Викликає цікавість наявність у рівнянні (9.36) серед значимих незалежних змінних номінального (NER) і реального (RER) обмінних курсів аргентинської грошової одиниці. Знаки коефіцієнтів при цих незалежних змінних свідчать про те, що девальвація національної валюти стимулює експорт послуг, а зростання реального обмінного курсу його стримує.

Протягом 90-х років уряд Аргентини при реалізації валютної політики використовував режим твердої прив'язки національної грошової одиниці до американського долара: з 1991 по 2000 р. один аргентинський песо вільно обмінювався на один американський долар. Результатом цієї політики стало досягнення фінансової стабілізації в Аргентині; зростав реальний обмінний курс національної валюти (наприкінці 2000 року він на 32% перевищував показник 1991 p.). Ця ситуація була вигідна іноземним інвесторам, однак, як показав аналіз балансу товарів і послуг, такий режим валютного курсу не привів до істотного підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції, виробленої на території Аргентини.

Коефіцієнти рівняння (9.38) свідчать про те, що зростання обсягів ШІ, товарного експорту й імпорту призводить до збільшення вивезення доходів від іноземних інвестицій з економіки Аргентини. Цей показник зростав від 6 млрд дол. у 1991 р. до 7,2 млрд. у 1994 p., 11,7 млрд. у 1997 p. і 14,97 млрд у 2000 р. У 2001 p. спостерігався незначний спад - 13,9 млрд дол. Цей спад був зумовлений фінансовою кризою та девальвацією аргентинського песо, що відбулися наприкінці 2001 р.

У цілому ж у 1980-2004 pp. з економіки Аргентини, як доходи від іноземних інвестицій, було вивезено 201,4 млрд дол. Приплив ШІ за той же період часу склав 94,4 млрд дол. (табл.9.23).

Таблиця 9.23

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Аргентини в 1980-2004рр., млрд дол. |

Показники 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2004

Баланс поточних операцій | -4,774 | -0,952 | 4,552 | -5,174 | -8,989 | 3,352

Експорт товарів | 8,021 | 8,396 | 12,354 | 21,161 | 26.341 | 34,550

Імпорт товарів | 9,394 | 3,518 | 3.726 | 18,804 | 23,889 | 21,311

Експорт послуг | 1,876 | 1,651 | 2.446 | 3,816 | 4,807 | 5,151

Імпорт послуг | 3,788 | 2,187 | 3,120 | 7,233 | 9,130 | 6,841

Доход від інвестицій, кредит | 1,305 | 0,282 | 1,854 | 4,385 | 7,446 | 3,494

Доход від інвестицій, дебет | 2,817 | 5,576 | 6,254 | 9,054 | 14,967 | 12,378

Завезені ПІІ | 0,678 | 0,919 | 1,836 | 5,609 | 10,418 | 4,084

Вивезені ПІІ | 0,110 | 0 | 0 | 1,497 | 0,901 | 0,351

У 90-і роки також спостерігалося стабільне збільшення припливу в Аргентину доходів від іноземних інвестицій: 1,7 млрд дол. у 1991 p., 3,5 млрд у 1994 p., 5,5 млрд у 1997 p. і 7,4 млрд дол. у 2000 році. У 2001 р. спостерігався спад - 5,6 млрд дол. При цьому чисельні значення доходів національних інвесторів за кордоном (66,5 млрд дол. за 1980-2004 pp.) істотно відстають від доходів іноземних інвесторів в Аргентині, що й зумовлює стабільно негативне сальдо доходів від інвестицій платіжного балансу Аргентини. Його сумарне негативне сальдо в 1980-2004 pp. склало -134,9 млрд дол.

Коефіцієнтами рівняння (9.39) визначається ступінь впливу зовнішньої торгівлі і вивезення доходів від іноземних інвестицій на баланс поточних операцій Аргентини. При цьому у зв'язку з тим, що коефіцієнти при операціях, що приводять до припливу капіталу в Аргентину (експорт послуг, увезення до країни прибутків від іноземних інвестицій), трохи вищі, ніж коефіцієнти при операціях, що призводять до відтоку капіталу з Аргентини (імпорт послуг, вивезення із країни прибутків від іноземних інвестицій), можна констатувати деяке поліпшення балансу поточних операцій Аргентини. Дійсно, його негативне сальдо наприкінці 90-х років та на початку XXI ст. скорочувалося: -14,5 млрд дол. у 1998 p., -11,9 млрд у 1999 p., -8,99 млрд у 2000 p. і -3,3 млрд дол. у 2001 p.

Незважаючи на деякі поліпшення структури балансу поточних операцій Аргентини, його знак залишався негативним, що й призводило до збільшення зовнішнього боргу національної економіки. У цілому в 1980-2001 pp. сумарне негативне сальдо балансу поточних операцій Аргентини склало понад 111 млрд дол.

На основі сказаного можна зробити висновок, що приплив ШІ в Аргентину, як і в Бразилію, не тільки не сприяв підвищенню міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, а навпаки, призвів до наявності стабільно негативного сальдо балансу поточних операцій. Це, в свою чергу, стало основною причиною валютно-фінансової кризи, що вразила Аргентину наприкінці 2001 р.

Однак стрімка девальвація національної валюти Аргентини, що відбулася під час фінансової кризи, призвела до суттєвого поліпшення як торгівельного балансу, так і балансу поточних операцій країни: у 2002 р. баланс поточних операцій Аргентини досяг найкращого за всю історію значення - 8,7 млрд дол..

Вплив ШІ на економіку Чилі проаналізуємо за допомогою двох регресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені в Додатку б, Б. 3):

Е = 5257,538 + 0,3361 FDI in + 0,672 GFI - 0,28 RER (9.40)

СА = 14,613 + 1,008 Е - 0,998 І + 0,917 1С - 0,993 Ш + 1,126 ES - 1,034 IS (9.41)

Знак коефіцієнтів регресійної моделі (9.40) свідчить про те, що приплив прямих іноземних інвестицій, як і збільшення обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, стимулюють товарний експорт Чилі, а зростання реального обмінного курсу чилійської грошової одиниці призводить до протилежного результату.

Протягом 90-х років знак торгового балансу Чилі не був постійним, і його сумарне сальдо в 1991-2000 pp. склало 1,3 млрд дол. При цьому наприкінці 90-х років та на початку XXI ст. торговий баланс Чилі був позитивний: 1,7 млрд дол. у 1999 p., 2,1 млрд у 2000 p., 1,8 млрд у 2001 p., 2,4 млрд у 2002 р., 3,5 млрд у 2003 р. і майже 9 млрд дол. у 2004 р.

Цілком можливо, що це поліпшення торгового балансу Чилі, як випливає з регресійної моделі (9.40), було викликано значним припливом ПІІ: 4,6 млрд дол. у 1998 p.,

9,2 млрд у 1999 p., 4,86 млрд у 2000 p. і 7,6 млрд дол. у 2004 p. Однак суттєве поліпшення торговельного балансу Чилі, безумовно, також пов'язано із зростанням світових цін на сировину.

Сальдо торгівлі послугами в Чилі негативне. Проте негативне сальдо в торгівлі послугами цілком перекривається позитивним торговим балансом. Так, у 1980-2004 pp. сумарне сальдо торгівлі товарами і послугами платіжного балансу Чилі дорівнювало 15,6 млрд дол.

Як і в інших країнах Латинської Америки, у Чилі існує негативне сальдо доходів від іноземних інвестицій. За цієї статтею платіжного балансу в 1980-2004 pp. з Чилі було вивезено 78,3 млрд дол., шо більше обсягу прямих іноземних інвестицій, які надійшли до національної економіки, - 60,9 млрд дол.

У регресійній моделі (9.41) представлені фактори, що визначають баланс поточних операцій Чилі. І якщо вплив імпорту товарів і послуг на платіжний баланс країни практично цілком скомпенсований експортом товарів і послуг, вивезення з Чилі доходів від іноземних інвестицій значно перевищує приплив капіталу від національних інвестицій за кордоном. У результаті баланс поточних операцій Чилі, як і в Бразилії й Аргентині, для більшості років мав негативне значення. У 1980-2004 pp. сумарне негативне сальдо балансу поточних операцій Чилі склало 36,4 млрд дол. (табл.9.24).

Таблиця 9.24

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Чилі в

1980-2004рр., млрд дол.

Показники | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2004

Баланс поточних операцій | 1.971 | 1,412 | 0.484 | -1,349 | -0,897 | 1,389

Експорт товарів | 4,705 | 3,804 | 8.372 | 16,025 | 19,210 | 32,024

Імпорт товарів | 5,469 | 2,920 | 7,089 | 14,644 | 17,091 | 23,005

Експорт послуг | 1,263 | 0,692 | 1.848 | 3,332 | 4,082 | 5,956

Імпорт послуг | 1.583 | 1.080 | 2.076 | 3,657 | 4,801 | 6,536

Доход від інвестицій, кредит | 0.308 | 0,200 | 0.484 | 0.868 | 1,597 | 1,509

Доход від інвестицій, дебет | 1.308 | 2.256 | 2.221 | 3,582 | 4,453 | 9,610

Завезені ПІІ | 0.213 | 0.144 | 0,661 | 2,957 | 4,860 | 7,602

Вивезені ПІІ | 0 | 0.001 | 0.007 | 0,752 | 3,986 | 0,943

Отже, приплив ШІ вплинув на конкурентоспроможність товарів, випущених на території Чилі. Разом з тим значне вивезення прибутків від іноземних інвестицій істотно погіршує баланс поточних операцій країни, що призводить до збільшення зовнішньої заборгованості національної економіки.

Вплив ПП на економіку Колумбії оцінимо за допомогою таких реіресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені