Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Модель ЛІНК

Розвиток економічної науки за останні 60 років, зокрема в післявоєнний період, позначений такою особливістю, як використання складних процедур обробки економічної інформації та сучасних кількісних методів постійної перевірки гіпотез. Видатним представником нового наукового напряму є американський економетрик Л.-Р. Клейн.

Клейн Лоуренс Роберт народився у 1920 р. в м. Омаха (штат Небраска, США). Вивчав математику в міському коледжі Лос-Анджелеса, у Каліфорнійському університеті, в аспірантурі Массачусетського технологічного інституту. В 1944 р. у цьому самому інституті йому присвоїли вчений ступінь доктора філософії. Наступні три роки працював у Чиказькому університеті. З 1948 по 1950 рік займався дослідницькою роботою в Національному бюро економічних досліджень США.

Член Національної академії наук США, Американських економетричної асоціації, філософського товариства та академії мистецтв і наук. Лауреат Нобелівської премії (1980), почесний професор Пенсільванського університету, нагороджений Американською економічною асоціацією медаллю Дж.-Б. Клерка і Нью-Иоркською асоціацією бізнесменів премією У. Батлера. Автор більше 20 книг, збірників і статей.

Учений є провідним спеціалістом у галузі розроблення глобальних еконо-міко-математичних моделей світу "другого покоління" (моделей LSEM). Вони певною мірою враховують традиції, історію і спосіб життя, рівень економічного розвитку, соціально-політичну організацію і спільність основних проблем, з якими стикаються різні нації.

Першою версією моделі LSEM у міжнародному масштабі був ЛІНК1 (англ. link — зв'язок, об'єднання), розроблений Уортонською асоціацією економетричного прогнозування під керівництвом Л.-Р. Клейна проект, яким передбачалося об'єднання діючих початково незалежних короткотермінових моделей окремих країн через зовнішньоторговельні погодження в єдину світову модель.

На початку 80-х років систему ЛІНК формували 16 економетричних моделей та регіонів, які описували приблизно 5000 рівнянь у термінах ще більшої кількості параметрів. Модель кожної з розвинутих держав (13 у системі ЛШК) становлять такі блоки: виробництво, споживання, інвестиції, доходи та зайнятість, ціни, грошовий обіг, зовнішня торгівля.

Регіональні моделі країн, що розвиваються, побудовані за типовою схемою, що містить такі показники: внутрішній національний продукт (ВНП), витрати на споживання, інвестиції, експорт та імпорт товарів і послуг, дефля-тор ВНП, індекс експортних цін, індекс світової торгівлі. Світова торгівля змодельована в розрізі 4-х груп: продовольство, сировина, паливо, продукція обробної промисловості.

Методичний каркас моделі світової торгівлі визначає матриця експортно-імпортних зв'язків між країнами. Прогнозування "вмісту" цієї матриці є смисловим та інструментальним ядром моделей міжнародної торгівлі, яке зводить сукупність усіх моделей у єдиний комплекс.

Робота з системою ЛІНК передбачає два етапи:

1) автономні розрахунки за кожною моделлю країни та регіону задають показники, що мають пов'язувати всі окремі моделі в одну систему. Наприклад, такі, що характеризують номенклатуру і обсяги експорту та імпорту, подають усі учасники проекту наприкінці кожного року;

2) системне пов'язування та коригування автономних розрахунків за всіма окремими моделями країн і регіонів на основі моделі світової торгівлі. На зустрічі-нараді, що відбувається кожні півроку, учасників проекту ознайомлюють з результатами розрахунків. Після відповідних узгоджень до системи вносять необхідні зміни, після чого розпочинається наступний цикл роботи з ЛІНК.

Використання національних моделей, наданих країнами-учасницями проекту, дає змогу точніше врахувати особливості економічного механізму кожної країни, мету їхньої економічної політики тощо. Модель використовують нині для побудови короткотермінових і середньотермінових (на 3—6 років) прогнозів, вона сприяє розрахунку таких важливих показників розвитку світової економіки, як обсяг міжнародної торгівлі в поточних і постійних цінах, ціни світового експорту, зміни ВНП різних країн, експорт та імпорткожної держави, а відповідно і величину торгового дефіциту або, навпаки, активного торгового балансу.

У проекті розроблена процедура міні-ЛІНК для часткового погодження національних прогнозів, що формуються на базі окремих моделей країн, для забезпечення балансової рівності міжнародного товарного обміну. Отримана відповідно до них оцінка обсягу світової торгівлі спирається на передбачувані рівні економічної активності в кожній із торгуючих країн. У моделі розрахована і складніша схема — максі-ЛІНК, що дає змогу розраховувати імпортні ціни, виходячи з експортних.

У 1986 р. в Пенсільванському університеті Клейн створив міжнародну прогностичну асоціацію ¦ ЛІНК". її оцінки економічного зростання в окремих країнах регулярно використовують багато міжнародних організацій, а також Держдепартамент, Міністерство торгівлі і фінансів, Федеральна резервна система та інші установи США. Асоціація підготувала документ (проект " ЛІНК-ООН"), в якому спрогнозовано розвиток світової економіки. Аналіз охоплює 10 регіонів і 80 великих країн, об'єднаних в єдину систему.

Отже, Л.-Р. Клейн створив парадигму економетричних макромоделей, тобто загальний зразок їхньої теоретичної побудови і практичного застосування. Парадигма передбачає організаційну процедуру регулярного складання економічних прогнозів, систему консультацій з питань політики та методи регулювання моделей з урахуванням довгострокових змін в економіці. Вчений розробив комплекс вимог, які ставляться до статистичних даних і техніки статистичних досліджень, які використовують у макромоделях.

Модель ЛІНК широко застосовується практично. Завдяки їй було передбачено наслідки:

1) "нової економічної політики" Р. Ніксона 1971 р. для економіки США та інших держав, а також для світової торгівлі;

2) енергетичної кризи 1973—1974 рр.;

3) можливих варіантів податкової політики адміністрації Дж. Картера. Зокрема, результати розрахунків за останнім сценарієм показали, що зниження деяких податків у США через низку міждержавних економічних взаємодій сприяло поліпшенню у 80-х роках платіжного балансу Франції. Такі приклади свідчать про закладені у системі ЛІНК великі обчислювальні можливості.

Наприкінці XX ст. Клейн почав вивчати проблеми, пов'язані з розвитком світової валютної системи. На IX Міжнародній валютній і торговій конференції (грудень 1988, Філадельфія) від імені Центру глобального прогнозування Клейн у співавторстві з Г. Хібнером і Р. Соломоном розробив на основі практичних реалій оригінальний проект реформи, в якому запропоновано загальні рекомендації для створення нової світової валютної системи.

Прогнозуючи арорми міжнародного співробітництва та інтеграції, Л.-Р. Клейн у 1998 р. попереджав, що процесу глобалізації не варто опиратися, необхідно поступово навчитися ним керувати, спрямовуючи економіку в його русло. Відкриті економіки довели свою перевагу щодо держав, які реалізують протекціоністську політику. Водночас необхідно відмовитися від спроб нав'язувати нову модель глобалізації методами на зразок "шокової терапії" при переході від планової економіки до ринкової чи тотального перегулювання фінансових ринків.

Ефективна інвестиційна діяльність (за Клейном) можлива за певних умов, передбачуваних і довгострокових. Особливо важливо, щоб країни-одержувачі мали необхідні для ефективного використання притоку капіталів інституційні структури: налагоджені ринки фінансових інструментів, особливо державних зобов'язань, законодавство про банкрутство, процедури управління компаніями — банкрутами, господарське право загалом, захист прав власності в патентній системі, правила господарського обліку, органи державного регулювання для захисту інтересів суспільства. Л.-Р. Клейн стверджує, що наявність таких інституцій — необхідна умова ефективного господарювання.

Можна дійти висновку, що модель ЛІНК — це сукупність різних за розмірами та структурою економетричних моделей країн та регіонів світу, розроблених незалежно одна від одної та пов'язаних в одну систему через субмодель світової торгівлі.

Література

1. Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: ВЦ -Академія", 1999. — 656 с.

2. Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. — К.: "Знання-Прес", 2002. — 687 с.

3. Мочерний С В., Устенко О. А., Фомішин С. В. Політична економія. — Херсон: "Дніпро*, 2002. — 794 с.

4. Мочерный С. В. Закон огосударствления капиталистической экономики. — К.: Вища школа, 1978.

5. Мочерный С. В. Концепции государственно-монополистического капитализма. — М.: Мысль, 1982.

6. Мочерный С. В. Современный государственно-монополистический капитализм. — К.: Вища школа. 1978.

7. Мочерный С. В. Сущность и эволюция капиталистической собственности. — М.: Мысль, 1978. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. — К., 1999. — 462 с. Мэмкью Н, Принципы экономике: Учебник. — СПб, 2000.

8. Мюрдаль Г. Современные проблемы *третьего мира" (Asian Drama). — М.: "Прогресс". 1972. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В. Л. Иноземцева. — м.. 1999. Новейший философский словарь / Сост. А. А. грицанов. — Минск, 1998. — 896 с. Ойкен В. Основы национальной экономии: Пер. с нем. — М.: Экономика, 1996. — 351 с. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища школа — Знання, 1997. — 742 с.

9. Основи економічної теорії: У 2 кн.: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка. — К.: "Либідь". 1998. — Книга 1. — 272 с.