяльність яких, зазвичай, не виходила за рамки міста (основна більшість таких грошей знаходились у внутрішньому обігу емітенту, частина ж емісій поширювались за його межі завдяки домовленостям з іншими організаціями). Друга група друкувалась з власної ініціативи великих, в основному, державних


Сторінки: 1 2 3 4