Водночас лібералізація зовнішньої торгівлі, на шлях якої країна стала кілька років тому, поряд з очікуваними позитивними наслідками, призвела й до небажаних: колишнє позитивне сальдо в торгівлі з США, як вказувалося вище, перетворилося на негативне (1992 року торговий дефіцит становив 5,4 млрд дол., а 1993 року — вже близько 21,6 млрд).

Високі темпи економічного зростання останнім часом знизилися майже до нульової позначки, багато підприємств закрилися. У результаті, безробіття охопило до 7 млн осіб. Все це одночасно з політикою уряду щодо стримування зростання заробітної плати спричинило зменшення купівельної спроможності населення та внутрішнього попиту, що посилило спад виробництва. Політика штучного підвищення курсу песо щодо долара з метою певного стримування інфляції зробила невигідними експортні операції для багатьох мексиканських виробників. Більшість сільськогосподарських підприємств Мексики виробляє продукцію, вартість якої вища за аналогічну американську чи канадську. Тому існує цілком реальна перспектива їх знищення після скасування митних бар'єрів. За таких умов "85 % виробничих потужностей країни нездатні успішно функціонувати в умовах НАФТА", — заявив голова Конфедерації виробників Мексиканської Республіки Антоніо Санчес.

Необхідно також зауважити, що НАФТА є торговельною угодою, яка не передбачає утворення будь-яких соціальних або регіональних фондів, завдяки яким Європейський Союз надає допомогу своїм найменш заможним членам. Отже, Мексиці доведеться самотужки долати перешкоди, що супроводжуватимуть адаптацію до НАФТА.

Аналізуючи всі "за" та "проти", слід відзначити, що НАФТА має величезне значення для Мексики. Приєднання до Угоди є продовженням курсу уряду на економічні реформи, реалізація яких неможлива без залучення іноземних капіталів. Приєднання до НАФТА повинно поліпшити кредитний рейтинг Мексики, що полегшить отримання необхідних позик.

Важливим джерелом валютних надходжень є також кошти, які надсилають у країну мексиканці, що працюють за кордоном. За підрахунками мексиканського Інституту з вивчення проблем північного кордону, в 1990 році громадяни Мексики перевезли чи переслали в країну 150 млн дол., в 1992 році ця цифра перевищила 2 млрд дол.! Безсумнівно, лібералізація міграції робочої сили, передбачена НАФТА, сприятиме подальшому збільшенню цієї цифри.

Отже, вступ до НАФТА є для Мексики вельми бажаною альтернативою. Більшість неупереджених експертів висловлюють саме таку точку зору. Навіть стриманий у своїх оцінках англійський тижневик "Економіст" характеризує приєднання Мексики до НАФТА як "найвище досягнення Салінаса", зазначаючи, що у такий спосіб країна "долає історію колючого націоналізму", і що шлях економічної інтеграції зі Сполученими Штатами Америки змінити буде дуже важко будь-якому урядові Мексики.

Приєднання Мексики до НАФТА, крім економічного, має й неабияке історико-політичне значення. Як зазначає авторитетний французький часопис "Експрес", "треба враховувати, що воно завершує мексиканську революцію 1910—1921 років, яка встановила однопартійну псевдодемократію з виборчими маніпуляціями та псевдокапіталізм з державною промисловістю і надзвичайним протекціонізмом... НАФТА сприятиме еволюції демократії та розвиткові капіталізму". (Дещо схожий процес, на думку французького журналу, спостерігався в Греції та Португалії після їх вступу до ЄЕС).

Список використаної літератури

1. Авдокушин Е.А. Международные экономические отношения: Учебник. — М.: ЮРИСТЪ, 2001. — 366 с.

2. Барановский К. Ю. Квебекский сепаратизм — старая проблема Канадской Федерации // США и Канада. — 2001. — № 11. — С. 63—84.

3. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности. — Учебн. пособие. — М.: Консалтбанкир, 2001. — 624 с.

4. Гусинська Н. Міжнародна економічна інтеграція як глобальна передумова світового економічного розвитку // Регіональна економіка. — 2000. — № 4. — С. 185—191.

5. Договір про утворення Північноамериканської зони вільної торгівлі

6. Дурманова Е. Более свободная, более равная Америка? / на сайті

7. Кривохижа В. В. США и МЕРКОСУР: отношения МЕРКОСУР с США и НАФТА // США и Канада. — 2001. — № 3. -С. 61—74.