Міжнародна торгівля

План

1. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами

2. Особливості міжнародного технологічного обміну в Україні

Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами

Поширеною формою міжнародного технологічного обміну є інжиніринг.

Інжиніринг - це комплекс інженерно-консультаційних послуг щодо використання технологічних та інших науково-технічних розробок.

Сутність міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами полягає в наданні однією стороною іншій на основі договорів комерційних інженерно-розрахункових, консультаційних, інженерно-будівельних послуг щодо:

§ підготовки виробництва:

а) передпроектпі послуги (соціально-економічні дослідження, польові дослідження, топографічна зйомка, розвідка корисних копалин, підготовка техніко-економічних обгрунтувань, консультації і нагляд за

проведенням цих робіт);

б) проектні послуги (складання генеральних планів, схем, робочих креслень,технічних специфікацій, консультації, нагляд тощо);

в) післяпроектні послуги (підготовка контрактної документації, нагляд за здійсненням робіт, керування будівництвом, приймально-здавальні роботи і т.ін.);

§ забезпечення процесу виробництва (послуги з організації процесу виробництва, керування підприємством, навчання персоналу);

§ забезпечення реалізації продукції;

§ обслуговування будівництва й експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об'єктів [4, с. 348; 82, с. 381; 88, с. 156].

Усі ці послуги мають інтелектуальний характер і спрямовані на онтимізацію інвестиційних проектів на всіх етапах їх реалізації.

Міжнародний ринок інжинірингових послуг активно розвивається з кінця 60-х років. Цьому сприяло надання розвинутими країнами технічного сприяння країнам, що розвиваються, на основі міжнародних програм допомоги. Спостерігається зростання експорту інженерно-консультаційних послуг з європейських країн. З кінця 80-х років, внаслідок збільшення приватних інвестицій розширюються національні ринки інженерно-консультаційних послуг, а потім і ринки інженерно-будівельних послуг. Наразі значно збільшилися обсяги і сумарна вартість інжинірингових послуг, крім того зросла частка участі в цій діяльності західноєвропейських і японських фірм при збереженні домінуючого положення американських компаній [55, с. 134].

Основними чинниками, що впливають на розвиток міжнародного ринку інжинірингових послуг, є:

§ прискорення науково-технічного прогресу, що призводить до істотних зрушень у структурі міжнародної торгівлі убік збільшення торгівлі суміжними видами устаткування; що потребують спеціальних знань для вирішення технологічних і організаційних питань, починаючи від проектування підприємства до введення його в експлуатацію;

§ зростання обсягу державних і приватних інвестицій, шо дозволяє розширювати будівництво і вводити нові об'єкти, при проектуванні яких можуть знадобитися інжинірингові послуги;

§ наявність вільного капіталу, розміщуваного на ринку інжинірингових послу і-;

§ високий попит на інжинірингові послуги з боку країн, що вступили на шлях самостійного економічного розвитку і не мають необхідного досвіду і кадрів фахівців для розвідки і розробки своїх природних ресурсів, розвитку паливно-енергетичної бази, створення галузей важкої промисловості тощо.

§ прагнення великих ТНК до зовнішньоекономічної експансії, тобто розширення сфер впливу. Вони використовують надання технічних послуг як один із засобів проникнення в економіку інших країн. Наприклад, надання інжинірингових послуг якій-небудь країні спричиняє згодом постачання машин і устаткування, вартість яких у 10-20 разів виша від вартості послуг, що обумовили їхнє постачання;

§ збільшення числа великих інженерних фірм з великими оборотами і широкою сферою діяльності, створення національних:! міжнародних асоціацій інженерних фірм, шо сприяють розвитку інжинірингу [9, с. 351].

До особливостей ринку інжинірингових послуг як ринку технологій належать:

§ результати торгівлі інжиніринговими послугами, втілені не в речовинній формі продукту, як це має місце при торгівлі технологією, а в деякому корисному ефекті, що може мати чи не мати матеріального носія,.тобто інжиніринг є непрямою формою передачі технологій. Наприклад, послуги за навчання фахівців, керування процесом будівництва не мають матеріальних носіїв;

§ інжинірингові послуги пов'язані з підготовкою і забезпеченням процесу виробництва і реалізації, розрахованих на проміжне споживання матеріальних благ і послуг. Послуги виробничого характеру не відносяться до інжинірингових послуг;

§ послуги, які є об'єктом купівлі-продажу, і пристосовані до використання в конкурентних умовах, та передача в середньому доступних науково-технічних, виробничих, комерційних та інших знань та досвіду. Наданням інжинірингових послуг займаються спеціалізовані фірми, великі промислові і будівельні компанії, організації. У розвинутих країнах нараховується багато тисяч фірм і організацій, що надають інженерно-технічні послуги. Так, у США зареєстровано понад 25 тис. фірм різного профілю и обсягу діяльності; у країнах ЄС - близько, 10 тис, причому найбільша їх кількість знаходиться в Німеччині, Австрії, де ринок представлений дрібними й середніми компаніями, а найбільші - у Великої Британії, Швеції, Фінляндії, .Нідерландах.

Ринок інжинірингових послуг умовно поділяється на ринок інженерно-консультаційних послуг і ринок інженерно-будівельних, послуг. Це зумовило розподіл фірм, компаній, що займаються наданням інжинірингових послуг, на інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні.

Інженерно-консультаційні фірми надають технічні послуги у формі консультацій. Сферою їх діяльності є цивільне будівництво (порти, аеродроми, транспортні магістралі, міське будівництво тощо) і промислові об'єкти, що використовують специфічні технологічні процеси. Серед розвинутих країн значна частина інженерно-консультаційних послуг припадає на фірми Франції Великої Британії, Італії, Німеччини, які здебільшого орієнтуються на експорт послуг за межі ЄС,

Інженерно-будівельні фірми надають повний комплекс послуг: проектування об'єкта, постачання устаткування, монтаж, налагодження і пуск .устаткування в експлуатацію. Вони також спеціалізуються на розробленні промислових об'єктів, що грунтуються на використанні специфічних технологічних процесів. Ці фірми, як правило, виконують функції генерального підрядчика, а в субпідрядників виступають машинобудівні і будівельні компанії.

Найбільші інженерно-будівельні фірми знаходяться в США, Великої Британії, Японії, Італії.

У США, Великої Британії, Японії, Німеччині, Нідерландах та інших розвинутих країнах існують великі інжинірингові фірми, що мають свої філії за кордоном, і їх діяльність характеризується експортною спрямованістю. Так, у німецьких інжинірингових фірмах частка експортних замовлень становить майже 60%, в американських і французьких - близько 30%.

Найважливішим регіоном імпорту інжинірингових послуг є Азіатсько-Тихоокеанський регіоні;)

Залежно від характеру й обсяіу наданих інжинірингових послуг на практиці використовуються різні види договорів. Інженерно-консультаційні послуги оформляються контрактом на надання інженерно-консультаційних послуг чи угодою про відрядження фахівців для виконання визначеного роду робіт [41, с. 176].

Інженерно-будівельні послуги найчастіше надаються на основі договору підряду чи контракту про надання технічного сприяння в будівництві. У тих же випадках, коли будівництво підприємства здійснюється за рахунок покупця, надання продавцем технічних послуг оформляється або шляхом включення переліку цих послуг у контракт купівлі-продажу на устаткування, або шляхом укладення спеціальної угоди про експортні постачання і монтаж устаткування (чи про здійснення шеф-монтажних робіт), або шляхом укладення угоди про надання технічних послуг на додаток до контракту купівлі-продажу на устаткування.

Міжнародна торговельна практика на основі уніфікації і стандартизації загальних умов різних видів договорів, що укладаються інженерними; фірмами, виробила численні варіанти типових контрактів на виконання інжинірингових послуг, які стали досить широко використовуватися при здійсненні таких операцій. Ці типові контракти розробляються національними асоціаціями, що поєднують інженерні фірми окремих країн, міжнародними асоціаціями інженерних фірм, Європейською економічною комісією ООН, а також окремими великими фірмами.

Серед типових контрактів на надання інженерно-консультаційних послуг найчастіше використовують "Посібник зі складання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг, включаючи пов'язані з цим аспекти технічного сприяння", розроблений Комітетом з розвитку торгівлі ЄЕК ООН, "Міжнародний зразок форми договору між замовником і інженером-консультантом" і "Міжнародні загальні умови договору між замовником і інженером-консультантом", розроблені Міжнародною федерацією інжене-рів-консультантів (МФ1К). ь

Міжнародний договір на консультативний інжиніринг включає такі умови: сторони, преамбула, предмет і сфера дії договору, терміни початку і закінчення надання консультаційних послуг, передача прав і обов'язків консультанта, зобов'язання консультанта, зобов'язання замовника, невиконання договірних зобов'язань сторонами, звільнення від відповідальності за наслідки невиконання договірних зобов'язань (фор'с-мажорна обставина), методи розрахунку винагороди консультанта, оподатковування, збори і мита, інтелектуальна власність і запатентована інформація, вступ договору в силу, припинення дії договору, застосовувані технічні стандарти, застосовуваний закон і пов'язанії з ним питання.

Згідно з "Посібником зі складання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг", до переліку консультаційних послуг входять:

§ проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, пов'язаних із загальним проектуванням;

§ планування і підготовка креслень і кошторисів витрат;

§ основне планування і складання нроірам фінансування;

§ підготовка попередніх ескізів;

§ підготовка проектної документації, креслень і специфікацій;

§ призначення торгів;

§ оцінювання пропозицій відносно устаткування;

§ консультування замовника відносно всіх заявок на підряди, оферент, цін та оцінок для здійснення відповідних робіт, контроль за монтажем устаткування та його підключенням;

§ забезпечення провідних вказівок і інструкцій для підрядчика, повідомлення про помилки й недогляд в інструкціях замовника;

§ набір персоналу залежно від того, буде консультант виконувати свої завдання самостійно чи разом зі своїми співробітниками, чи ж він може доручити виконання цих завдань іншим особам або фірмам;

§ забезпечення можливостей обговорення проблем, що виникають;

§ координація діяльності інших учасників проекту;

§ технічне сприяння (тією мірою, в якій воно включає послуги в рамках консультативного інжинірингу);

§ передача замовникові по завершенні проекту звітів про виконану роботу.

На стадії будівництва консультант може виконувати обов'язки, пов'язані з контролем за виконанням договору і його регулюванням, наприклад, він може віддавати різні розпорядження, дозволяти платежі, а також видавати свідоцтва про завершення робіт. У тих випадках, коли консультант займається інспектуванням проекту і контролем за його здійсненням, важливо передбачити в договорі процедури інформування консультантом замовника й одержання від нього інструкцій і дозволів.

Сторони іноді домовляються про те, що консультант виділить одного