її інститути на території держав-учасниць мають привілеї та імунітети, необхідні для виконання функцій та завдань. Представники країн-членів в організації при виконанні своїх функцій, а також її персонал користуються дипломатичними привілеями.
Мета діяльності та організаційна структура РСАДПЗ
Мета діяльності Ради
Згідно з Установчим договором метою та завданнями діяльності Ради є:—
взаємна координація політики в галузі економіки, промисловості та оборони;—
зміцнення зв'язків і розширення сфер співпраці між державами-членами Ради та їхніми народами;—
сприяння розвитку індустрії, сільського господарства, науки та технологій;—
створення науково-дослідницьких центрів;—
заохочення економічної та торгівельної співпраці між представниками приватних секторів країн-членів;—
співпраця між державами-членами з метою уніфікації їхніх законодавств у різних сферах;—
узгодження політик країн-членів в економічній, фінансовій галузях, сферах комунікації, освіти, науки та культури.—
узгодження законодавств країн-членів.
Організаційна структура РСАДПЗ
Організація та структура РСАДПЗ є близьким відзеркаленням моделі політичних систем країн-членів Ради. Власне кажучи, група міністрів з кожної країни-учасниці може функціонувати як рада. Стаття VI Статуту організації визначає, що її керівними органами є:*
Вища Рада (ВР) з підпорядкованою їй Комісією з врегулювання суперечок.
Міністерська рада.*
Генеральний Секретаріат.
Вища Рада
Основним органом, який визначає і втілює політику РСАДПЗ в життя, є Вища рада (ВР) на рівні глав держав. ВР збирається не рідше, ніж щопівроку, почергово в кожній країні-учасниці РСАДПЗ за порядком арабського алфавіту, але позачергові сесії можуть відбуватись і частіше за ініціативою будь-кого з глав держав-учасниць РСАДПЗ. Самітами ВР є зустрічі один раз на кожні два роки. Сесія ВР вважає легітимною, якщо на ній були присутні 2/3 країн-учасниць. Посаду голови РСАДПЗ впродовж року обіймає глава держави, на території якої скликалась чергова сесія. Першим головою організації, її Генеральним секретарем під час інаугурації РСАДПЗ у травні 1981 року в Абу Дабі було обрано Абдалла-га Якуба Бішару, який до того понад десять років представляв Кувейт в ООН і мав репутацію блискучого політика, особливо в юридичних питаннях щодо статусу Палестини. Ще в листопаді 1982 року на саміті РСАДПЗ у Бахрейні Бішара відзначив, що "РСАДПЗ є сучасним втіленням споконвічного прагнення до єднання... Поняття національних кордонів і звичаєвих бар'єрів є чужими імпортними товарами із Заходу". Президент ОАЕ шейх Заїд ібн Султан Аль Нагаян займав посаду голови РСАДПЗ в 1993 році.
Функції та завдання Вищої Ради такі;—
приймати рішення з усіх стратегічно важливих питань;—
відповідати за загальне планування політики в усіх галузях співробітництва;—
визначати політичні, військові та економічні пріоритети діяльності;—
призначати Генерального секретаря Ради;—
затверджувати бюджет Секретаріату організації;—
схвалювати основи співпраці країн-членів з третіми державами та міжнародними організаціями;—
визначати правила діяльності Комісії з урегулювання суперечок і призначати її персонал;—
вносити поправки до Статуту організації;—
визначати правила внутрішнього розпорядку РСАДПЗ;—
розглядати і вивчати доповіді Генерального секретаря;—
розглядати рекомендації та доповіді Міністерської ради.
Щодо голосування, то кожний член Вищої Ради (їх є шість) має один голос. Рішення і резолюції з непроцедурних питань мають прийматися одноголосно, а з процедурних — можуть схвалюватися більшістю голосів.
Комісія з врегулювання суперечок
Підпорядковується Вищій Раді. На кожний окремий випадок призначається склад Комісії ad-hoc. Якщо виникає непорозуміння щодо тлумачення чи імплементації Статуту РСАДПЗ і якщо така суперечка не вирішена в межах Вищої чи Міністерської Ради, то Вища Рада може передати справу в Комісію врегулювання суперечок, яка в разі
Міністерська рада
Міністерська рада на рівні міністрів закордонних справ є основним виконавчим органом РСАДПЗ. Вона проводить свої засідання щоквартально. Можуть проводитися також і надзвичайні сесії за вимогою будь-якої країни-учасниці організації. Зустрічі Міністерської ради вважаються законними, якщо на них були присутні 2/3 країн-членів Ради. Міністерську раду впродовж року очолює міністр тієї країни, в якій в останнє проводилася нарада голів держав РСАДПЗ.
Основними функціями Міністерської ради є:
* Вироблення рекомендацій, спрямованих на розширення і поглиблення співробітництва між країнами-членами.
* Заохочення кооперації між представниками приватного сектора країн-учасниць, їхніми торговельно-промисловими палатами.*
Підготовка порядку денного і попередній перегляд питань, які виносяться на засідання Вищої Ради.*
Призначення за поданням Генерального секретаря організації його заступників.*
Періодичне заслуховування й затвердження звітів про роботу Генерального секретаря РСАДПЗ.*
Розвиток співпраці між Торговими палатами країн-учасниць.
Голосування в Міністерській Раді. Кожний член Міністерської ради має один голос. Рішення і резолюції з непроцедурних питань повинні прийматися одноголосно, а з процедурних можуть схвалюватися більшістю.
При Міністерській раді функціонують різні комісії:
Комісія з питань економічного та фінансового співробітництва, її напрями діяльності:
1) розвиток співробітництва у валютно-фінансових питаннях;
2) заохочення руху капіталів і людей між країнами-учасницями;
3) заохочення розвитку торгівлі;
4) сприяння розвитку транспортних зв'язків та комунікацій.
· Комісія соціального та економічного планування. До функцій комісії належить розвиток співробітництва в галузі соціального та економічного планування, координація національних планів розвитку країн-учасниць.
· Комісія з питань спільної оборони й безпеки.
· Військово-промислова комісія.
· Комісія з питань нафти. З огляду на її особливу важливість, сформована зі складу міністрів закордонних справ, нафти та фінансів країн-учасниць. Комісія координує всі аспекти планування видобутку нафти і газу, виробництва продуктів нафтохімії, їхнього збуту, встановлення цін і транспортування, вироблення єдиної нафтової політики щодо третіх країн та міжнародних організацій.
· Комісія з промислового співробітництва. Координує плани індустріалізації, надаючи їм значення взаємодоповнюючих і взаємовигідних. Іншим завданням Комісії є вивчення питань стандартизації промислового законодавства. Комісія розробляє також заходи, які заохочують виробників у країнах-учасницях розширювати випуск продукції для задоволення потреб членів РСАДПЗ.
· Комісія з культурних і соціальних питань. Основними завданнями комісії є розвиток співробітництва в галузі освіти, культури, охорони здоров'я, підготовки кадрів та соціального забезпечення, а також вироблення єдиної для всіх держав-учасниць політики у вказаних галузях.
· Консультативна комісія. її персонал складається з тридцяти громадян країн-учасниць РСАДПЗ (по 5 осіб з кожної), обраних на 3-річний термін за критерієм досвіду та кваліфікації. її основним завданням є вивчення питань, доручених Вищою Радою.
Генеральний Секретаріат
Головним виконавчим і адміністративно-технічним органом РСАДПЗ є Генеральний Секретаріат, в якому працює понад 300 осіб. Його роботу очолює Генеральний секретар, який обирається терміном на три роки. Ще за півроку до закінчення повноважень попереднього Генерального секретаря Катар першим з країн Ради висунув свою кандидатуру на цю вакансію, однак вона була відхилена на тій підставі, що посада Генерального секретаря РСАДПЗ переходить від однієї країни до іншої за принципом ротації в алфавітному порядку. Це, однак, викликало протест Катару, емір якого, шейх Хамад, відмовився від участі в заключному засіданні 16-ї сесії керівників РСАДПЗ у грудні 1995 року.
Структура Генерального Секретаріату
Генеральний секретар призначається ВР на трирічний термін з правом переобрання лише один раз. Генсек повинен бути громадянином країни-члена РСАДПЗ і несе пряму відповідальність за роботу всього Генерального Секретаріату.
Три помічники Генсека з політичних, економічних та військових питань, а також глава делегації РСАДПЗ знаходяться в Брюсселі. Вони призначаються МР за рекомендацією Генерального секретаря, а керівники відділів Генерального Секретаріату та їхній персонал призначаються Генеральним секретарем.
Основними функціями Генерального Секретаріату є:*
Підготовка планів та програм зі співпраці та координації політик країн-учасниць.*
Підготовка періодичних звітів про роботу організації.*
Контроль за виконанням країнами-членами резолюцій та рекомендацій ВР і MP.*
Підготовка звітів та доповідей за дорученням ВР та MP.*
Підготовка бюджету і закриття рахунків РСАДПЗ.*
Підготовка зустрічей та порядку денного MP.*
Висунення пропозицій Голові MP про проведення при необхідності надзвичайних сесій Ради.
Адміністративна структура Генерального Секретаріату складається з політичного, економічного, військового, фінансового, адміністративного, правового відділу, відділу зі справ людини та навколишнього середовища, Внутрішнього аудиторського союзу, Інформаційного центру, Союзу з адміністративного розвитку, Відділу патентування.
Список використаної літератури
1. Актуальные проблемы деятельности международных организаций / Отв. ред. Г. И. Морозов. — М.: МО, 1982.
2. Борисов А. Большая нефть — большая политика // Азия и Африка сегодня. — 2000. — № 7. — С. 24.
3. Гайдуков Л. Ф. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980—2000. — К.: Либідь, 2001. — 621 с.
4. Герчикова И. Н. Международные економические организации: регулирование микрохозяйственных связей и предпринимательской деятельности. — М.: Консалтбанкир, 2000. — 624 с.
5. Нешатаева Т. М. Международные организации и право. — М.: Дело, 1998.
6. Проблемы регулирования международных торгово-еко-номических отношений: Сборник научных трудов / Под ред. И. Н. Герчиковой — М.: МГИМО, 1986.
7. Шреплер Х.-А. Международные организации: Справочник. — М.: МО, 1995.