У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Організаційно-правові форми підприємств в умовах ринкової трансформації

Організаційно-правові форми підприємств в умовах ринкової трансформації

План

1. Державні та комунальні унітарні підприємства, особливості їх господарської діяльності

2. Господарські товариства, їх економічна сутність та види

3. Кооперативні і орендні підприємства, принципи їх діяльності

Державні та комунальні унітарні підприємства, особливості їх господарської діяльності

Важливою формою підприємництва в умовах ринково? економіки є державні та комунальні унітарні підприємства. Функціонування цих підприємств ґрунтується на державній власності, яка має два рівні: загальнодержавний і комунальний.

Державне унітарне підприємство - підприємство, що утворюється компетентним державним органом в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Воно не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу державної влади, до сфери управління якого входить це підприємство. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого воно входить, і є підзвітним цьому органові.

Згідно чинним законодавством України, державні унітарні підприємства можуть діяти як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності усім належним йому майном, яке закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний фонд такого підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до його реєстрації. Мінімальний розмір його статутного фонду встановлюється законом. Водночас слід зазначити, що держава та уповноважений орган, до сфери управління якого входить це підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених законодавством.

Характерні особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств полягають у тому, що вони зобов'язані приймати та виконувати доведені до них державні замовлення і завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та вибору контрагентів. Ці підприємства не мають права безоплатно передавати належне їм майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім випадків, передбачених законодавством. Віддавати в заставу майно, що належить до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах. Грошові кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів, підприємство спрямовує на інвестування своєї виробничої діяльності.

Характерною особливістю господарської діяльності державних комерційних підприємств є те, що вони утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю. Це насамперед: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд та інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок визначення нормативів відрахувань до цільових фондів підприємств, їх граничні розміри, порядок формування і використання цих фондів встановлюються законом.

Слід зазначити, що в українській економіці державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене на корпоратизоване підприємство. Так утворюватиметься ще одна група нових для вітчизняної економіки підприємств - "державне акціонерне товариство", особливості діяльності яких визначаються чинним законодавством.

Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України у галузях національної економіки, де:–

законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;–

основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;–

за умовами господарської діяльності неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;–

переважаючим (понад 50%) є виробництво продукції (робіт, послуг), необхідної суспільству, яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним (прибутковим);–

приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом. Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку зі своїм найменуванням, що має містити слова "казенне підприємство".

У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого воно входить. Уповноважений орган затверджує статут підприємства, призначає його керівника, визначає види продукції (робіт, послуг) та дає дозвіл на її виробництво і реалізацію.

Особливості казенних підприємств полягають в тому, що вони: здійснюють господарську діяльність відповідно до виробничих завдань уповноваженого органу; самостійно організовують виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізують її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому урядом країни; розпоряджатися закріпленим за підприємствами майном, що належить до основних фондів, вони мають право лише за попередньою згодою уповноваженого органу, який здійснює контроль за його використанням та збереженням. Майно казенних підприємств формується за рахунок таких джерел: державного майна, переданого підприємству; коштів, одержаних від реалізації продукції (робіт, послуг); цільових коштів, виділених з державного бюджету; кредитів банків та інших джерел. Порядок розподілу та використання прибутку підприємства визначається його статутом.

Особливість господарської діяльності казенних підприємств полягає і в тому, що вони відповідають за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у їхньому розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями підприємств.

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно такого підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання або оперативного управління. Таке підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника (відповідної територіальної громади) та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно належить.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств.

Формування ринкової економіки призводить до виникнення різноманітних форм організації сучасних підприємств (суб'єктів господарювання).

Господарські товариства, їх економічна сутність та види

Особливою формою підприємницької діяльності є господарські товариства. Вони являють собою підприємства або інші суб 'єкти господарювання, створені юридичними особами або громадянами шляхом об 'єднання їх майна і участі у підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Метою їх створення є також вирішення проблеми нестачі грошового капіталу та зменшення ризику втрати особистого майна. Господарські товариства є юридичними особами і можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність. Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками товариства, зберігають статус юридичної особи. У більшості країн з ринковою економікою господарські товариства залежно від характеру інтеграції (осіб чи капіталу) та міри відповідальності за своїми забов'язаннями поділяються на товариства з Обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства та акціонерні товариства. Кожному виду господарських товариств властиві свої характерні особливості підприємницької діяльності. Так, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відлові* дальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору.

В українській економіці сутність і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їхніх учасників та засновників визначає Закон України "Про господарські товариства".

Товариство з обмеженою відповідальністю — господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається статутом, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки власним майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з господарською діяльністю товариства в межах своїх вкладів. До моменту державної реєстрації товариства його учасники повинні сплатити не менше ніж 50 відсотків від суми своїх вкладів. Максимальна кількість учасників товариства встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі зі спливом цього строку, то воно підлягає ліквідації в судовому порядку.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства.

Вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників, черговість та порядок скликання яких встановлюється статутом товариства і законом.

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений його статутом. Учасники такого товариства солідарно несуть додаткову відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного із учасників його борги розподіляються між іншими учасниками пропорційно до їхних часток у статутному капіталі товариства.

Повне товариство — господарське товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за його зобов'язаннями усім своїм майном. Це товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, що підписується всіма його учасниками, якими можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Управління господарською діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх Його учасників. Учасник товариства не має права без згоди інших учасників здійснювати від свого імені та у своїх інтересах угоди,


Сторінки: 1 2 3