Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Основні шляхи і методи протидії відмиванню "брудних" грошей в різних країнах

Основні шляхи і методи протидії відмиванню "брудних" грошей в різних країнах.

План

1. Сполучені Штати Америки 

2. Велика Британія

3. Німеччина

4. Франція 

5. Швейцарія 

6. Польща 

Сполучені Штати Америки

Ця країна однією з перших визнала відмивання "брудних" грошей карним злочином. Така дефініція з'явилася в Кримінальному кодексі США в результагі його доповнення законом від 27 жоишя

1986 року про боротьбу з відмиванням грошей.

За цим законом, злочин відмивання ірошей скоює "кожний, хто знає, що власність, яка бере участь у проведенні фінансової операції, є доходом від протизаконної діяльності, спрямованої на:

§ проведення чи спробу здійснення фінансової операції, яка включає такі доходи з наміром надати підтримку тим видам протизаконної діяльності, які перераховані в законі і які включають майже всі серйозні ознаки карної діяльності, організованої злочинності й обігу наркотиків;

§ здійснення фінансової операції, яка має намір порушення вимог статей федерального Податкового кодексу;

§ свідоме здійснення трансакції з наміром приховання частково чи цілком, суті справи, місця, джерела, власника чи особи, яка контролює доходи від певної протиправної діяльності;

§ здійснення фінансової угоди з невиконанням обов'язку надання звіту про обіг готівки.

Ця дефініція розширена додатковим розпорядженням, у якому говориться, що "злочин відмивання грошей скоює кожна особа, яка перевозить, переказує чи переміщує цінні чи грошові фонди в (або з) Сполучені Штати:

§ з наміром подальшого проведення протиправних дій, перерахованих у законі;

§ щоб приховати або замаскувати суть, місце, джерело, власника чи особу, яка контролює доходи від згаданої протиправної діяльності, якщо вона знає, що ці доходи походять від однієї з форм протиправної діяльності;

§ щоб уникнути обов'язку інформування про трансакцію, якщо вона знає, що доходи походять від протиправної діяльності".

Подальше розширення складу злочину відмивання грошей міститься в 1957-му параграфі закону. Він дає визначення свідомої участі чи спроби участі в грошових трансакціях, які перевищують 10 000 доларів, якщо ці гроші отримані в результаті протиправної діяльності, визначеної в законі. Для кваліфікації складу злочину необхідна наявність факту усвідомлення виконавцем того, що гроші, які відмиваються, отримані протиправним шляхом.

Разом з тим, для кваліфікації складу такого злочину необов'язкова наявність у ньому дій, які містять намір проведення незаконної діяльності чи приховування факту нелегальної діяльності або джерела нелегальних коштів. Суб'єктом злочину відмивання ірошей може бути також особа - посередник у торгівлі товарами, закупленими на гроші, які походять від злочинної діяльності.

Таким чином, у Кримінальному кодексі США дуже широко тлумачиться дефініція відмивання грошей і в той же час визначені конкретні ознаки даного злочину. Об'єктом відмивання в ньому визнаються доходи, які виникають у результаті здійснення різних видів злочинів, склад яких позначений в інших статтях кодексу. При цьому особливе значення надається доходам, які утворюються від виробництва, контрабанди, продажу і розповсюдження наркотиків. У дефініції міститься пряма вказівка на те, що процедура відмивання грошей пов'язана зі зловживанням фінансовими операціями з метою маскування величини, місця, джерела і власника незаконно отриманих доходів. На відміну від законодавства інших держав, Кримінальний кодекс США співучастю у відмиванні грошей називає невиконання обов'язку надавати звіт Службі Внутрішніх доходів Міністерства Фінансів шодо операцій з готівкою і безготівкових коштів. Відмиванням грошей також визнана будь-яка діяльність у фінансовому середовищі, яка переслідує мету ухилення від сплати податків, а також надання помилкових даних, які стосуються сплати податків.

Велика Британія

Вперше визначення відмивання грошей було введено в Кримінальний кодекс Законом від 15 березня 1989 року Про запобігання тероризму". Стаття 11 цього Закону називала відмивання ірошей злочином, який полягав в "укладенні договору чи в залученні яким-небудь іншим способом у дії з надання допомоги іншій особі у володінні чи контролі над фінансовими коштами, які одержані від тероризму".

У 1994 р. британські законодавці вводять у Кримінальний кодекс повніше визначення відмивання грошей. У статті 49 Закону "Про боротьбу з торгівлею наркотиками" відмиванням грошей назвали "одержання, володіння, приховання, використання і переказ доходів, одержаних від торгівлі наркотиками, якщо це відбувається з усвідомленням джерел походження цих доходів". До складу цього злочину була також включена участь у договорі, який переслідує мету збереження чи контролю над доходами, одержаними від торгівлі наркотиками чи створення можливості використання цих доходів або придбання за них власності шляхом інвестицій. До злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей, також віднесене: неповідомлення органів правопорядку про походження грошей від торгівлі наркотиками чи навіть про підозри про таке походження для осіб, які мають справу з такими ірошима через виконання службових обов'язків або в зв'язку з веденням господарської діяльності, якщо тут введений відповідний порядок повідомлення правоохоронних органів про такі факти чи підозри. До співучасті у вимиванні ірошей віднесене також розголошення стороннім особам інформації, яка була раніше передана органам правопорядку з метою початку розгляду в справі про торгівлю наркотиками і заподіяння такими діями шкоди подальшому карному розслідуванню.

Треба зазначити, що бездіяльність фінансових установ, які не перешкоджали легалізації незаконно отриманих доходів, вважається тут карним злочином. Винних позбавляють волі на строк до 14 років і обкладають штрафом. Розголошення інформації злочинцю чи третім особам загрожує позбавлення волі до 5 років, громадянам, які знали про згадані операції і не повідомили поліції про них - до 5 років тюремного ув'язнення.

Одночасно уряд Великої Британії посилив контроль над діяльністю офшорних зон на територіях Британських домініонів. Щоб запобігти спробі легалізації злочинно отриманих доходів в міжнародних масштабах і перешкодити їх відмиванню, уряд Великої Британії на початку 1998 р. провів ревізію систем банківського регулювання островів Гернсі, Джерсі (протоки Ла-Манш) і Мен (Ірландське море) (43, с. 322].

Німеччина

Склад злочину "відмивання ірошей" визначається параграфом 261 Кримінального кодексу Німеччини в такий спосіб:

1) той, хто відносно до майнового об'єкта, джерелом походження якого є:

а) злочин, скоєний іншою особою;

б) правопорушення, вчинене іншою особою і описане в параірафі 29, абз. І/І Закону "Про наркотики", чи

в) правопорушення, вчинене членом злочинного угруповання (параіраф 129), вчинить дії, які означають приховання самого иього об'єкта чи його походження, або вчинить чи спробує унеможливити

встановлення походження цього об'єкта, його виявлення, конфіскацію, арешт, вилучення чи збереження після цього вилучення, карається позбавленням волі на термін до п'яти років чи грошовим штрафом;

2) піддається покаранню і той, хто

а) привласнює собі чи передає третій особі,

б) зберігає чи використовує у своїх інтересах або в інтересах третьої особи майновий об'єкт, зазначений в абзаці 1, якщо він знав про походження об'єкта в той момент, коли заволодів ним.

3) замах карний;

4) в особливо тяжких випадках передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на термін від шести місяців до десяти років. Особливо тяжкий випадок мас місце, як правило, тоді, коли дії злочинця

становлять для нього промисел чи він - член організації, створеної з метою тривалого відмивання грошей;

5) той, хто у випадках, визначених в абз. 1 і 2, з легковажності не розуміє, що предмет походить від названої в абз. 1 протиправної дії іншої особи, карається позбавленням волі до двох років чи грошовим штрафом.

Тут доречно вказати на дві важливі відмінності дефініції відмивання грошей від подібних дефініцій, які містяться в Британському Кримінальному кодексі і КК США. Насамперед це стосується складу злочину. Перелік правопорушень, від яких походять "брудні" гроші, не обмежується злочинами, пов'язаними з наркотиками (і навіть двома або трьома видами організованої злочинності). До нього входять будь-які злочини, "вчинені іншою особою". Уже спроба зробити перераховані дії спричиняє покарання. Більше того, посилання на непоінформованість про походження сумнівного предмета не звільнює від відповідальності одержувача, користувача чи розпорядника майна або грошей. Законодавці визнали за необхідне, щоб відповідальність лягла і на тих, хто з легковажності чи грубої необачності не знав, що предмет походить від одного з перерахованих у статті КК злочинів. Усього дефініція відмивання грошей у німецькому законодавстві містить у собі вісім ознак злочинної діяльності. Відомий знавець даної проблеми, польський кримінолог Веслав Ясінський, вважає, що настільки широке тлумачення складу такого злочину може викликати труднощі в тлумаченні і практичному застосуванні даної статті карного законодавства.

У німецькому Кримінальному кодексі, параграф 261, докладно пояснюється суб'єктивна сторона складу злочину. Вона допускає подвійний намір, а саме: 1) знання про злочинне походження майна чи грошей; 2) намір приховати, перешкодити розслідуванню відмивання грошей. Наявність цього подвійного наміру повинен установлювати суд.

Німецьке законодавство чітко відокремлює первинний (вихідний) злочин від вторинного. Первинний (як правило, тяжкий) злочин слугує джерелом походження майна, яке відмивається. Суб'єкт первинного злочину не може виступати одночасно суб'єктом вторинного злочину, яким є саме відмивання майна, цінностей чи грошей. Оскільки первинний злочин відноситься до розряду більш тяжких, то і склад первинного злочину цілком поглинає склад вторинного злочину. Тому суб'єкт вторинного злочину - відмивання грошей - повинен знати чи здогадуватися


Сторінки: 1 2 3