Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Міжнародні торгові класифікації товарів

Міжнародні торгові класифікації товарів

Світові товарні ринки охоплюють ринок якого-небудь конкретного товару чи групи товарів, що характеризуються певними ознаками виробничого характеру чи слугують для задоволення однієї й тієї самої потреби (світовий ринок кондиціонерів, світовий ривок взуття, світовий ринок зерна тощо).

Зовнішньоторговельний оборот будь-якої країни характеризується визначеними класифікаційними ознаками, тобто критеріями угруповання товарів за статтями експорту й імпорту. Найпоширеніші такі угруповання товарів:

§ за галузями виробництва;

§ за статтями оброблення продуктів;

§ за призначенням;

§ за матеріалами виготовлення.

Вибір ознаки лежить в основі класифікації, що поділяє всі товари на розділи, групи і підгрупи. Перелік товарних найменувань у відповідній класифікаційній системі називається номенклатурою товарів.

Метою міжнародних товарних номенклатур є упорядкування відомостей про зовнішньоторговельні зв'язки, ефективний метод збереження інформації і спрощення процедури пошуку потрібної товарної позиції.

Для класифікації товарів у міжнародній торгівлі використовують: Стандартну міжнародну торговельну класифікацію (СМТК) ООН (3-я редакція 1986 p.), Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС); Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями (КУБУ) ООН (редакція 1989р.) [9, с. 82; 55, с. 54; 82, с. 64-70; 88, с. 292-298].

У СМТК класифікація товарів на рівні груп здійснюється: за видами сировини, з якої виготовлено товар; за ступенем оброблення товару; за призначенням товару; за місцем товару в міжнародній торгівлі.

У 3-м виданні СМТК складається з 9 розділів, 67 груп, 261 підгруп, 1033 базисних товарних позицій і 3118 субпозицій, що можуть деталізуватися в національних номенклатурах (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Класифікаційна схема СМТК (3-тя редакція)

Коди розділів та їх найменування | Кількість

Групи; їх коди | Підгрупи | Позиції | Субпозиції

0. Продовольчі товари та живі тварини | 10 (00-09) | 36 | 132 | 344

1. Напої та тютюн | 2(11-12) | 4 | 11 | 22

2. Сировина непродовольча, крім палива | 9(21-29) | 36 | 123 | 267

3. Мінеральне паливо, мазути та подібні їм товари | 4 (32-35) | 11 | 25 | 37

4. Жири, олії та віск рослинного й тваринного походження | 3 (41-43) | 4 | 21 | 44

5. Хімічні продукти | 9 (51-59) | 33 | 126 | 474

6. Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріалами | 9(61-69) | 52 | 233 | 829

7. Машини, обладнання і транспортні засоби | 9(71-79) | 50 | 214 | 653

8. Різні готові вироби | 8 (81-85,87-89) | 31 | 144 | 442

9. Товари та угоди, не включені до перерахованих розділів | 4

(91,93,96,97) | 4 | 4 | 6

Разом | 67 1033 | 3118

Класифікатор використовується для публікації даних щодо зовнішньої торгівлі країнами - членами ООН і міжнародними організаціями. На основі цієї класифікації визначаються порівняльні показники обсягу і структури експорту й імпорту різних країн, крім того, за допомогою спеціального "ключа" можна робити перегрупування товарів в інші класифікації.

Гармонізована система опису і кодування товарів являє собою міжнародні вимоги до класифікації і статистичної інформації, шодо товарів, які надходять у зовнішню торгівлю (табл.7.3).

Гармонізована система була розроблена Комітетом з гармонізованої системи Ради по митному співробітництву (PMC). РМС - це міжурядова організація, що відіграє провідну роль у роботі з багатостороннього регулювання митно-тарифної практики, що є координаційним і методичним центром у галузі митного контролю. РМС у 1983 р. при йняла Міжнародну Конвенцію про ГС, яку наприкінці 1987 р. ратифікувало 53 країни і країни -члени ЄС. Гармонізована система є додатком до Конвенції. З 1 січня 1988 р. більшість країн світу перейшла на новий митний тариф, побудований за ГС. Усі 150 країн-учасниць міжнародної організації СОТ, на частку яких припадає понад 90% світової торгівлі, прийняли Гармонізовану систему.

Метою ГС є:

§ спрощення складання й оброблення комерційних і митних документів;

§ скорочення витрат по переписуванню, класифікації й обліку зовнішньоторговельних вантажів за обсягом, вартістю, країнами призначення та іншими параметрами;

§ спрощення збору, обліку даних, проведення економічного аналізу про зовнішню торгівлю;

§ спрощення обміну тарифними знижками в рамках СОТ.

Структура номенклатури Гармонізованої системи (НГС) складається із системи класифікації і системи кодування.

Система класифікації складається з 21 розділу, 96 груп, 33 підгруп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій, 5019 субпозицій, тобто система має 6 ступенів.

Товари в НГС групуються за такими ознаками:

§ походження (продукти рослинного, тваринного походження);

§ призначення (продовольчі товари і напої; промислова сировина; паливо і мастильні матеріали; машини й устаткування, які включають інструменти; транспортні засоби; промислові товари народного споживання);

§ ступінь оброблення (сировинні товари виробничого і невиробничого призначення; напівфабрикати виробничого і невиробничого призначення; готові вироби).

Гармонізована система містить докладні пояснення, що сприяють однаковому розумінню класифікаційних угруповань, визначенню ставок мита, порівнянності статистичних даних по зовнішній торгівлі.

Система кодування в ГС дає змогу надати інформацію в зручній формі для збирання, передачі й оброблення, а також здійснювати її комп'ютерне оброблення. Код кожного товару має шість цифр. Перші дві цифри позначають товарну групу, чотири (дві перші і дві наступні) - товарну позицію, шість дві останні і чотири попередні) - субпо-зицію.

Систему ГС застосовує більшість країн світу. На ній грунтується і товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України (товарна номенклатура). Це сприяє уніфікації, вдосконалюванню статистичного обліку і посиленню контролю за експортно-імпортними операціями. Товарна номенклатура України систематизована в 21 розділі, 97 групах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях.

Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями застосовується для статистики міжнародної торгівлі. Схема КУБУ представлена в табл.7.4.

Таблиця 7.4 Класифікаційна схема КУБУ

1.

1.1. 1.1.1.

1.1.2.

1.2.

1.2.1

1.2.2.

2.

2.1.

2.2.

3.

3.1.

3.2.

3.2.1.

3.2.2.

4.

4.1. 4.2.

5.

5.1.

5.2.

5.2.1.

5.2.2.

5.3.

6.

6.1.

6.2.

6.3.

6.4.

7. | Продовольчі товари і напої

Сировинні товари

Для промислового споживання

Для особистого споживання

Оброблені напівфабрикати

Для промислового споживання

Для особистого споживання

Промислова сировина (непродовольча)

Сировинні товари

Напівфабрикати

Паливо й мазути

Сировинні товари

Напівфабрикати

Бензин

Інші напівфабрикати

Машини, обладнання та частини до них (крім транспортних засобів)

Машини та обладнання

Частини

Транспортні засоби, їх частини Легкові автомобілі Інші автомобілі

Транспортні засоби виробничого призначення

Транспортні засоби особистого користування

Частини до транспортних засобів

Споживчі товари

Товари тривалого користування

Товари середньотермінового користування

Товари короткотермінового користування

Товари, не включені до вище перерахованих груп

Товари, не включені до вищеперерахованих груп

Класифікатор заснований на товарах, включених у СМТК і ГС. Усі товари, перераховані в цих класифікаціях (СМТК і ГС), розподілені відповідно до їх призначення на 7 груп, а всередині кожної групи - за ступенем оброблення. Крім того, деякі товари об'єднані в групи за ознакою промислового чи особистого споживання залежно від терміну використання.

У КУБУ дано визначення основних понять:

§ сировинні товари - продукти сільського господарства, лісового господарства, рибальства і полювання або будь-які корисні копалини, вартість яких незначно залежить від оброблення;

§ напівфабрикати - продукти, що потребують подальшого оброблення або включені до складу інших товарів, перш ніж вони стали знаряддям виробництва або предметом споживання;

§ готові вироби - всі промислові вироби, призначені для споживання і використання в домашньому господарстві, а також капітальне обладнання для промисловості, сільського господарства і транспорту, промислові товари нетривалого користування, що застосовуються в промисловості як матеріали і паливо;

§ готові промислові товари короткотермінового користування, призначені для промисловості, - товари з терміном користування рік і менше;

§ готові вироби тривалого користування - вироби з терміном споживання понад один рік, призначені для промисловості, а також для державних і приватних установ. Класифікуються як капітальне устаткування, крім зброї, яка класифікується як товари, не віднесені до інших категорій;

§ споживчі товари (нехарчові) нетривалого користування - товари з терміном споживання один рік чи менше, включаючи товари, які використовують державні та приватні установи;

§ товари середньострокового користування — товари з терміном користування 1-3 роки і з порівняно низькою вартістю;

§ товари тривалого користування — товари з терміном користування понад З років, а також товари з терміном користування 1-3 роки, але з високою вартістю.

Використана література

1. Амоша А., Вишневский В. К вопросу об оценке уровня налогов в Украине Экономика Украины, - 2002 - №8.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента - М.: Финансы и статистика, 1995.

3. Береславська О./, та ін. Міжнародні розрахунки та валютні операції.- К.: КНЕУ, 2002.

4. Боринець СЯ. Міжнародні фінанси - К.: Знання-Прес, 2002.

5. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі - К.: Основи, 2000.

6. Ван Хорн Дж.К. Основы упріавления финансами.- М.: Финансы и статистика, 1999.

7. Влияние многосторонних торговых инициатив на благосостояние развивающихся стран// БИКИ, 2005 №41.

8. Гаман MB Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вікторія, 2004.

9. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник - М.: ЮНИТИ, 2001.

10. Герчикова И.Н. Международные экономические организации.- М.: Консалтбанкир, 2000.

11. Герчикова И.Н. Международные экономические отношения.- М.: АО "Консолт - банкир", 2001.

12. Гіл Ч. Міжнародний бізнес- К.: Основи, 2001

13. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ /Кер. авт. коя. і наук. ред. Циганкова Т.М.- К.: КНЕУ, 2003.

14. Гольцберг М., Хасан-бек А. Основы финансового инвестирования.- К.: Знания, 1998.

15. Грей сон Дж. К., О'Деля К. Американский менеджмент на пороге XXI века.М.: Экономика, 1995.

16. Денберг Р.Л. Международное налогообложение.- М.: ЮНИТИ, 1997.

17. Друкер П.


Сторінки: 1 2