§ ринок алюмінію: експортери - Росія, Австралія, Норвегія, Бразилія; імпортери - Японія, США, Німеччина, Італія, Бельгія, Франція, Нідерланди, Велика Британія;

§ ринок рафінованого свинцю: експортери - Австралія, Канада, Мексика; імпортери - США, країни ЄС;

§ ринок цинкових руд і концентратів: експортери - Канада, Швеція, Перу, Мексика; імпортери - Німеччина, Франція, Бельгія, Японія;

§ ринок олов'яних концентратів і рафінованого олова: експортери - Австралія, Перу, Болівія, Канада; імпортери - країни ЄС, США, Японія;

§ ринок нікелю: експортери - Канада, Нова Каледонія; імпортери - Японія, США, Німеччина;

§ ринок золота: експортери - ПАР, США, Австралія, Канада.

Велике економічне значення у світовому масштабі має золото, яке раніше було основою грошової і валютної систем. Однак внаслідок офіційної демонетизації золото вийшло з грошового обігу й осіло в скарбах, а операції з ним відбуваються на світових ринках золота.

Золото на ринки постачається у вигляді стандартних зливків:

§ зливки міжнародного зразка в 400 тройських унцій (12,5 кг) з пробою не менше 995;

§ великі зливки масою в декілька кілограмів з пробами від 900 до 916,6; * малі зливки 1005-990 г.

На ринках золота продаються також золоті монети як старого карбування, так і сучасні ювілейні та сувенірні монети.

До світових ринків золота відносяться Лондон, Цюрих, Нью-Йорк, Гонконг, Дубай та ін.

Характеристика світового ринку золота наведена в табл.7.7 [63, с. 17J.

Таблиця. 7.7

Стан світового ринку золота, т

Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2007

Постачання | 3988 | 3922 | 3958 | 3799

видобування | 2356 | 2396 | 2361 | 2382

Вторинне виробництво | 1100 | 836 | 1015 | 897

Хеджування | 68 | 73 | 83 | 72

Продажі центральними банками | 464 | 616 | 499 | 448

Попит | 4331 | 4301 | 3894 | 3580

Ювелірне виробництво | 2854 | 2984 | 2310 | 2357

Офіційний попит на монети | 91 | 101 | 103 | 97

Електрона промисловість | 332 | 357 | 372 | 403

Інші кінцеві сфери використання | 350 | 393 | 315 | 323

Попит з боку біржових торгових фондів | 125 | 192 | 209 | 101

Закупівля центральними банками | 61 | 43 | 100 | 0

Дехеджування | 518 | 232 | 486 | 300

Баланс | -343 | -379 | 64 | 219

Найбільшим у світі видобувачем золота є Південне-Африканська Республіка, яка щорічно дає понад 22% загальносвітового його видобутку; США видобуває 15%, Австралія - 13, Канада - 7, Китай - 6, Росія - 4, Індонезія - 3% [63, с. 17].

На світові ринки золото потрапляє через дилерів. "Золоті" дилери - це особливі фірми, яких нараховується не більше ніж 20. У вузькому значенні власне "золотими" дилерами виступають лише 5 фірм, які традиційно утворюють Лондонський ринок; їхній список очолює банківський дім Ротшильдів. Сюди входять також члени "великої трійки" швейцарських банків з головними конторами в Цюріху, який як міжнародний ринок золота не поступається Лондону.

Особливістю ринку кольорових металів є відсутність світових цін на сировину кольорових металів. Це пов'язано з наявністю великого розмаїття якісних характеристик вихідної сировини. Ціни на сировину прямо залежать від цін на рафінований метал. Світовий ринок палива включає торгівлю товарами розділу З СМТК:

§ вугілля, кокс, брикети (група 32);

§ нафта, нафтопродукти і подібні їм товари (група 33);

§ природний і штучний газ (група 34);

§ електроенергія (група 35).

Провідна роль на цьому ринку належить нафті (близько 40% світового виробництва і споживання), кам'яному вугіллю (близько 31%), газу (близько 23%).

До найбільших виробників нафти і нафтопродуктів відносяться Саудівська Аравія, США, Ірак, Мексика, Росія, Китай. Частка країн - учасниць ОПЕК у світовій торгівлі нафтою становить близько 65%.

Найбільший у світі імпортер - США: у загальному обсязі споживання нафти, який оцінюється в 20 млн. барр. на добу, на імпорт цієї країни припадає близько 12 млн бар. ОПЕК забезпечує 36,5 % загального попиту на нафту країн-споживачів. На найближчі 5 років цей показник зросте до 40 % і упродовж 10 років перевищить 50 %. Згідно з прогнозом, попит на нафту збільшується в середньому на 1,6 % щорічно і до 2030 р. становитиме 120 мли бар. на добу. Для забезпечення такого зростання попиту знадобляться великі інвестиції. Понад 60 % приросту потреби нафти припадатиме на країни, що розвиваються (особливо азіатські). Частка країн, що розвиваються, у світовому попиті підвищиться в 2030 р. до 43 % [55, с. 89].

У наступному десятилітті нафта з часткою в 40 % збереже домінуючу роль у глобальному споживанні первинних енергоносіїв. її ціна залишиться еталоном на світовому ринку паливно-енергетичних товарів.

Світовий видобуток вугілля в 2006 р. становив 4,0 млрд т, у тому числі на енергетичне припадало 3,5 млрд т і на коксуюче - 0,5 млрд т. На країни ЄС припадає 930 млн т, СНД - 335, Китай - 960, Індію - 312, Австралію - 253 млн т.

Міжнародна торгівля кам'яним вугіллям має тенденцію до розширення. Так, у 2006 р. порівняно з 2001 р. світовий експорт зріс на 11%. Це пов'язано з тим, що запаси вугілля в світі великі і вони відносно легкодоступні; є можливість диверсифікувати його поставки; він знаходить збут по всьому світі за досить стабільними цінами.

Основними експортерами вугілля є країни ОЕСР, Австралія, США, Китай, ПАР, Колумбія, Індонезія, СНД, а імпортерами - країни ОЕСР, Японія, Республіка Корея, Тайвань, Німеччина, Нідерланди.

У ціновій боротьбі на світовому ринку виграють країни, що добувають вугілля відкритим способом (ПАР, Австралія).

Світовий ринок природного газу розвивається під впливом змін на ринку рідкого палива. Особливий інтерес виявляється до зрідженого природного газу, оскільки його використання на електростанціях, в автомобілях, літаках, вертольотах постійно зростає. Торгівля зрідженим газом зосереджена в основному в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і становить близько 75% світової торгівлі цієї продукції. Світовий експорт зрідженого газу становить близько 90 млн т, а вартість його світового товарообігу перевищує 10млрд. дол.

На швидко зростаючому газовому ринку Європи до кінця поточного десятиріччя очікується підвищення цін, оскільки не буде можливості повністю задовольнити попит за рахунок поставок з родовищ з низькими витратами на освоєння і видобуток. Після 2010 р. споживання природного газу в світі перевищить використання вугілля.

До 2020 р. частка газу у світовому енергозабезпеченні зросте до 26-28 %, а вугілля - знаходитиметься в межах 19-24 %.

Провідні експортери природного газу в континентальні західноєвропейські країни - Росія, Норвегія, Нідерланди. Експорт газу Росією в 2001 р. становив 167 млрд куб. м на суму 14,5 млрд дол., або 42 % світового експорту; в 2005 р. він досяг 240 млрд куб. м, а в 2010 p.- 270 млрд куб. м [].

Нині за рахунок нафти, газу та вугілля покривається 85 % попиту на енергію, а через 50 років їх сумарна частка становитиме 60 %.

Наразі існує багато міжнародних міжурядових організацій торгівлі, що сприяють, розвитку торгівлі:

§ Світова організація торгівлі (COT);

§ Міжнародний торговий центр ЮНКТАД/ СОТ (МТЦ);

§ Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР);

§ Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД);

§ Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН);

§ Комісія ООН з міжнародного торговельного права;

§ Азіатсько-Тихоокеанська економічна і соціальна комісія ООН;

§ Світова митна організація (СМО);

§ Всесвітній банк;

§ Міжнародний валютний фонд та ін.

Торгівля окремими видами товарів на світовому ринку координується спеціалізованими міжнародними організаціями. Так, на ринку продовольства помітну роль відіграє Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), що є спеціалізованою установою ООН (заснована в 1945 p.). її основними цілями є: підвищення якості харчування і життя; вдосконалювання виробництва і розподілу продовольства й іншої сільськогосподарської продукції; поліпшення умов життя сільського населення; внесок у розвиток світової економіки. До інших міжнародних організацій , що займаються регулюванням того чи іншого ринку продовольства, відносяться:

§ Міжнародна рада по зерну (МРЗ);

§ Міжнародна організація з цукру (створена в 1968 p., зі штаб-квартирою в Лондоні);

§ Асоціація країн - продуцентів кави (регулювання ринку кави здійснюється також на підставі міжнародних угод з кави, остання укладена в 1994 p.);

Регулюванню світового ринку вовни сприяє діяльність Міжнародного секретаріату з вовни.

Координацію дій країн - експортерів міді на світовому ринку здійснює Міжурядова рада країн - експортерів міді (СШЕК); регулювання ринку бокситів - Міжнародна асоціація бокситодобуваючих країн (ІБА); ринку олова - Асоціація країн-виробників та ін.

На ринку палива особливе місце посідає Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), яка утворена в I960 р. Вона координує й уніфікує нафтову політику держав-членів і визначає засоби захисту їх інтересів; проводить роботу зі стабілізації цін на світових нафтових ринках; сприяє стійким доходам країн-виробників нафти і регулярному постачанню нафтою країн-споживачів; займається питаннями охорони навколишнього середовища.

Щоб стабілізувати розвиток міжнародної торгівлі сировиною,