Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Причини і сутність інфляції

Причини і сутність інфляції

План

1. Причини і сутність інфляції

2. Види інфляції

3. Соціально-економічні наслідки інфляції

4. Антиінфляційна політика держави

У політичній економії існує дві основних концепції визначення причин інфляції - монетарна і немонетарна.

Представники монетарної концепції вважають, що основними причинами інфляції є:

1) зростання грошової маси у сфері обігу, що перевищує темпи зростання реального обсягу виробництва товарів та послуг за сталої швидкості обігу грошей;

2) зростання швидкості обігу грошей, за їхньої сталої номінальної кількості, що перевищує темпи зростання обсягів виробництва економічних благ.

Така ситуація в національній економіці пояснюється насамперед надлишковим сукупним попитом, який призводить до зростання цін при постійному реальному обсязі виробництва благ і зумовлює інфляцію попиту. В суспільстві створюється ситуація, коли у сфері обігу перебуває багато паперових грошей, які населення намагається перетворити на матеріальні цінності. Інфляція попиту виникає, як правило, в умовах повної завантаженості виробничих потужностей та повної зайнятості. У цих умовах зростання сукупного попиту, що перевищує виробничі можливості, викликає підвищення цін на товари та послуги.

Представники немонетарної концепції основними причинами інфляції вважають збільшення витрат виробництва, зростання сукупного попиту за умов повної зайнятості або зменшення сукупної пропозиції. На зростання витрат виробництва може впливати перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці, підвищення цін на сировину і енергію та збільшення податків. Прихильники цієї концепції беруть за основу те, що зростання витрат на одиницю продукції призводить до зменшення пропозиції товарів та послуг в національній економіці і викликає зростання загального рівня цін та інфляції.

Інфляційний процес у своєму розвитку проходить два етапи. На першому з них темпи знецінення грошей відстають від темпів зростання паперової маси у сфері обігу, дезорганізуючий вплив інфляції на процес суспільного відтворення ще не вловною мірою виявляється. Тимчасово може створюватися специфічно висока ринкова кон'юнктура, основою якої насправді є інфляція. На першому етапі згубна дія інфляційного процесу проявляється неповно. Реалізація тут комплексу протиінфляційних заходів потребує найменших затрат, а їх дієвість - найвища. Економічна система ще має ряд ефективних засобів регулювання, тому є можливість не тільки обмежувати негативні наслідки інфляції, а й приховувати їх.

На другому етапі свого розвитку інфляційний процес різко прискорюється, темпи зростання суспільного виробництва починають відставати від знецінення паперових грошей, а інфляційне переповнення сфери грошового обігу стає вже очевидним. Це спричинюється:

1) занепадом національного виробництва, зростанням відставання у науково-технічному прогресі, зниженням суспільної продуктивності праці;

2) зменшенням товарообігу, зумовленого зниженням якості та скороченням асортименту товарів; скороченням закупівель імпортних товарів;

3) зростанням дефіцитності товарів;

4) від'ємним платіжним балансом країни, коли збитки від зовнішньоекономічної діяльності вже не покриваються доходами.

Інфляція — це багаточинниковий складний процес, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності національної економіки. Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні сфери грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що призводить до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу на шкоду більшості населення країни. Здійснюючи емісію (випуск) грошей, держава може випускати їх не тільки для потреб товарообігу, але й для вирішення інших проблем, зокрема для покриття дефіциту державного бюджету. В результаті порушується співвідношення між товарною і грошовою масою, що може призвести до виникнення інфляції.

Інфляція - це переповнення сфери грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, не забезпечених матеріальними цінностями, що призводить до їх знецінення, до стійкого зростання загального рівня цін на товари та послуги (явного чи прихованого). Під час інфляції відбувається знецінення грошей щодо золота, іноземної валюти, товару.

Будучи наслідком всієї сукупності диспропорцій і суперечностей процесу суспільного відтворення, інфляція спостерігається в усіх країнах на певних етапах їх економічного розвитку. Однак темпи і масштаби інфляції різні. Зокрема, інфляція може бути відкритою, коли зростання загального рівня цін внаслідок невідповідності попиту і пропозиції не стимулюється державою, і прихованою, коли здійснюється загальний державний контроль над цінами. Прихована інфляція відбувалася в колишній адміністративно-командній системі господарювання, коли держава, контролюючи весь процес суспільного відтворення, стримувала ріст цін і доходів. Для господарської діяльності краще мати справу з очевидною інфляцією.

Інфляція в Україні у відкритій формі виникла в 1992 році. Заданими Держкомстату України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) протягом 1992-2003 років характеризується такою динамікою:

у 1992 р. споживчі ціни зросли у 21 раз,

у1993р.- у 102,

у 1994 р.- у 5,

у 1995 р. - у 2,8 рази (табл. 6.1.)

Таблиця 6.1

Динаміка споживчих цін (інфляції) в Україні1 (у відсотках до грудня попереднього року) |

1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997

За рік в цілому | 2100,0 | 10256,0 | 501,0 | 281,7 | 139,7 | 110,1

1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

За рік в цілому | 120,0 | 119,2 | 125,8 | 106,1 | 99,4 | 108,2

Описана динаміка індексу споживчих цін, яка визначає темпи інфляції, в Україні зумовлюється кількома специфічними чинниками, основними з яких є:–

існування прихованої інфляції в умовах командно-адміністративної системи, якою була економіка України, що входила до складу колишнього Радянського Союзу;–

глибока деформація основних пропорцій вітчизняної економіки;–

лібералізація цін, тобто їх роздержавлення. На цій основі відбувся перехід від прихованої інфляції до відкритої;–

багатократне зростання цін на енергоресурси;–

перехід від цін національного ринку, які були штучно занижені, до цін світового ринку;–

надмірні витрати на військові цілі, що призводить до дефіциту державного бюджету і зумовлює випуск (емісію) в обіг зайвої маси грошей;–

значна монополізація вітчизняної економіки, яка заохочує зростання споживчих цін;–

наявність численних посередників між виробниками і споживачами;–

надмірний податковий прес, розлад системи безготівкових розрахунків тощо.

Успішні програми економічної стабілізації середини 90-х років дали змогу провести в Україні у 1996 році грошову реформу, ввівши нову грошову одиницю - гривню. Після інфляції на рівні 10-40 відсотків у 1996-2000 роках, з 2001 року вона вимірюється однозначними цифрами. У 2002 році індекс інфляції набув від'ємного значення через зменшення цін на продовольчі товари внаслідок високого врожаю. Незважаючи на подорожчання хліба та інших продовольчих товарів через неврожай зернових, у 2003 році інфляція також не вийшла за рамки однозначного числа та становила 8,2%, про що свідчать дані, наведені в табл. 6.1. За офіційними прогнозами, інфляція в Україні надалі буде поступово скорочуватись. Динаміку індексу інфляції в Україні за період з 1992 по 2003 роки відображає наведений графік 6.1.

Отже, одним із головних і найбільш наочних показників наявності чи відсутності інфляції в країні, її глибини є індекс цін, що визначає їх загальний рівень щодо базового періоду, та надмірний попит.

Види інфляції

Залежно від швидкості зростання загального рівня цін на товари та послуги розрізняють три види інфляції - помірна, галопуюча, гіперінфляція.

Помірна інфляція - це така інфляція, за якої зростання загального рівня цін не перевищує 5-Ю відсотків на рік. Деякі економісти вважають, що помірна інфляція може бути використана для збалансування грошово-фінансових і матеріальних ресурсів, стимулює товаровиробників у збільшенні виробництва товарів, прискоренні технічного переозброєння підприємств, змушує постійно дбати про зниження затрат живої праці.

Помірна інфляція може бути позитивним чинником розвитку суспільного виробництва в умовах ринкової економіки. В Україні вона була негативним процесом, внаслідок якого постійно існував товарний дефіцит, виникали диспропорції у вітчизняній економіці, діяв затратний механізм господарювання, утримувався великий апарат управління, знижувався життєвий рівень народу.

Галопуюча інфляція - це інфляція, коли щорічний темп зростання цін сягає від 20 до 200 відсотків. Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним зростанням цін, різким знеціненням грошей, розладом економічних пропорцій, стагнацією (застоєм) і навіть падінням виробництва, масовим зубожінням населення країни.

Гіперінфляція - це інфляція, коли річні темпи зростання цін сягають від 500 до 1000 відсотків. Гіперінфляція, як правило, призводить до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів і катаклізмів. Ціни на товари та послуги стають хаотичними, а колообіг реального і грошового потоків - дезорганізованим. Відбуваються значні зміни в розподілі суспільного продукту, доходів та майна. Переважно більша частина населення країни зазнає збитків на користь невеликої групи людей.

Економісти вважають, що гіперінфляція - це суто монетарне явище: аби впоратися зі своїми зобов'язаннями, держава друкує та випускає в обіг дедалі більше паперових грошей. Емісія грошей, не забезпечених товарами, набуває величезних масштабів. За цих умов гроші починають втрачати свої основні функції в економіці. Світовому досвіду відома закономірність: збільшення кількості паперових грошей в обігу в 4-S разів порівняно з товарною масою означало, що держава вичерпала себе і настала економічна катастрофа. Для ефективного подолання гіперінфляції, як правило, провадять грошові реформи, вводять нову грошову одиницю. Однак для того, щоб ефективно управляти цим процесом, слід мати на увазі, що інфляція є багаточинниковим явищем.

Залежно від особливостей зростання загального рівня цін на різні групи товарів розрізняють збалансовану й незбалансовану інфляцію.

Перша виникає внаслідок пропорційної зміни цін на різні товари. Друга характеризується нерівномірним (непропорційним) зростанням


Сторінки: 1 2