Отже, для мешканців сіл Волиця, Зубків та Комарів характерним є радіальний тип побудови та структурування простору.

Номінація географічних об'єктів здійснюється відповідно до певних стереотипів, тобто вона є завжди усвідомленою і зумовленою певними причинами. Стереотип (ментально-топонімічний) - це «стійкий фрагмент знань, комплекс стандартів сприйняття навколишньої дійсності, що змінюється з часом» [5]. Під час називання нового географічного об'єкта людина (носій мікротопонімікона) «шукає відповідний стереотип, у який необхідно інтегрувати нову інформацію» [9, с. 111].

На основі дослідження мікротопонімії зазначених сіл можна виокремити кілька стереотипних комплексів (антропоцентричний, відображення внутрішньої структури, просторового співвідношення та ін.). Оскільки «остаточна класифікація стереотипів неможлива, як неможливе завершене пізнання дійсності» [9, с. 118], то зупинимося детальніше лише на одному, базовому - антропоцентричному стереотипі.

Образ людини є основним в картині світу, топонімічній зокрема. Будь-який топонімічний простір - це, певною мірою, результат взаємодії людини та природи.

Цей стереотип у мікротопоніміконі сіл Волиця, Зубків та Комарів реалізується передусім у відантропонімних найменуваннях, які «несуть інформацію про людей - активних суб'єктів, що освоюють і перетворюють простір... Надати об'єкту ім'я людини - означало продемонструвати «своє».» [4, с. 11].

Відантропонімні мікротопоназви (переважно у присвійній формі) передусім указують на власника географічного об'єкта:

Власова Саджалка [у'ласова 'саджалка] (ставок, с. Зубків Ск) особова назва (надалі ОН) Влас (Ред. І, с. 158; Тр., с. 72). ['каждий гос'подар мау с'войу 'саджалку | то так йіх і нази'вали за гос'подарем].

Збойова Саджалка [з'бойова 'саджалка] (ставок, с. Зубків Ск) ОН Збой (прізвисько власника, що утворилося, ймовірно, від збуй, збій - розбійник (Гр. І, с. 124), пор. Збоян (Чуч., с. 231).

Коло Байрового Дуба [колу 'баїрового 'дуба] (поле, с. Комарів Ск) ОН Байра. [йа'кис' 'багра поса'диу ду'би | во'ни йе ше].

Лобачин [лоба'чин] (поле, с. Зубків Ск) ОН Лобач (Ред. І, с. 610).

Макітрова Саджалка [ма'к'ітрова 'саджалка] ОН Макітра (Ред. І, с. 638)

Рудова Саджалка ['рудова 'саджалка] ОН Рудий (Ред. ІІ, с. 909-910; Фар., с. 274; Чуч., с. 492).

Смисловий блок власник цього стереотипу реалізується і відантропонімних найменуваннях у формі прийменникових конструкцій:

За Барановою [за бара'новойу] (частина лісу, с. Волиця Ск) ОН Баранова ОН Баран (Фар., с. 17; Чуч., с. 49). [бо 'була та'ка 'пан'і бара'нова ...і то буу йі'йі ліс].

На основі аналізу топоконтекстів можна виокремити і смисловий блок антопоцентричного стереотипу першопоселенець:

Лахи [ла'х'і] (урочище, с. Зубків Ск) ОН Лах (Ред. І, с. 583; Худ., с. 203). [там 'буу тої 'лах | шо засну'вау тої 'хут 'ір | то у 'чес 'т' 'його наз'вали ла'х'і].

Рачинські [ра'чин'с'к'і] (поле, с. Волиця Ск) ОН Рачинський (Ред. ІІ, с. 882).

Руденко [ру'денко] (урочище, с. Зубків Ск) ОН Руденко (Ред. ІІ, с. 909). Варто зазначити, що назва цього колишнього хутора у жителів села також асоціюється з апелятивом руда (['мож'е там йа'кару'да 'була]).

Мікротопоніми, як і будь-які оніми, є результатом активної духовної діяльності людини у пізнанні довкілля. Домінуючою і базовою у топонімічній картині світу є категорія простору.

Оскільки людина сприймає та освоює світ через призму своїх життєвих цінностей, то стало очевидним, що для жителів сіл Волиця, Зубків та Комарів характерним є радіальний тип побудови простору, де суб'єкт займає центральну позицію і оцінює географічні об'єкти щодо їх здатності у задоволенні побутових потреб.

Аналіз топоконтекстів досліджуваної території засвідчив, що номінація об'єктів здійснюється відповідно до певних стереотипів, одним з базових яких є антропоцентричний. Виявлено, що цей стереотип реалізується у відантропонімних мікро- топоназвах, які вказують переважно на власника географічного об'єкта, а також на першопоселенця.

ЛІТЕРАТУРА

Березович Е.Л. Русская топонимия в этнолингвистическом аспекте: Автореф. дис. ... док. филол. наук. - Екатеринбург, 1999. - 39 с.

Березович Е.Л. Географический макромир и микромир в русской народной языковой традиции // Славяноведение. - М., 2002. - № 6. - С. 60-71.

Березович Е.Л. «Чужие земли» в русском народном языковом сознании: прагматический аспект // Вопросы ономастики. - Екатеринбург, 2005. - № 2. - С. 70-85.

Васильева С.П. Русская топонимия Приенисейской Сибири: картина мира: Автореф. дис. ... док. филол. наук. - Тюмень, 2006.

Голев Н.Д., Дмитриева Л.М. Единство онтологического и ментального бытия топонимической системы (к проблеме когнитивной топонимики) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z06.html.

Голомидова М.В. Образ пространства и пространственные образы в названиях старого Екатеринбурга [Электронный ресурс] // Известия Уральского государственного университету. - № 20 (2001). Гуманитарные науки. - Вып. 4. Ономастика: общие вопросы. - Режим доступа: http://proceedings.usu.ru/?base=mag/0020 (01 04-2001)&xsln=showArticle.xslt&id=a03&doc=.

Горошко Е.Ш. Языковое сознание: гендерная парадигма. - М.; Харьков, 2003. - 440 с.

Гумбольдт В. Язык и философия культуры. - М.: Наука, 1985.

Дмитриева Л.М. Онтологическое и ментальное бытие топонимической системы (на материале русской топонимии Алтая): Монография. - Барнаул, 2002. - 254 с.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: Нариси: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Вища школа,

- 262 с.

Карпенко О.Ю. Проблематика когнітивної ономастики. Монографія. - Одеса, 2006. - 328 с.

Климкова Л.А. Нижегородская микротопонимия в языковой картине мира: Автореф. дис. ... док. филол. наук. - М., 2008.

Резанова З.И. Языковая картина мира: взгляд на явление сквозь призму термина-метафоры // Картина мира: модели, методы, концепты. Материалы Всероссийской междисциплинарной школы молодых ученых «Картина мира: язык, философия, наука» (1-3 ноября 2001 года) / Под общ. ред. З.И. Резановой. - Томск, 2002. - С.