Якісно новий етап у публікації джерел з української історії відкрився після відновлення незалежності України. Насамперед, чітко налагоджено видання нормативних документів усіх видів, які друкуються у спеціальних виданнях ("Бібліотека нормативних актів міністерств і відомств України", "Збірник урядових нормативних актів України" та ін.), видані дипломатичні акти суверенної України42.

Характерною рисою цього періоду є відновлення серійних публікацій та видання корпусів джерел. Особливо велику роботу у цьому напрямі проводить Інститут української археографії та джерелознавства НАН України ім. М. С. Грушевського. Інститут започаткував видання 35 серій документальних видань "Джерела історії України", в тому числі актових джерел, пам'яток українського літописання, джерел з історії українського козацтва тощо. З кожної серії вже здійснено по кілька публікацій43.

У серії "Джерела з історії українського козацтва" інститут приступив до здійснення унікального проекту — публікації повного складу архіву Коша Нової Запорізької Січі. Перший том корпусу цих джерел уже вийшов друком44. Почалося видання нової серії "Українського археографічного щорічника" (вийшло шість томів).

Розгорнулася публікація джерел іншими установами, а також окремими істориками. При цьому особлива увага приділяється ліквідації "білих плям" у джерелознавстві, зокрема публікації джерел про голодомор в Україні, масові репресії проти українських громадян45.

У 2001 р. за підтримки вчених діаспори в Україні здійснено унікальне багатотомне видання (дев'ять томів, 14 книг), присвячене тисячолітній історії української соціально-політичної думки (з X ст. по 2001 р.)46.

Відкриття архівних фондів дало можливість значно розширити документальну базу дослідження багатьох проблем української історії. Здійснена, зокрема, публікація джерел з історії визвольної боротьби українського народу 1939—1993 pp.47, з історії Другої світової війни 48. Нові публікації джерел дали змогу оприлюднити приховувані в минулому факти та оцінки багатьох видатних історичних діячів49.

Джерельну базу дослідження історії України значно розширюють публікації документів, які українські вчені здійснюють разом зі своїми колегами з Росії, Польщі, Канади та інших країн. Так, Національна Академія Наук України спільно з Російською Академією Наук та іншими науковими установами здійснює широкомасштабний проект видання збірників "Документы российских архивов по истории Украины". Вчені мають на меті здійснити суцільну публікацію документів, що містять матеріали з історії України, з архівів відомства іноземних справ і військового відомства Росії. Ці унікальні матеріали зосереджені в Російському державному архіві давніх актів. Перший том видання уже вийшов друком50.

У 1994 р. в Україні започаткована нова серія документальних видань "Пам'ятки історії східної Європи: Джерела XV—XVII ст.", яка готується вченими України, Росії та Польщі51. Всі ці публікації значно розширюють документальну базу вітчизняної історії.

Отже, актові й діловодні джерела усіх різновидів займають ключове місце у джерельній базі історії України, містять винятково багату й унікальну інформацію і є цілком доступними для істориків.

Література

1. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. С. 117.

2. Див.: Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. Київ, 1963.

3. Див.: Стрельський В. І. Джерелознавство історії СРСР періоду імперіалізму. Київ, 1957; Його ж. Основные принципы научной критики источников по истории СССР. Киев, 1961; Його ж. Теория и методика источниковедения истории СССР. Киев, 1968; Борщевекий В. Я. Источниковедение истории СССР. Киев, 1985; Варшавчик М. А. Источниковедение истории КПСС. Киев, 1989; Санцевич А. В. Джерелознавство з історії Української РСР післявоєнного періоду. Київ, 1972; Його ж. Методика исторического исследования. Киев, 1984 та ін.

4. Оглоблин О. Студії з історії України. Статті і джерельні матеріали. Нью-Йорк; Київ; Торонто, 1995. С. 33.

5. Филюшкин О. Какими глазами смотреть на историю Древней Руси?//УГО. Киев, 2001. Вып. 5. С. 113.

6. Див.: Данилевский И. М. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX—XII вв.). Курс лекций. Москва, 1998.

7. Див. : Джерелознавство історії України. Довідник. Київ, 1998; Архівознавство. Підручник. Київ, 1998 та ін.

8. Див.: Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Київ, 1996 та ін.

9. Бойко А. Південна Україна останньої чверті XVIII ст.: аналіз джерел. Київ, 2000. С. 241, 246.