Технологічний ланцюг людства

Підступає кінець ХХ сторіччя. Завершується вік розквіту людського суспільства і вік виникнення загроз існуванню самого життя на Землі. Вік, в якому людина перетворила планету у свою безроздільну імперію.

Заради чого? Питання не коректне - такий хід історичного процесу суто об'єктивний.

Корисно розглядати інше питання: яким чином людина від положення однієї з багатьох істот тваринного світу перетворилася у господаря природи, діяльність якого і губить, і милує. На жаль, частіше руйнує.

Порівняно давно археологи, історики, економісти прийшли до висновку: суспільно-економічні формації розрізняються не тим, що у відповідну епоху виробляється, а тим, як це виробляється, якими знаряддями праці. Технологічна база, технологічні зміни - основа і критерій розвитку людського суспільства.

І сьогодні це незаперечний факт. Нобелівський лауреат 1987 року Р.Солоу у своїй роботі "Технічні зміни та функція сукупного виробництва" (1957) підрахував, що збільшення удвічі валової продукції на одну витрачену людино-годину в США за період 1909-1949рр відбулося на 12,5 % за рахунок зростання капіталоозброєності праці і на 87,5 % за рахунок технологічних змін [1].

Робота, яку пропонує автор, не більш як намагання простежити процес становлення і розвитку матеріальної культури людства, визначити джерела і рушійні сили у ньому, зробити деякі прогнозні зауваження. Питання економіки не розглядаються.

Матеріальна культура у цьому контексті - це сукупність матеріальних, речових елементів продуктивних сил (засобів і предметів праці) суспільства, яка визначає спосіб життя: життєдіяльність, безпеку, задоволення допитливості людей тощо.

Історія виникнення, накопичення і змін технологій цікава і корисна не тільки тому, що вона простежує зростання могутності людини, а ще й тому, що вона є єдиним джерелом, яке зв' язує сучасність із стародавніми часами безпосередньо. Дійсно, з тих часів ми отримали тільки залишки помешкань, могильників, знарядь мисливства, рибальства, праці. Устрій людських суспільств тих часів, спосіб життя, технологічні "ноу- хау" - все це сучасні нащадки багато у чому домірковують, дофантазовують.

Будемо відвертими, узагальнення, які автор робить у цій статті далі, теж мають досить умовний характер, але використані для них факти беззаперечні.

У розвитку людства можна виділити окремі ланки технологічного ланцюга. Приєднання кожної нової ланки поповнює арсенал людини в її взаєминах з природою. Образно кажучи, людина поступово заковує природу технологічним ланцюгом.

Поміж ланок технологічного ланцюга є такі, які мають революційний вплив не тільки на розвиток матеріальної культури, але й на усе життя людського суспільства.

Матеріально-технологічні революції у розвитку людства.

Перша - початок вироблення штучних знарядь виробництва (загострення ціпків, каменю).

Друга - опанування штучного вогню (за технологією тертя).

Третя - опанування технології виробництва їжі (скотарство, пташництво, землеробство).

Четверта - застосування енергії живої природи у технологічних процесах (вода, вітер).

П'ята - застосування енергії неживої природи у технологічних процесах (вода, вітер).

Шоста - початок виробництва технологічних машин (заміна функції руки).

Сьома - опанування технології перетворення теплової енергії у механічну (парові машини).

Восьма - опанування технології утворення матеріальних ресурсів хімічним шляхом.

Дев'ята - опанування ядерної енергії.

Десята - опанування технології утворення матеріальних ресурсів фізичним шляхом (застосування ядерних, лазерних технологій, кріогенної техніки тощо).

Одинадцята - опанування інформаційних технологій (АСУ, ГАП, ІНТЕРНЕТ), створення

штучного інтелекту;

Дванадцята - опанування біологічних технологій (генна інженерія).

Тринадцята - опанування космічних технологій, використання космічних ресурсів.

Такі, на наш погляд, основні ланки технологічного ланцюга людства. Ланцюг не має кінця, він буде приєднувати нові й нові ланки, доки існуватиме людство.

Кожну з наведених технологічних ланок можна супроводити будь-яким числом прикладів, що доводять їх епохальне значення. Але це виходить за мету, яку має ця стаття.

Джерела і рушійні сили у розвитку матеріальної культури людства

Відомий афористичний вислів - "праця зробила людину". Так, якщо мати на увазі вплив праці на розвиток людини. Але хто або що примусило людину працювати? Людині не пощастило із предками. Мавпи найбільш байдикуваті з усіх тварин. Мешкаючи на безпечній висоті дерев, які усипані плодами, вони не залежать від тривалої праці щодо добування хліба насущного. Легко наїдаючись дарами природи, вони шукають задоволення: зробити іншим капость, зайнятися любов'ю... Злізши з дерева і узявши у руки камінь чи ціпок - перші знаряддя праці - мавпи пішли не властивим для них шляхом.

Так що ж примусило їх так поводитися? Від мавп відповіді чекати марно, так само, як і від речей із стародавніх часів. Тому нічого не зостається, як припустити - виною цьому були невідомі потреби і інтереси. Потреби, інтереси і допитливість людей - головні джерела і рушійні сили науково-технологічного прогресу. Може й дещо цинічно, але досить вірно висловився на цю тему один із героїв К.Чапека у п'єсі "Рур": "... хід історії визначають не великі ідеали, а дрібні проблеми усіх порядних, помірно хижацьких, егоїстичних людців, тобто усіх взагалі. ".

Потреби й інтереси виникають із життя - матеріального і духовного. Основні потреби відомі: матеріальне забезпечення життя і життєдіяльності, забезпечення безпеки суспільства і окремої людини, задоволення допитливості людини і суспільства.

З розвитком людського суспільства виникають нові й нові потреби. Вони задовольняються новими і новітніми технологічними винаходами, речами, виготовленими на цих засадах.

Очевидно, є об' єктивний закон, який може мати формулу: будь-яка суспільно визначена потреба є необхідне і достатнє джерело виникнення і застосування технологічного винаходу для створення матеріального блага з метою задоволення цієї потреби.

Коментуючи цю