Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Амортизація основного капіталу підприємства та методи її визначення

Амортизація основного капіталу підприємства та методи її визначення

Щоб забезпечити своєчасне й повне оновлення основного капіталу, запроваджуються норми амортизації, що враховують фізичне і моральне зношування. Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зношування fit на вартість виробленого продукту і використання цієї вартості для подальшого відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці. Вартісне зношування є грошовим вираженням фізичного і морального зношення.

Перенесена вартість являє собою частину собівартості продукції, яка після реалізації надходить підприємству у вигляді частини виторгу, що зараховується на спеціальний грошовий фонд (амортизаційний фонд). Амортизаційний фонд - це фонд грошових ресурсів, що утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для повного відновлення (реновації) основного капіталу. За натуральною формою відшкодування зношування основного капіталу здійснюють у процесі нового капітального будівництва та капітального ремонту.

Слід зазначити, що амортизація відшкодовує зношування основного капіталу лише у процесі виробництва. За рахунок амортизації не відшкодовуються засоби праці, зруйновані під час стихійного лиха, війни, невстановлене устаткування, а також засоби праці, які тривалий час перебувають у капітальному ремонті. Амортизація нараховується при введенні в дію нових цехів, дільниць, відділків.

З метою створення економічних передумов для оновлення основного капіталу установлюється норма амортизації - відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості основного капіталу, виражене у відсотках. Норми амортизації визначаються на основі строків служби засобів праці, які залежать від їх довговічності, фізичного й морального зношування, фактичного віку, затрат на капітальний ремонт, модернізацію. Водночас на підприємствах деяких галузей, специфічні умови яких не дають можливості визначити амортизаційні відрахування у відсотках за вартістю основних фондів, норма амортизації встановлюється до іншої бази. Наприклад" У вугільній, гірничовидобувній, нафтовидобувній промисловості норма амортизації визначається у грошах на тонну видобутого продукту.

Норма амортизації складається з двох частин: норми на реновацию (повне відновлення) і норми на капітальний ремонт. Ці частини взаємопов'язані і взаємозалежні. Так, чим коротший строк служби засобів праці, тим за інших рівних умов менша потреба у ремонті, а отже, і нижча частка амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт. У загальному вигляді формула річної норми амортизації така:

де А - річна норма амортизації, визначена у відсотках;

Фосн, - балансова вартість засобів праці;

Фл.в. - ліквідаційна вартість засобів праці;

Т - тривалість (кількість років) функціонування основного капіталу (амортизаційний період з урахуванням морального зношування).

Норма амортизації впливає на собівартість продукції, а відповідно й на величину чистого доходу. Тому норми амортизації зношуванням бути науково обґрунтованими. Це дає змогу точніше обчислити собівартість і ціни на продукцію.

У зв'язку з об'єктивними процесами прискорення НТП, швидким моральним і фізичним зношуванням і необхідністю у короткі строки оновити основний капітал потрібно прискорити його амортизацію. Це вимагає докорінних змін в амортизаційній політиці, тобто суттєвого підвищення норми амортизації основного капіталу.

В Україні згідно з чинним законодавством норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основного капіталу на початок звітного періоду в такому розмірі (в розрахунку на рік):

група 1 (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири та ін.), вартість капітального поліпшення землі) - 8 відсотків;

група 2 (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них) — 40 відсотків;

група 3 (будь-які інші основні фонди, які не включені до груп 1,2,4) -24 відсотки;

група 4 (електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів) - 60 відсотків. При цьому слід мати на увазі, що до групи 4 зараховують відповідні засоби праці, придбані (виготовлені) підприємством після 1 січня 2003 р.

Слід зазначити, що підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених чинним законодавством.

Згідно з стандартами систем національних рахунків, об'єкт основного капіталу амортизується фактично до досягнення ним ліквідаційної вартості, яку підприємство встановлює самостійно. Наприклад, собівартість об'єкта основного капіталу становить 20 тис. грн. Ліквідаційну вартість підприємство встановлює на рівні 2 тис. грн. Отже, амортизації (зносу) підлягає сума 18 тис. грн.

Кожне підприємство має право самостійно обрати найбільш відповідний метод нарахування амортизації з-поміж тих, що передбачені СНР (системою національних рахунків): виробничий метод, метод прямолінійного списання, метод суми цифр років, метод зменшення залишкової вартості (залишку).

Виробничий метод. Цей метод передбачає нарахування місячної суми амортизації як добутку фактичного місячного обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням амортизованої вартості на загальний очікуваний обсяг продукції із використанням об'єкта основних засобів. Виробничий метод залежить від функціонування амортизованого об'єкта. Розгорнута формула цього методу має такий вигляд:

де Аі — сума амортизації об'єкта основного капіталу;

Фосн. - балансова вартість об'єкта;

Лт. - ліквідаційна вартість на останній рік експлуатації об'єкта;

Пі- відпрацювання об'єкта в і-му році;

- загальний відробіток об'єкта за весь період його експлуатації;

Т-загальна кількість років експлуатації об'єкта.

Наприклад, балансова вартість верстата - 15 тис. грн., ліквідаційна вартість - 1 тис. грн., загальний відробіток за весь період експлуатації - 14 тис. верстатогод., на другому році служби - 4 тис. верстатогод. Яка буде амортизація верстата на другому році його експлуатації? Підставивши ці дані у формулу, визначимо, що амортизація дорівнює

Недоліком цього методу є те, що за ним важко визначити відробіток окремих об'єктів необігових активів, наприклад, при моральному старінні, реорганізації підприємства.

Метод прямолінійного списання вартості об'єкта, що амортизується. Списання відбувається однаковими частинами протягом усього періоду експлуатації об'єкта. Серед 600 крупних компаній США цей метод використовують понад 90 відсотків компаній. Амортизація за цим методом визначається так:

У наведеному прикладі при експлуатації верстата протягом чотирьох років для будь-якого року амортизаційні відрахування становитимуть 3,5 тис. грн:

На основі цього методу щорічні амортизаційні відрахування можна обчислити й іншим способом: визначимо щорічну норму амортизаційних відрахувань, а щорічні амортизаційні відрахування дорівнюватимуть 3,5 тис. грн.:

Недоліком цього методу є те, що у ньому не враховується моральне зношування і необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації.

Поряд зі звичайними методами амортизації основних фондів підприємствами у міжнародній практиці використовуються і методи прискореної амортизації. У чому ж їх суть?

Метод суми цифр років: строк експлуатації верстата (Т) - чотири роки. Сума простої арифметичної прогресії від одного до кількості років "життя" верстата (1+2+3+4 - 10), тобто

Відповідно до цього методу амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

У наведеному прикладі норма амортизації дорівнює для першого року (4-1+1);10 = 4/10; для другого - (4-2+l):lQ в 3/10; для третього - (4-3+1):10 = 2/10; для четвертого (4-4+1): 10 =1/10; а сума річної амортизації, наприклад, для другого року дорівнює: А = 3/10 (15 — 1) я 4,2 тис. грн. Цей метод у США використовують лише 13 відсотків підприємств.

Метод зменшення залишкової вартості (залишку): подвоєна ставка відрахувань розраховується за методом рівномірного прямолінійного списання. Сума амортизації визначається не за початковою, а за залишковою вартістю верстата. Розгорнута формула цього методу має такий вигляд:

де  — подвоєна норма щорічної амортизації, яка обчислюється за методом рівномірного прямолінійного списання; і 

- сума нагромадженої амортизації верстата на початок -го

звітного року. Лише 10 відсотків підприємств у США використовують цей метод.

У міжнародній практиці існують також спеціальні методи амортизації. Норма амортизації визначається як відношення загальної суми річної амортизації відповідної групи основного капіталу до сумарної початкової вартості. За цим методом у перший обліковий період придбання засобів праці списується від 10 до 50 відсотків вартості основного капіталу. Він застосовується для малоцінних засобів праці - інструментів та інвентарю, а також в експериментальних галузях, для будівель, які здаються в оренду, тощо.

Отже, у зношуванні вартість засобів праці набуває ще одне існування: перша частина її залишається пов'язаною зі споживною вартістю, або натуральною формою засобів праці, а друга відокремлюється від неї у вигляді грошей. У русі вона збільшується, аж поки ці засоби праці не відживуть свій вік, і вся їхня вартість, відокремившись від „тіла" засобів праці, не перетвориться на гроші.

Література

Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.

Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. / Пер. с франц. - М.: "Международные отношеня", 1994.

Башнянин Г. /., Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.

Беляев О. О., БебелоА. С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму. - К.: КНЕУ, 2003. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник. - К.: Вища шк., 2003.

Брагинский С. В., Певзнер Я. А. Политическая


Сторінки: 1 2