Негативний торговельний баланс частково компенсується позитивним сальдо послуг, що багато в чому зумовлено добре розвинутою індустрією туризму в Чехії. При цьому, як і у випадку товарної торгівлі, зростання реального обмінного курсу національної валюти призводить до збільшення імпорту послуг (регресійна модель 9.138).

Діяльність у Чеській Республіці компаній із іноземними інвестиціями призводить до відтоку з країни капіталу, який постійно збільшується, у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. Так, якщо в 1993 р. за цією статтею платіжного балансу з Чехії було вивезено 664 млн дол., то в 1997 р. цей показник досяг 2,2 млрд, у 2000 p.- 3,3 млрд, а в 2004 p.- 8,2 млрд дол.

У регресійних моделях (9.139) і (9.140) представлені фактори, які впливають на цей процес. До них належать увезені ПІІ і зростання реального обмінного курсу чеської крони. За цією статтею платіжного балансу в період з 1993 по 2004 роки з Чехії було вивезено 41,4 млрд дол.

Вивезення чеських капіталовкладень за кордон призводить до збільшення надходжень у країну капіталу як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів чеських інвесторів за кордоном (20,3 млрд дол. за період з 1993 по 2004 роки) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.38).

Таблиця 9.38

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Чеської

республіки, в 1993-2004 рр., млрд дол.

Показники | 1993 | 1995 | 1997 | 2000 | 2003 | 2004

Баланс поточних Операцій | 0,466 | -1,373 | -3,621 | -2,689 | -5,785 | -5,594

Експорт товарів | 14,231 | 21.476 | 22,318 | 29,019 | 48,705 | 66,874

Імпорт товарів | 14,748 | 25,162 | 27,257 | 32,114 | 51,224 | 67,749

Експорт послуг | 4,721 | 6,725 | 7.131 | 6,839 | 7,789 | 9,694

Імпорт послуг | 3,708 | 4,881 | 5,388 | 5,435 | 7,319 | 9,216

Доход від інвестицій, кредит | 0,547 | 1,197 | 1,405 | 1,952 | 2,681 | 2,739

Доход від інвестицій, дебет | 0,664 | 1,300 | 2,196 | 3,322 | 6,965 | 8,172

Вивезені ПІІ | 0.089 | 0.036 | 0,027 | 0,042 | 0,207 | 0,572

Завезені ПІІ | 0,654 | 2.567 | 1,286 | 4,987 | 2,021 | 4,454

У рівнянні (9.141) представлені фактори, шо впливають на баланс поточних операцій Чехії. Зведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток б, Е. 2) свідчать про те. що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Чехії (торгівля послугами), не компенсує негативного внеску операцій, які призводять до відтоку фінансових ресурсів (торговельний баланс і сальдо доходів від іноземних інвестицій). У результаті, починаючи з 1994 p., баланс поточних операцій Чехії постійно ставав негативним, а його сумарне сальдо з 1993 по 2004 роки склало -33,9 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Чехії в 1993-2004 pp. цей показник склав -39 млрд дол.

Отже, приплив іноземних інвестицій у Чехію поки що не сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, а, навпаки, приводить до постійного відтоку з країни капіталів по поточним операціях.

Як і в Польщі, негативний баланс поточних операцій Чехії цілком фінансується за рахунок припливу іноземного капіталу, що дозволило Національному банку Чехії також нагромадити значні валютні резерви (17,7 млрд дол. на кінець 2001 p.).

Разом з тим, така ситуація хоч і менше загрозлива у порівнянно з Польщею, але також призводить до заборгованості, яка постійно збільшується, і зростаючої залежності національної економіки від припливу іноземного капіталу.

Оцінимо вплив ПІІ на економіку Угорщини. Невелика кількість спостережень (іноземні інвестиції реально стали надходити до Угорщини тільки з 1991 р.) не дозволила побудувати значимих багатофакторних і однофакторних регресійних моделей, які описували б вплив іноземних інвестицій на угорську економіку. Тому проаналізуємо роль підприємств із іноземними інвестиціями в економіці Угорщини без використання інструментів економетричного аналізу.

У зв'язку з завершенням процесу приватизації державної власності приплив інвестицій в Угорщину в другій половині 90-х років істотно поступався показнику 1995 р. (4,5 млрд дол.). Однак завдяки сприятливому інвестиційному клімату, стабільному внутрішньополітичному положенню і вступу до ЄС щорічний приплив ГШ в Угорщину знаходиться на досить високому рівні.

Угорщина порівнянно з іншими країнами регіону виділяється більшою роллю іноземного капіталу в економіці. Так, відношення іноземних активів, контрольованих через ПІІ, до ВВП Угорщини на початок 2000 року складало 40%. Аналогічний показник для Чехії дорівнював 33%, Болгарії - 20, Польщі - 17, Румунії - 16%.

При цьому в Угорщині підприємства з іноземним капіталом завдяки високому рівню конкурентоспроможності виробленої продукції, значним активам і вільному доступу до іноземної збутової мережі зайняли домінуюче положення в зовнішньої торгівлі, їхня частка в зовнішньоторговельному обороті досягає 70%.

Велика частина зовнішньоторговельних операцій угорських компаній з іноземними інвестиціями припадає на країни ЄС. При цьому для Угорщини ЄС ліквідував більшість тарифів і квот, за винятком обмежень на експорт сільськогосподарських товарів, текстилю і сталі.

Визнаючи в цілому позитивну роль іноземного капіталу у формуванні сучасної галузевої структури, деякі угорські аналітики відзначають прагнення західних інвесторів до монополізації цілих галузей і виробництв, ліквідації можливих конкурентів. В Угорщині під контроль іноземного капіталу, причому на пільгових умовах, потрапили такі галузі економіки, як цементна, паперова, поліграфічна, цукрова, тютюнова, маслоробно-жирова, лікеро-горілчана, будівництво автошляхів.

З двохсот найбільших компаній дві третини є компаніями з іноземними інвестиціями. Продукція, вироблена іноземними фірмами, становить понад 25% ВВП. Іноземні інвестори контролюють 66% підприємств у промисловості, 90% компаній - у сфері те-лекомунікацій, 60% - у паливно-енергетичному комплексі, 50% - у сфері торгівлі. На думку деяких експертів, на місце колишньої державної монополії "прийшла монополія іноземного капіталу".

В Угорщині, як і інших країнах ЦСЄ, після початку економічних реформ і активного залучення іноземного капіталу, товарний імпорт постійно перевищує експорт. Це свідчить про те, що, незважаючи на значні обсяги ПІІ, товари, випущені на території Угорщини, менш конкурентоспроможні порівняно з імпортною продукцією.

Сумарне негативне сальдо торговельного балансу з 1991 по 2004 роки склало -

29.4 млрд дол. Для порівняння: з 1982 по 1990 роки (до початку ринкових реформ і акти- вного залучення в країну ШІ) торговельний баланс Угорщини за винятком 1986 p., по- стійно набував позитивних значень.

Як і в Чехії, негативний торгівельний баланс Угорщини частково компенсується позитивним сальдо послуг. З 1991 по 2004 роки воно склало 11,3 млрд дол. За той самий період сумарний баланс торгівлі товарами і послугами склав -18,1 млрд дол.

Діяльність на території Угорщини компаній із іноземними інвестиціями призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. За цією статтею платіжного балансу з Угорщини в 1991-2004 р. було вивезено

51.5 млрд дол.

Вивезення угорських капіталовкладень за кордон призводить до збільшення надходжень у країну такого капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів угорських1 інвесторів за кордоном (14,8 млрд дол. за 1991-2004 pp.) значно менші від доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.39).

Таблиця 9.39

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Угорщини в 1991-2004р., млрд дол.

Показники | 1991 | 1994 | 1997 | 2000 | 2003 | 2004

Баланс поточних операцій | 0,403 | -4,053 | -2,080 | -4,003 | -7,230 | -8,842

Експорт товарів | 9.687 | 7,648 | 19,283 | 28,761 | 43,474 | 56,053

Імпорт товарів | 9,329 | 11,364 | 20,611 | 31,674 | 46,753 | 59,051

Експорт послуг | 2,525 | 3,116 | 5,792 | 5,900 | 8,700 | 10,297

Імпорт послуг | 1,991 | 2,958 | 4,049 | 4,774 | 9,149 | 10,373

Доход від інвестицій, кредит | 0,321 | 0,675 | 1,546 | 1,165 | 1,370 | 1,835

Доход від інвестицій, дебет | 1,677 | 2,081 | 4.245 | 3,739 | 5,541 | 7,920

Вивезені ПІІ | 0 | 0,048 | 0,448 | 0,588 | 1,661 | 1,070

Завезені ПІІ | 1,462 | 1,144 | 4,154 | 2,770 | 2,177 | 4,607

СА = 1334,568 + 1,147 Е - 1,167 І + 0,339 ES + 2,2881С - 1,675 Ю (9.142)

СА = 1433,023 - 0,074 FDI in + 1,048 ТВ + 0,645 SB + 1,178 IB (9.143)

У рівняннях (9.142) і (9.143) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Угорщини. Зведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток 6, Е. 3) свідчать про те, що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Угорщини (торгівля послугами), не компенсує негативний внесок операцій, що приводять до відтоку фінансових ресурсів (торговельний баланс і