Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Гроші та інфляція

Гроші та інфляція

План

1. Виникнення і сутність грошей

2. Функції та види грошей

3. Грошовий обіг та його закони

Виникнення і сутність грошей

У розвинутому товарному виробництві вартість товарів визначається у грошовій формі. Гроші не тільки визначають вартість того чи іншого товару, але водночас є важливим знаряддям обміну, регулювання ринкової економіки.

Стабільність грошової системи свідчить про ефективне функціонування національної економіки, створює передумови для її зростання.

Зауважимо, що протягом століть в економічній науці не було питання, яке викликало б такий інтерес і породжувало такі гострі дискусії як питання про походження і природу грошей, їх суть і роль в системі економічних відносин кожного суспільства і всього світового господарства.

В економічній літературі розглядаються в основному дві концепції походження грошей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістична концепція походження грошей вважає гроші результатом згоди між людьми, які визнали необхідність спеціальних засобів обслуговування обміну. Вона заперечує товарну природу грошей, їх стихійне походження.

Представники концепції еволюційного походження грошей стверджують, що гроші мають товарну природу, говорять про стихійне виділення їх із загальної маси товарів. Всебічно ця концепція була обґрунтована К. Марксом, який розглядав гроші як продукт розвитку обміну і товарного виробництва.

Слід зазначити, що найбільш обґрунтовано походження і природу грошей, їх історичну суть і функції розкривають концепції, які розглядають гроші через розвиток обміну і форми вартості.

Вартість у своєму історичному розвитку набувала таких форм: проста, одинична, або випадкова; повна, або розгорнута; загальна і грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну.

Першою формою вартості була проста, одинична, або випадкова форма вартості. Вона виникла в умовах первісного суспільства, коли обмін мав випадковий, а не масовий характер. Общини зрідка обмінювались продуктами своєї праці. Цю форму вартості можна виразити таким простим міновим співвідношенням, у якому Xтовару А обмінюється на У товару В, що має такий вигляд:

X товару А = У товару В.

У такій послідовності перший товар А відіграє активну роль, тобто виражає вартість у певній кількості споживної вартості другого товару В і перебуває в активній відносній формі вартості. Другий товар В відіграє пасивну роль, адже використовується для визначення вартості першого товару А. Він перебуває в еквівалентній формі вартості, тобто виступає щодо першого товару А як рівна вартість, або еквівалент. Це значить, що товар-еквівалент та втілена в ньому конкретна праця є формою вираження суспільної абстрактної праці. З цим пов'язана таємниця походження грошей, їх природа.

Розвиток товарного виробництва, суспільного поділу праці зумовили подальший розвиток обміну, який набув регулярного характеру. Це означало перехід від простої до повної, або розгорнутої форми вартості, коли один товар, що перебуває у відносній формі вартості, може обмінюватись на багато інших товарів, які виступають у еквівалентній формі вартості. За таких умов безпосередній обмін товару на товар зникає, що означає перехід до загальної форми вартості. Роль загального еквівалента вартості в різних країнах і на різних етапах економічного розвитку виконували найрізноманітніші товари (шкіри диких звірів, хутро, худоба, слонова кістка, сіль, чай тощо). На Русі загальним еквівалентом були хутра родини куниць, у певних народів - хутро соболя. Тут не мала значення споживна вартість товару - еквівалента. Подальший розвиток продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, розширення кола обмінюваних продуктів зумовили те, що функція загального еквівалента закріплюється на всіх рівнях за одним якимось товаром, який і став грішми, що призвело до утворення грошової форми вартості Гроші - це товар, який є загальним еквівалентом вартості для всіх інших товарів. За його споживною вартістю постійно закріплена роль загального еквівалента. З появою грошей стало можливим вимірювання вартостей різних товарів, а розвиток форм вартості набув свого завершення. Товарні відносини доповнилися складною системою грошових відносин.

Отже, гроші як товар, що виконує функцію загального еквівалента вартості, виникли стихійно в результаті розвитку товарного виробництва, обміну і форм вартості. Саме з товарообміну розпочинається власне історія виникнення та розвитку грошей,

У сучасній економічній літературі трапляються різні визначення сутності грошей, які істотно відрізняються одне від одного. Так, у "Великому економічному словнику" гроші охарактеризовано як "...міра вартості при купівлі-продажу і виконують роль всезагального еквівалента". Американські економісти К. Р. Макконнелл і С. Л. Брю вважають, що "гроші -це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є гроші". П. Самуельсон стверджує, що "...гроші - сучасний засіб обміну і стандартна одиниця, в якій виражені ціни і борги". Л. Харріс визначає гроші як "... будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця і засіб збереження вартості".

Різні визначення грошей подані і в сучасній українській економічній літературі. Так, у навчальному посібнику "Політична економія" за редакцією К. Т. Кривенка гроші визначаються як особливий товар, який служить загальним еквівалентом вартості, її представником5. Учені С. В. Мочерний і М. В. Довбенко вважають, що "гроші - це особливий товар, що слугує загальним еквівалентом та найважливішим об'єктом рухомої власності, на основі чого виконуються всі функції грошей, значною мірою встановлюються та розвиваються економічні відносини між людьми...".

Наведені визначення сутності грошей зумовлені різними науковими підходами до пізнання природи цієї економічної категорії: логіко-істо-ричним і функціональним. Перший з них намагається з'ясувати сутність грошей через дослідження логіки їх історичного розвитку. Прихильники функціонального підходу визначають сутність грошей, їх функціональні форми, не порушуючи при цьому питання про їх глибшу основу. Проте ці два підходи до визначення сутності грошей мають спільні ознаки, які полягають в тому, що гроші є економічною категорією, яка характеризує обмін у ринковій системі.

Найбільш послідовно та усвідомлено логіко-історичний підхід до пізнання сутності грошей реалізував К. Маркс. Він на основі глибокого дослідження цього питання показав, що ключем до розуміння сутності грошей є процес розвитку товарного обміну, форми вартості. В нових умовах ринкових відносин цей підхід має бути реалізований з урахуванням сучасного рівня розвитку теорії грошей.

Отже, можна сформулювати найзагальніші ознаки грошей: гроші повинні мати суспільне визнання; бути засобом збереження вартості; абсолютно ліквідним засобом обміну, мати властивість загальної обмінюваності; використовуватися як посередник обміну товарів та послуг.

У грошах представлений безпосередньо суспільний характер праці. Вони загальноприйнятий засіб обігу. Ними стали вимірювати вартість усіх товарів та послуг в обміні.

Функції та види грошей

Сутність грошей найповніше виявляється в їхніх функціях. У сучасній зарубіжній та вітчизняній економічній літературі існують різні підходи до розгляду функцій грошей. Так, американські економісти К. Р. Макконнелл і С. Л. Брю основними функціями грошей називають засіб обігу, міру вартості та засобу заощадження. Л. Харріс виділяє функції засобу обігу, одиниці розрахунку та збереження вартості.

Українські економісти, наслідуючи К. Маркса, як правило, визначають п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу і світових грошей.

З названих функцій грошей найбільшу значущість має перша - міри вартості. Являючи собою еквівалентну вартість, гроші тим самим вимірюють вартість усіх товарів в обміні. Здійснення функції міри вартості виявляється у ціні як грошовому вираженні вартості товару. Вартість представлена у грошовій одиниці, виступає як масштаб цін. Коли роль грошей виконували благородні метали, масштаб цін визначався через золотий вміст грошової одиниці, що встановлювався юридичним актом держави. Наприклад, американський долар 1973 р. вміщував 0,736736 г золота. В сучасних умовах золотий зміст національних грошових одиниць офіційно не встановлюється4. Функцію міри вартості виконують паперові гроші без золотого забезпечення. Вартість грошей визначається вже не кількістю золота, що міститься в них, а виробленою фактичною масою всіх товарів та послуг. Ціна товару визначається не пропорційно до золотого утримання грошової одиниці, а залежно від рівня витрат виробництва та попиту і пропозиції цього товару на ринку.

Друга функція грошей - засобу обігу. Вона пов'язана з тим, що безпосередній обмін товарів переріс у товарно-грошовий обіг. У цьому процесі гроші відіграють роль посередника в обміні двох товарів: товар-гроші-товар. Вони функціонують уже не уявно, а реально, як купівельний засіб платежу і обслуговують акт продажу-купівлі. У наш час цю функцію виконують паперові й кредитні гроші.

Третя функція грошей - засіб нагромадження і заощадження - пов'язана з двома попередніми функціями. Щоб товаровиробникові купити потрібний товар, треба мати певну суму грошей. Тому часто гроші, отримані від продажу товару, вилучаються з обігу і перетворюються на засіб накопичення купівельної спроможності, яка може бути використана на купівлю потрібних товарів у майбутньому. Тобто ця функція пов'язана зі здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником загального втілення багатства, яке товаровиробники прагнуть нагромаджувати. Але реалізація функції грошей як засобу нагромадження і заощадження можлива лише за умови, коли вони є стійкими та стабільними.

Четверта функція грошей - засобу платежу - полягає в тому, що вони стають засобом відкладених платежів, які повинні


Сторінки: 1 2 3