УДК 811.161.2'373.21

Гулик О.І.

ВІДОБРАЖЕННЯ КАРТИНИ СВІТУ В МІКРОТОПОНІМІЇ СІЛ ВОЛИЦЯ, ЗУБКІВ, КОМАРІВ СОКАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У статті здійснено спробу реконструювати топонімічну картину світу жителів сіл Волиця, Зубків та Комарів Сокальського району за даними мікротопонімії цих населених пунктів. Досліджено особливості сприйняття простору, його структурування у картині світу, охарактеризовано відображення ціннісних уявлень місцевого населення у мікротопоніміконі.

Ключові слова: картина світу, топоніміка, діалектологія.

В статье осуществлена попытка реконструировать топонимическую картину мира жителей сел Волица, Зубков и Комаров Сокальского района по данным микротопонимии этих населенных пунктов. Исследованы особенности восприятия пространства, его структурирования в картине мира, охарактеризовано отображение ценностных представлений местного населения в микротопонимиконе.

Ключевые слова: картина мира, топонимика, диалектология.

An attempt to reconstruct the toponymy picture of the world of habitants of Volicya, Zubkiv, Komuriv villages according to the data of mikrotoponimy of these settlements is carried out in the article. The peculiarities of space perception are analyzed, the reflection of the value notions in the microtoponymy of local population is described.

Key words: picture of the world, toponymy, dialectology.

В останні роки в мовознавчих студіях все більшої актуальності набуває проблема «мова і людина», яка зорієнтована на дослідження тісного взаємозв'язку мови з пізнавально-мисленнєвою діяльністю людини. Мова при цьому постає не як онтологічна сутність, система мовних одиниць, а як конституційна властивість людини, її творця, як така, що формує і виражає особливості світосприйняття її носія.

Кожна людина протягом життя по-своєму пізнає та освоює навколишній світ, при цьому вона створює у свідомості певну інтерпретацію реальної дійсності, її картину. Під терміном «концептуальна картина світу» розуміємо «сукупність системно організованих психічних образів, що відображають цілісне бачення навколишньої дійсності або ж ментальних репрезентацій дійсності» [7, с. 50]. Це знання про світ (явища природи, побуту, моральні цінності тощо) окремої людини зокрема і всього людства в цілому, що є результатом активної взаємодії з навколишнім середовищем. Однак варто зазначити, що картина світу не є тотожною об'єктивній дійсності, не є її дзеркальним відображенням. Вона постає як певна модель, як інструмент для орієнтації в навколишньому світі.

Важливим компонентом концептуальної картини світу, її вершиною є мовна картина, тобто «тип інтрепретативної гносеологічної діяльності людини щодо світу, об'єктивований у мовних фактах (мовних одиницях, структурах, а також текстах)» [13, с. 28]. Вона формується в глибинах мови і за її допомогою. Оскільки, за словами В. фон Гумбольдта, «людина думає, почуває і живе тільки в мові» [8, с. 378], то мова постає не лише як засіб спілкування, а як така, що містить у собі інформацію про світ, уявлення про нього. Вона, з одного боку, є продуктом творчості певного народу, а з іншого - «окреслює своєму носієві напрями світосприйняття» [10, с. 9].

Варто говорити також і про топонімічну картину світу, яка є частиною мовної картини світу і «маніфестує існування на певній території визначеної сукупності географічних найменувань, що сформувалася в регіональному мовному середовищі... і яка зафіксувала всі об'єктивні та суб'єктивні елементи системи, викликані мовною свідомістю (індивідуальною та колективною)» [9, с. 58].

Оскільки власні назви, зокрема топоніми, є результатом активної духовної діяльності людини у пізнанні довкілля, то відображення картини світу в онімах було об'єктом дослідження ономастів Березович О. Л. [1; 2; 3], Васильєвої С.П. [4], Голомідової М.В. [6], Дмитрієвої Л.М. [9], Карпенко ОЮ. [11], Климкової Л.А. [12], Щербак А.С. [14] та ін.

Метою пропонованої статті є дослідження топонімічної картини світу жителів сіл Волиця, Зубків та Комарів Сокальського району Львівської області з допомогою її реконструювання за даними мікротопонімії. Ми можемо говорити про близьке, майже однакове сприйняття простору мешканцями цих населених пунктів, адже ці села межують одне з одним (пор., назви полів: Під Зубковим (поле, с. Волиця Ск), Під Комаревим (поле, с. Волиця Ск)), розташовані за течією притоки Західного Бугу - річки Білий Стік, яка певним чином зорганізовує простір.

Цікавими щодо цього є народні пояснення виникнення назв цих сіл. Так найбільш поширеною серед місцевих жителів є версія, що [ко'лис' буу та'к'ій ко'зак ко'мар | в'ін у л'і'сах пос'тавиу 'соб'і там | по'т'ім 'вулиц'у проби'вау | зро'билас' 'вулиц'а комар'а || во йе комар'іу і 'волиц'а] (с. Волиця Ск). Зазначений топоконтекст («фрагмент висловлювання носія мови, що містить у собі топонім(и) і відображає суб'єктивний образ світу» [9, с. 78]) вказує на те, що населення сприймає ці села як такі, що були колись одним цілим, і це відчуття єдиного не втратилося (пор., [по'л а | то т'і 'сам'і [що й у Волиця Ск - Г.О.] | од'на ф 'ірма] (с. Комарів Ск)). Варто додати, що ще в недавньому минулому поселення Волиця найменувалося Волиця-Комарева (АТП, с. 347). Подібно жителі с. Зубків трактують назву рідного села - [то шо 'буу ко'зак зубп | з 'того п 'іш'ла | зубп'к'іу] (с. Зубків Ск).

У топонімічній картині світу найбільш значимою, базовою є категорія простору. Вивчення мікротопонімних матеріалів досліджуваної території свідчить про певні принципи побудови локативного образу, моделі його структурування:

1) радіальний тип. Аналіз топоконтекстів показав, що для людини, насамперед селянина- землероба, характерною є побудова простору у вигляді концентричних кіл, які розходяться від