Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Економічний механізм функціонування ринку

Економічний механізм функціонування ринку

План

1. Сутність попиту та особливості його формування. Закон попиту

2. Сутність пропозиції та чинники, що її визначають. Закон пропозиції

3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага та механізм її досягнення

Економічний механізм функціонування ринку - це механізм формування ринкових цін і розподілу ресурсів, взаємодії суб'єктів господарювання щодо встановлення та застосування цін, обсягу виробництва і продажу товарів та послуг. Його основними складовими елементами є попит, пропозиція, ринкова ціна, грошовий обіг, монополізація і конкуренція.

Сутність попиту та особливості його формування. Закон попиту

В умовах ринкової економіки попит є найважливішою категорією, адже саме він визначає ринкову ціну на різні товари і послуги, розподіляє економічні ресурси і готову продукцію.

Попит - це форма прояву потреб покупців у певних товарах і послугах, забезпечена відповідними грошовими засобами. Інакше кажучи, це платоспроможна потреба, тобто сума грошей, яку покупці можуть і згодні заплатити за необхідні їм товари та послуги. Попит залежить від грошових доходів покупців, потреби у певних товарах чи послугах та їх ціни. Обсяг попиту визначається кількістю товарів (послуг), яку суб'єкт попиту (покупець) має намір купити за певними цінами, що склалися на ринку. Попит тісно пов'язаний з реальними суспільними потребами в життєвих засобах, бажаннями суб'єктів попиту, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю, тому що фінансові можливості покупця залежать від платоспроможного попиту.

Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну користь для споживачів (покупців).

Основним чинником ринкового попиту є ціна товару чи послуги. Чим вища ціна, тим меншу кількість товару споживачі хочуть купити. І навпаки, чим нижча ціна, тим більшу кількість товару вони можуть придбати. Цю залежність виражає відповідний економічний закон - закон попиту. Суть цього закону полягає в тому, що між ринковою ціною і величиною попиту існує зворотний зв'язок: чим вища ціна товару, тим менша величина попиту, і навпаки, чим нижча ціна, тим більша величина попиту. Тобто закон попиту відображає причинно-наслідковий зв'язок між зміною ринкової ціни і зміною величини попиту за незмінності всіх інших чинників: підвищення ціни товару призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки - зниження ціни призводить до його зростання.

Формами вияву закону попиту є також ефекти доходу та заміщення. Суть ефекту доходу полягає в тому, що в результаті зниження ринкової ціни товару у споживача з'являється вільна сума грошей, і він може купити більшу кількість цього товару. Тобто зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і навпаки.

Суть ефекту заміщення полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінювачі. Споживачі схильні заміняти дорогі товари харчової та легкої промисловості дешевими. Наприклад, замість кави купують чай, замість шкіряного взуття - взуття із замінників шкіри. Ефекти доходу і заміщення призводять до того, що у споживачів з'являється бажання купувати більшу кількість товарів за нижчою ринковою ціною.

Залежність між ринковою ціною товару та величиною попиту можна зобразити графічно кривою АД, яку в економічній теорії називають кривою попиту. Якщо на горизонтальній осі позначити кількість товару Q, на яку є попит на ринку, а на вертикальній осі - рух ціни Р, то одержимо такий результат (рис. 9.1): крива попиту АД відображає економічний інтерес споживачів (покупців). Якщо ринкова ціна товару знаходиться на рівні РЗ, то кількість споживачів, готових купувати, відповідає позиції Q1. Тобто, у разі високої ринкової ціни товарів продається не дуже багато. Якщо ціна знижується до Р2, то товар стає доступнішим, кількість проданого товару збільшується до рівня Q2, якщо ціна нижча - Р1, величина попиту зростає до значення Q3.

Проте в реальному житті обсяг ринкового попиту залежить не тільки від ринкової ціни певного товару, а й від нецінових чинників. Головними серед них є: реальні грошові доходи споживачів (покупців), смаки та уподобання споживачів, ціни на суміжні товари (замінники), кількість споживачів на ринку, очікування споживачів щодо майбутніх доходів і ринкових цін, гарантійний і післягарантійний сервіс проданих товарів. Нецінові чинники спроможні змінити ринковий попит покупців, тобто

спонукати споживача придбати більше чи менше певного товару за однією і тією ж ціною за одиницю товару. Внаслідок зміни ринкового попиту під дією нецінових чинників змінюється Й крива попиту АД. Якщо попит зростає, то, за інших рівних умов, крива попиту переміщується праворуч вгору (АД —> А1, Д2,), що означає збільшення обсягу продажів товару за тією ж, незмінною ціною, а коли зменшується - ліворуч вниз (АД —> А2Д2) (рис. 9.2).

Взаємозв'язок між попитом і чинниками, що його визначають, виражений в загальній функції попиту. Вона може бути представлена таким виразом:

де Qt - обсяг попиту на товар х за одиницю часу;

Рх - ціна товару х;

Ру... Pz - ціна товарів-замінників та взаємодоповнюючих товарів;

I- грошовий дохід покупця (споживача);

W- рівень добробуту;

Тх- потреба покупця в товарі;

F-думки споживача щодо перспектив покращення його добробуту;

S - серйозність потреби, задоволена цим товаром;

q - кількість покупців (споживачів) на ринку.

При зміні хоча б одного з перелічених чинників зміниться і обсяг попиту на певний товар. Проте, припустимо, що в якийсь проміжок часу всі чинники, крім першого, в цьому виразі незмінні і постійні, тоді обсяг попиту реально буде залежати від зміни цін.

Звернімо увагу на те, що закон попиту відображає й інший важливий процес ринку - поступове зниження попиту на певний товар. Зменшення кількості продажів певного товару відбудеться не тільки внаслідок зростання ринкової ціни, але і внаслідок насичення споживчого попиту. Зниження попиту відбувається тому, що кожне наступне придбання однорідного товару приносить споживачу порівняно меншу користь (задоволення). Тобто, кожне додаткове придбання однорідного товару зумовлює зниження його граничної корисності. У цьому разі закон попиту сполучений з дією закону спадної граничної корисності економічних благ.

Сутність пропозиції та чинники, що її визначають. Закон пропозиції

Пропозиція - це загальна кількість товарів і послуг, які представлені на ринку за певною ціною.

Тобто, це обсяг товарів (послуг), який продавці хочуть і можуть продати за існуючою ринковою ціною. Пропозиція, як і попит, залежить від ринкової ціни. Вона змінюється прямо-пропорційно до ціни: чим нижча ринкова ціна певного товару, тим менша кількість його пропонується, і навпаки. Таку залежність називають законом пропозиції. Отже, за незмінності всіх інших чинників, підвищення рівня ринкових цін дає можливість збільшити обсяг пропозиції певного товару чи послуги. Цю залежність демонструє крива пропозиції ВС (рис. 9.3).

Головним чинником, що впливає на пропозицію, є витрати на виробництво продукції. Товаровиробники хочуть відшкодувати свої витрати і одержати оптимальний прибуток. Тому ринкова ціна не може бути нижчою, ніж ціна пропозиції товару. Чим нижча ціна пропозиції, тим менша кількість товару надійде на ринок для продажу. Це зумовлено тим, що у багатьох виробників витрати будуть більшими, ніж ринкова ціна товару, що робить неможливим його виробництво

Товаровиробники мають вжити конкретних заходів щодо зміни асортименту певного виду товару або щодо зниження витрат виробництва. Закон пропозиції, по суті, змушує виробників привести пропозицію (обсяг товарів, що пропонуються для продажу) у відповідність з реально існуючим попитом або знизити витрати виробництва, узгодити їх з новою ринковою ціною.

Крива пропозиції ВС на графіку (рис. 9.3) ілюструє дію закону пропозиції: якщо ціна відповідає значенню  то обсяг пропозиції певного товару визначатиметься точкою Чим вища ціна товару, тим більший обсяг пропозиції: ціні  відповідає значення , ціні  - значення  кривої пропозиції ВС.

Отже, крива пропозиції відображає залежність між двома змінними - ринковою ціною товару і його кількістю або обсягом для продажу на ринку. Рухаючись по кривій пропозиції вгору (рис. 9.3) від точки В до точки Су ми відзначаємо зростання обсягу товарів, представлених до продажу під впливом цін, що зростають, на них, і рух вниз по кривій пропозиції від точки С до точки В означає зниження товарного обсягу на ринку під впливом цін, що знижуються на ці товари. Отже, у причинно-наслідковому зв'язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв'язок.

У кожній конкретній ситуації, як правило, зниження рівня цін означає, що обсяг продукції виробляється за тих самих витрат виробництва, але цей самий обсяг товарів через зниження цін реалізовано дешевше. Різниця між грошовою сумою продажу та витратами виробництва зменшиться. Це означає, що підприємство одержало меншу масу прибутку. Тому воно має вжити заходів щодо зміни асортименту продукції або щодо зменшення витрат виробництва. Отже, механізм дії закону пропозиції вимагає привести пропозицію у відповідність з ринковим попитом, що існує, або знизити витрати виробництва на одиницю продукту, узгодити їх з новою ціною.

Обсяг ринкової пропозиції, як і попиту, може змінюватися під впливом не тільки ринкової ціни, а й нецінових чинників. Головними серед них є такі: рівень технологій, застосованих при виробництві однойменних товарів, ціни на


Сторінки: 1 2