Загальна характеристика міжнародної торгівлі

У сучасному світі однією з основних рушійних сил економічного розвитку виступає міжнародна торгівля, яка є сферою міжнародних економічних відносин і являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці усіх країн світу.

Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці XX ст. провідну роль у системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве. Про це свідчить зростання обсягів міжнародної торгівлі. Економісти навіть стверджували про вибуховий характер цього зростання в 90-х роках XX ст., коли обсяги міжнародної торгівлі зростали на 6% щорічно. За останні ЗО років міжнародна торгівля досягла най вищих темпів зростання в 2000 р. - 12,5%, що становило приблизно 8 трлн дол. США. За даними експертів ОЕСР, обсяг міжнародної торгівлі в 2006 р. зріс на 9,6%, у 2007 р.- на 7,7, у 2008 p.- 8,4% [60, с. 4]. Такий прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов'язаний насамперед з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70%, а також із поглибленням поділу праці, спеціалізації і кооперування виробництва.

Швидкі темпи зростання міжнародної торгівлі сприятливо впливають на економіку країн, що розвиваються, стимулюючи їх експорт. Середньорічне зростання експорту цих країн за 2003-2006 pp. становило в середньому близько 12% (табл2.1; рис.2.1) [37, с. 1; ].

Таблиця 2.1

Динаміка розвитку світової торгівлі товарами та послугами за даними МВФ

Показники | Темпи приросту

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р.

Світова торгівля товарами та послугами | 4,9 | 9,9 | 7,4 | 7,6

Імпорт

Промислово розвинуті країни | 3,6 | 8,5 | 6,5 | 6,3

Країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою | 8,9 | 15,5 | 12,0 | 11,0

Експорт

Промислово розвинуті країни | 2,8 | 8,1 | 5,9 | 6,8

Країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою | 10,7 | 13,8 | 9,9 | 9,7

Міжнародна торгівля, як і раніше, залишається важливим стимулом зростання міжнародної економіки. Міжнародні торговельні потоки помітно випереджають зростання світового обсягу виробництва (рис.2.2).

Це відбувається внаслідок поглиблення міжнародного поділу праці, становлення та розвитку нових видів поділу праці, які лежать в основі міжнародної економічної інтеграції та внутрішньо фірмового обміну. У зв'язку з цим досить відзначити, що в ЄС - найбільш інтегрованому міжнародному економічному угрупованні - торгівля випереджає виробництво в 3 рази.

Провідні експортери та імпортери у світовій торгівлі представлені в таблиці 2.2 []

Таблиця 2.2

Основні країни-експортери та країни-імпортери у світовій торгівлі товарами в 2005р.

Країни-експортери | Обсяг,

млрд

дол. | Частка,

% | Країни-імпортери | Обсяг,

млрд

дол. | Частка,

%

Німеччина | 3016,0 | 9.8 | США | 1727,0 | 16.8

США | 927,0 | 9.0 | Німеччина | 801,0 | 7,8

Китай | 752.2 | 7.3 | Китай | 631,8 | 6,1

Японія | 550.5 | 5.3 | Велика Британія | 483.7 | 4.7

Франція | 443,4 | 4.3 | Франція | 473,3 | 4,6

Велика Британія | 372.7 | 3.6 | Японія | 451,1 | 4,4

Італія | 371,9 | 3,6 | Італія | 369,2 | 3,6

Нідерланди | 365.! | 3,5 | Нідерланди | 326,6 | 3,2

Канада | 364,8 | 3,5 | Канада | 317,7 | 3,1

Південна Корея | 288.2 | 2,8 | Гонконг | 291,6 | 2,8

Гонконг | 286,3 | 2,7 | Іспанія | 271,8 | 2,6

Бельгія | 269,6 | 2,6 | Бельгія | 264,5 | 2,5

Росія | 245,0 | 2.4 | Південна Корея | 256,0 | 2,4

Мексика | 213,7 | 2,1 | Мексика | 223,7 | 2,2

Сінгапур | 204,8 | 2,0 | Швейцарія | 135,0 | 1,3

Світ | 10330 | 100,0 | Світ | 10300 | 100,0

З таблиці видно, що шість із провідних країн-експортерів і вісім з провідних країн-імпортерів знаходяться в Західній Європі, що свідчить про ключову роль цього регіону в світовій економіці.

Порядок країн не один і той самий для експортуючих і імпортуючих країн. Так, четверте місце Японії в списку експортуючих країн і шосте в списку імпортуючих свідчить про пасивний торговельний баланс.

Сукупний експорт цих 15 країн становить 64,6% світового експорту, а сукупний імпорт * 68,2% світового імпорту. На решту країн припадає 35,4 та 31,8% відповідно.

Суттєве значення міжнародної торгівлі підтверджується тим, що нині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. Всі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але міра залежності у них різна. Вона визначається як відношення половини вартісного обсягу зовнішньоторговельного обігу (експорт + імпорт) до валового внутрішнього продукту:

За цим показником усі країни можна розподілити на три групи: високо-залежні (45-93%), середньо-залежні (14-44%) та низько-залежні (2,7-13%).

Країни з високою залежністю - це, як правило, країни, що розвиваються, або мають невеликі території, що й зумовлює їх дуже високий рівень відкритості економіки: Бруней - 453%. Об'єднані Арабські Емірати - 49,5, Македонія - 69,8, Бельгія і Люксембург - 49,6, Панама - 30,3, Синшіур - 93%.

До країн із середнім ступенем залежності належать, в основному великі розвинуті країни (Німеччина, Велика Британія, Франція).

До країн з низьким ступенем залежності належать країни, які орієнтуються на власний економічний потенціал, і країни, слабо розвинуті в економічному відношенні, котрі через це не можуть перейти до відкритої економіки. Це Заїр - 2,7%, Ліберія - 3,8. Бразилія і Японія - 7,2, США - 8,7, Сомалі - 1 ІД, Білорусь - 13%. Значення міжнародної торгівлі в системі міжнародної економіки зумовлено тим, що її підґрунтям є важливі чинники та доцільність міжнародного обміну товарами та послугами.

До чинників, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі, належать:

· виникнення світового ринку;

· нерівномірність розвитку окремих галузей у різних країнах. Продукція найбільш розвинутих галузей, котру неможливо цілком реалізувати на внутрішньому ринку, вивозиться за кордон. Іншими словами, виникає потреба збуту продукції на зовнішніх ринках і необхідність отримання певних товарів іззовні;

· тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва. Оскільки місткість внутрішнього ринку обмежена платоспроможним попитом населення, виробництво переростає межі внутрішнього ринку, і підприємці кожної країни ведуть боротьбу за зовнішні ринки;

· прагнення отримати вищі прибутки у зв'язку з використанням дешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються.

Міжнародна торгівля доцільна тоді, коли вона приносить який-небудь втрат. Він може бути отриманий на рівні країни, споживачів, міжнародної фірми, вітчизняної імпортоконкуруючої фірми.

Беручи участь у міжнародній торгівлі, країни отримують:

· можливість експортувати ті товари, у виробництві яких ширше споживаються ресурси, котрі є в них у порівняно великій кількості;

· можливість імпортувати такі товари, для виробництва яких потрібно було б витратити багато порівняно обмежених у неї ресурсів;

· ефект економії на більших масштабах виробництва, спеціалізуючись при цьому на більш вузькому наборі товарів.

Споживачі зацікавлені в міжнародній торгівлі, щоб:

· імпортувати споживчі товари за дешевшою ціною порівняно з вітчизняними або які за певними параметрами відрізняються від них кращу сторону;

· імпортувати сировину та експортувати промислові товари, що знижує внутрішні витрати виробництва, дає можливість відмовитись від випуску виробів, виготовлення яких виключно залежить від іноземних постачальників;

· експортувати вітчизняні товари, а отримані кошти використати для імпорту. Отже, споживачі виграють від збільшення кількості н різноманітності товарів,

· нижчих цін, а завдяки цьому зростає рівень їхнього добробуту.

Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм виявляється в ось у чому:

експорт товарів і послуг забезпечує вітчизняним виробникам отримання прибутку і, як правило, збільшення масштабів виробництва з меншими витратами. Крім того, експорт і імпорт можуть зменшити коливання попиту, пропозиції і цін окремих товарів;

· несподівані зміни в доступі до вітчизняних джерел сировини можуть компенсуватися протилежними змінами в імпорті сировини;

· виробники із значними обсягами зарубіжного продажу менше залежать від внутрішніх економічних умов;

· ставши учасником світового ринку, фірма може відшукувати більше способів підвищення своєї конкурентоспроможності;

· знання і досвід, отримані фірмами в процесі міжнародної торгівлі, сприяють підвищенню ефективності їхньої діяльності при проведенні маркетингових операцій на внутрішньому ринку [41, с. 25-26].

Таким чином, міжнародна торгівля при експорті товарів і послуг може збільшувати обсяги продаж)' і прибутки, а при імпорті допомагає уникнути обмежень внутрішнього ринку, знижуючи витрати на виробництво або підвищуючи якість продукції.

Вплив міжнародної торгівлі на вітчизняні імпортоконкуруючі фірми неоднозначний. Зіткнення інтересів фірми з конкуренцією з боку імпорту може призвести до негативних наслідків у вигляді звільнення частини робочої сили або до зменшення їх заробітної плати. Несприятливий ефект конкуренції з боку імпорту особливо помітний, якщо імпортоконкуруюча галузь функціонує в специфічній сфері. Однак згадані втрати, що викликані конкуренцією імпорту, тимчасові. В економіці, що розвивається, невикористані ресурси будуть переміщуватись у більш продуктивні галузі, наприклад, у галузі, що виробляють