Таблиця4.4

Розрахунок чисельності основних і допоміжних виробничих працівників в цеху

Назва професії | Розряд | Чисельність працівників | Обліковий | Спискова

Явочна в зміну,

Чявзм | Явочна на добу,

Чявдоб | Штатна,

Чшт | коефіцієнт,

kобл | чисельність працівників, Чсп

Оператор установки | V | 1 | 3 | 4 | 1,14 | 5

Оператор установки | VI | 1 | 3 | 4 | 1,14 | 5

Машиніст компресорної установки | VI | 1 | 3 | 4 | 1,14 | 5

Машиніст установки ЛК-6У | VI | 1 | 3 | 4 | 1,14 | 5

Всього працівників | 4 | 12 | 16 | - | 20

ПРИКЛАД 4.2. Для апаратників, які обслуговують печі випалювання, встановлений такий регламент роботи і тривалість виконання його окремих операцій: оперативний час на виконання постійних робіт - контролю за технічними показниками приладів, регулювання завантаження колчедану, нагляду за процесом його горіння, нагляду за станом печі, перевірку і прочищення повітряних зводів, перевірку якості огарку - складає 70 хвилин; на виконання періодичних робіт -20,42 хвилини. На виконання супутніх операцій передбачено 19% оперативного часу. Тривалість робочої зміни - 8 годин, час відпочинку складає відповідно до регламенту - 20 хвилин. На основі наведених показників необхідно встановити штатний норматив обслуговування однієї печі випалення Скільки апаратників потрібно мати на дільниці сірчанокислотного цеху щозміни, якщо вона має 8 печей марки ВХЗ?

РІШЕННЯ. Розрахунок штатного нормативу обслуговування печі випалювання здійснимо за формулою (4.24): ((70+20,42) х (1 + 0.19)) /(480 - 20) = 0,2339 осіб. Отже, при наявності на дільниці сірчанокислотного цеху 8 печей марки ВХЗ штат обслуговування на зміну повинен скласти 8 х 0,2339 = 1,87 = 2 апаратника.

Облікова чисельність промислово-виробничого персоналу на плановий період (Чпвп) визначається виходячи з базисної чисельності (Чб), планового індексу зміни обсягу виробництва (JQ) і відносної економії чисельності, отриманої в результаті факторних розрахунків зростання продуктивності праці (ЕПТЧ), і розраховується за формулою (4.26):

Взагалі, чисельність робітників (Чр) визначається трьома методами:

1. За нормами часу за формулою (4.27):

де tMQ- планова трудомісткість одиниці визначеного виду продукції, людино-годин;

n - номенклатура виготовлюваної підприємством продукції;

Q - кількість виробів даного виду продукції, натуральних одиниць;

ТЕФ- баланс робочого часу одного працівника (розрахунковий ефективний фонд робочого часу);

kвн - очікуваний коефіцієнт виконання норм виробітку в цілому по цеху, підприємству тощо.

2. За штатними робочими місцями за формулою (4.28):

де Ri- чисельність робочих місць з обслуговування і-го виду устаткування;

m - кількість наявного на підприємстві устаткування;

TустЕФ- ефективний фонд часу устаткування.

3. За нормами обслуговування за формулою (4.29):

де Нобсл - норма обслуговування, тобто кількість агрегатів, обслуговуваних одним працівником;

nзм - кількість робочих змін;

q - кількість наявних робочих місць.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах, а також додаткових робітників розраховується за нормами обслуговування з урахуванням змінності робіт.

Чисельність керівників, фахівців і службовців розраховується за кожною виконуваною ними функцією методом прямого нормування чи методом кореляційної залежності. Керівники підприємств при встановленні чисельності управлінського персоналу можуть скористатися типовими штатними розкладами, розробленими на науковій основі за допомогою загальноприйнятих принципів, керуючись прийнятою в цеху організаційною структурою управління.

Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу визначається на основі встановлених норм обслуговування. Чисельність стажерів (учнів) визначається відповідно до плану підготовки кадрів підприємства. Чисельність охоронної служби визначається в залежності від існуючої території, кількості посад, змінності роботи, кримінальної обстановки тощо.

Чисельність непромислового персоналу не залежить від чисельності промислово-виробничого персоналу і визначається окремо за кожним видом діяльності з урахуванням особливостей інфраструктури (дитячі установи, житлово-комунальне господарство, підсобне господарство тощо).

Показники руху персоналу на підприємстві

Рух (оборот) працівників на підприємстві характеризують такі показники:

- коефіцієнт обороту за прийомом (kоп) - це відношення чисельності всіх прийнятих працівників за даний період (Чпр) до середньоспискової чисельності працівників (Чсп) за той же період визначається за формулою (4.30);

- коефіцієнт обороту за вибуттям (kов) - це відношення усіх вибулих працівників (Чвив) до середньоспискової чисельності працівників (Чсп), яке обчислюється за формулою (4.31);

- коефіцієнт плинності кадрів (kпл) - це відношення вибулих з підприємства працівників з неповажних причин (з ініціативи працівника, через прогули, порушення трудової дисципліни тощо) (Чвибнп) до середньоспискової чисельності (Чсп), який визначається за певний період за формулою (4.32):

Для оцінки персоналу підприємства можна використовувати також показники, що визначають рівень трудової дисципліни за кількістю неявок на роботу; відповідність кваліфікації працівників рівню складності виконуваних робіт; показники, що характеризують структуру персоналу підприємства тощо.

Рівень дисципліни (kд) визначає кількість неявок (невиходів на роботу) (tн) до загальної кількості відпрацьованих за визначений період людино-годин (Теф) і обчислюється за формулою (4.33):

Відповідність кваліфікації працівників рівню складності виконуваних робіт (kв) визначається як співвідношення середнього тарифного розряду групи працівників (Rпp) і середнього тарифного розряду виконуваних робіт (Rp) за формулою (4.34):

Структура персоналу підприємства представляє собою характеристику питомої ваги кожної з його складової груп (Ічі), відтворену у відсотках до сумарної чисельності всього промислово-виробничого персоналу підприємства (Xпвп). вона розраховується за формулою (4.35):

Кадрова політика підприємства

Управління персоналом неодмінно пов'язане з розробкою і реалізацією кадрової політики, основними завданнями якої є:

- задоволення потреби підприємства в кадрах;

- забезпечення раціонального розподілу, професійно-кваліфікаційного і посадового просування кадрів;

- ефективне використання трудового потенціалу підприємства.

Реалізація цих завдань передбачає виконання багатьох функцій, а саме:

- планування, наймання і розміщення робочої сили, включаючи добір, орієнтацію, переорієнтацію, перепрофілювання й адаптацію;

- навчання, підготовку і перепідготовку працівників, підвищення кваліфікації;

- оцінку персоналу (проведення атестації працівників, просування по службі й стимулювання до кар'єрного росту);

- визначення умов наймання, праці та її оплати;

- мотивацію праці і дотримання трудової дисципліни;

- забезпечення формальних і неформальних зв'язків, створення сприятливого психологічного клімату в колективі;

- реалізацію соціальних функцій (пільгове харчування на підприємстві, матеріальна допомога, організація відпочинку тощо);

- контроль за безпекою праці, інші.

Роботу з кадрами на підприємстві здійснюють усі лінійні керівники, а також деякі функціональні відділи: відділ кадрів, відділ праці і заробітної плати, відділ технічного навчання, керівники (директор, менеджери).

Рекомендована література

1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.

2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.: Атіка. 2002. -124 с.

4. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР) -1992. -№31.

5. Про інвестиційну діяльність: Закон України, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №47.

6. Про оплату праці / Закон України від 24.03.1995 р. №108/ 95-ВР в редакції Закону України від 06.02.1997 №50 / 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

7. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України в редакції від 22.05.1997 р. №283/ 97-ВР, зі змінами і доповненнями.

8. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16.01.2003 p. №433-IV.

9. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. №507-ХІ), зі змінами і доповненнями.

* * *

10. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО Новости, 2000. - 255 с.

11. Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики // Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - №8. - С. 24-30.

12. Бланк И.А. Управление активами. - К.: "Ника-ЦенТр", 2000. - 720 с.

13. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. -512 р.

14. Гетьман О.О. Економічне обґрунтування механізму функціонування підприємств у ринковому ієрархічному просторі // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту: Економічні науки. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ. -2001. - №2(6). - С. 94-97.

15. 15.Демченков B.C., Милета В.И. Системный анализ деятельности предприятий: М.: Финансы и статистика, 1990. - 182 с.

16. Економіка підприємства: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц./ Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.

17. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

18. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. – 207 с.

19. Кашин В.Н., Ионов В.Я. Хозяйственный механизм и эффективность промышленного производства. - М.: Наука, 1997. - 367 с.