виявився, зокрема, в тому, що вчений значно менше приділяє уваги відношенням байдужості і наголошує на виявленні індивідуальної школи переваг та на аналізі умов несуперечливості переваг. У доопрацьованому варіанті теорії попиту домінує гіпотеза переваги, оскільки саме відношення переваги безпосередньо спостерігалося та перевірялося.
Учений запропонував термінологію економічного дослідження (так званий аналіз ефекту попиту і ефекту заміщення став надбанням практично всіх підручників). Крім того, низка описаних ним аналітичних прийомів згодом стала загальноприйнятими в економічній літературі Заходу. Зокрема, розглядаючи зміни в розподілі доходів, учений пов'язав їх з процесами заміщення між працею і капіталом та висловив міркування щодо можливості еластичності такого заміщення. Хікс запровадив у науковий обіг перехресні коефіцієнти еластичності, які показують, на скільки відсотків зміниться попит на товар за умови, що решта цін і доходів покупців залишаються на попередньому рівні. Якщо перехресний коефіцієнт еластичності менший від нуля, то товари називають взаємодоповнюючими, якщо більший — взаємозамінними, а якщо дорівнює нулю — незалежними один від одного. Характеристики еластичності заміщення зараз використовують у теорії виробничих функцій, вони відіграють істотну роль у сучасних західних теоріях розподілу доходів.
Поширилося в науковій теорії визначення Дж.-Р. Хіксом нейтральності технічних нововведень. За допомогою розробленого ним апарату кривих можна одночасно аналізувати ринок благ і грошовий. Учений звертається до теоретичного поняття "попит на гроші", яке особливо часто застосовують представники монетарної концепції. Попит на гроші, потрібні для здійснення господарських угод, не може, на думку Дж.-Р. Хікса, відігравати таку саму роль, яку в неокласичній теорії ціни відіграє попит на товари. У "Критичних нарисах грошової теорії" (1967) він зазначає, що попит на потрібні для купівлі товарів і послуг гроші залежить від обсягу і особливостей укладених угод (купівля за готівку, можливість відстрочення платежу тощо).
Розробляючи моделі загальної рівноваги, Дж.-Р. Хікс успішно розвинув неокласичну теорію оптимальної поведінки споживачів і конкуруючих між собою фірм — функції ринкового попиту і пропозиції збігалися з передбаченнями про поведінку учасників господарського процесу.
Завдяки Хіксу теорія попиту очистилася від залишків психологізму, пов'язаних з поняттям "граничної корисності", і стала оперувати граничними нормами заміщення. Крім того, він започаткував розроблення теорії стійкості конкурентної економіки; у праці "Вартість і капітал" розв'язав основний конфлікт між теорією економічного циклу і теорією загальної рівноваги. Ця книга вирізнялася широтою і послідовністю теоретичного аналізу, у ній уперше після А. Маршалла Дж.-Р. Хікс спробував системно проаналізувати основи неокласичної теорії, тому вона видавалася як класична праця у багатьох країнах (в СРСР у 1988). Заслугою Нобелівського лауреата є закладення основ сучасної теорії загальної рівноваги. Вивчаючи систему загальної рівноваги, вчений прагнув виокремити передусім проблему стійкості аналізованої економічної структури. Зміни в системі цін, на його думку, повинні визначатися умовами стабільної рівноваги всієї системи.
Дж.-Р. Хікс, прагнучи подолати статичність рівноважної моделі, запропонував модель послідовних рівноважних станів — так звану багатоперіодну модель, у якій особливу увагу приділив взаємовпливу теперішнього і майбутнього через механізм очікувань цін. Пізніше у межах цього напряму була сформульована проблема обмеженості знання економічних індивідів і в зв'язку з нею уточнялися поняття "рівновага" та "раціональність".
Отже, запропонована Дж.-Р. Хіксом теорія попиту визначає реакцію споживача на зміну ринкових умов: підвищення цін завжди пов'язане зі скороченням, а зниження цін — з розширенням попиту. Взаємодія між ринковим попитом, що складається, і пропозицією товарів неминуче зумовить зміни в структурі цін, а це, в свою чергу, визначає перехід до нових співвідношень як у сфері споживчого попиту, так і в сфері виробництва. Процес триватиме доти, поки не встановиться рівноважна структура цін.
Література
1. Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: ВЦ -Академія", 1999. — 656 с.
2. Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. — К.: "Знання-Прес", 2002. — 687 с.
3. Мочерний С В., Устенко О. А., Фомішин С. В. Політична економія. — Херсон: "Дніпро*, 2002. — 794 с.
4. Мочерный С. В. Закон огосударствления капиталистической экономики. — К.: Вища школа, 1978.
5. Мочерный С. В. Концепции государственно-монополистического капитализма. — М.: Мысль, 1982.
6. Мочерный С. В. Современный государственно-монополистический капитализм. — К.: Вища школа. 1978.
7. Мочерный С. В. Сущность и эволюция капиталистической собственности. — М.: Мысль, 1978. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. — К., 1999. — 462 с. Мэмкью Н, Принципы экономике: Учебник. — СПб, 2000.
8. Мюрдаль Г. Современные проблемы *третьего мира" (Asian Drama). — М.: "Прогресс". 1972. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В. Л. Иноземцева. — м.. 1999. Новейший философский словарь / Сост. А. А. грицанов. — Минск, 1998. — 896 с. Ойкен В. Основы национальной экономии: Пер. с нем. — М.: Экономика, 1996. — 351 с. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища школа — Знання, 1997. — 742 с.
9. Основи економічної теорії: У 2 кн.: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка. — К.: "Либідь". 1998. — Книга 1. — 272 с.
